ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Костенка М. I.
суддів: Ланченко Л. В.,
Пилипчук Н. Г.,
Шипуліної Т. М.,
Карася О. В.
при секретарі судового засідання: Ткачук Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду
м. Львова від 19 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду
Львівської області від 1 серпня 2005 року за позовом ОСОБА_1 до
Львівського обласного військового комісаріату про перерахунок
пенсії, -
встановила:
У листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовам до
Львівського обласного військового комісаріату про перерахунок
пенсії за вислугу років військової служби з врахуванням щомісячної
премії в розмірі 33,3 % передбаченої Указом Президента України від
14.07.1995 року № 615 ( 615/95 ) (615/95)
та наказом Міноборони від
28.07.1995 року № 184, 100 % надбавки грошового забезпечення
згідно Указу Президента України № 173/2002 від 23.02.2002
( 173/2002 ) (173/2002)
року, 50 % надбавки за безперервну службу у Збройних
Силах на підставі Указу Президента України № 389/2003 від
05.05.2003 ( 389/2003 ) (389/2003)
року.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 01.08.2005
року залишено без змін рішення Личаківського районного суду м.
Львова від 19.05.2005 року, яким відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями ОСОБА_1
звернувся з касаційною скаргою і просив скасувати рішення судів та
постановити нове - про задоволення позовних вимог, посилаючись на
неправильне застосування судами норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних
підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної
інстанцій, обгрунтовано виходили з того, що позивач не має права
на перерахунок пенсії з урахуванням надбавок.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
передбачено, що призначені військовослужбовцям пенсії
перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних
категорій військовослужбовців.
Указом Президента України № 847/99 від 14.07.1999 ( 847/99 ) (847/99)
року "Про додаткові заходи щодо упорядкування грошового
забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, МВС
України, Держкомітету у справах охорони державного кордону України
та Управління державної охорони України за безперервну службу", №
173 ( 173/2002 ) (173/2002)
від 23.02.2002 року "Про посилення соціального
захисту військовослужбовців, осіб начальницького та рядового
складу органів внутрішніх справ" запроваджені щомісячні надбавки й
доплати за умови служби, які є додатковими щомісячними видами
грошового забезпечення і мають зараховуватись при нарахуванні
пенсій особам, які отримували її під час проходження служби й
звільнені зі служби після їх запровадження.
Судами встановлено, що позивач був звільнений з військової
служби в Збройних Силах СРСР 05.11.1985 року, тобто до 01.01.2005
року, пенсію він отримував за вислугу років, а отже при
проходженні служби вказаних надбавок і премій не отримував і дія
зазначених нормативних актів на нього не поширюється.
З 01.01.2005 року позивачу Львівським обласним військовим
комісаріатом було проведено перерахунок раніше призначеної йому
пенсії з врахуванням вказаних ним надбавок та премій на підставі
Закону України "Про внесення змін до ст. 43 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 1769-15 ) (1769-15)
.
Доводи касаційної скарги щодо не правильного застосування
закону висновок судів не спростовує.
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій обставини
справи встановлені повно й правильно і рішення постановлені з
дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 19 травня
2005 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 1
серпня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
оскарженню не підлягає.
Головуючий: М. I. Костенко
судді: Л. В. Ланченко
Н. Г. Пилипчук
Т. М. Шипуліна
О. В. Карась
З оригіналом вірно
Суддя
Вищого адміністративного суду
України М. I. Костенко