ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 липня 2014 року м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного
Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів: Гриціва М.І., Гусака М.Б.,
Коротких О.А., Кривенди О.В.,
Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,
Прокопенка О.Б., Терлецького О.О.,
Тітова Ю.Г., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління ПФУ, у якому просив визнати дії останнього, що призвели до заниження його пенсії на 10 процентів, незаконними та зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з 1 січня 2008 року із врахуванням її збільшення на 10 процентів.
На обґрунтування зазначених позовних вимог послався на те, що він є військовим пенсіонером, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. У червні 1998 року йому відповідно до статті 13 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII (2262-12)
) було призначено пенсію за вислугу років у розмірі 65 процентів від суми грошового забезпечення. Однак при проведенні йому з 1 січня 2008 року перерахунку пенсії її розмір зменшився на 10 процентів, оскільки відповідач застосував Закон України від 4 квітня 2006 року № 3591-IV (3591-15)
"Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" (далі - Закон № 3591-IV (3591-15)
), що вважає порушенням його прав.
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 25 листопада 2008 року позов задовольнив: визнав дії управління ПФУ, що призвели до заниження пенсії позивачу на 10 процентів, незаконними; зобов'язав відповідача провести перерахунок його пенсії в розмірі 65 процентів відповідного грошового забезпечення.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 9 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 10 квітня 2014 року, постанову суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2014 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, ОСОБА_1 просить рішення суду апеляційної інстанції та зазначену ухвалу касаційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
На обґрунтування мотивів перегляду судового рішення ОСОБА_1 послався на неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пункту "в" статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції зі змінами та доповненнями, внесеними Законом № 3591-IV (3591-15)
, що набули чинності 29 квітня 2006 року), а також додав копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 грудня 2010 року (справа № К-31882/10), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд оскаржуваного рішення Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, касаційний суд, залишаючи рішення суду апеляційної інстанції без змін, дійшов висновку про правомірність дій управління ПФУ, а саме: що з 1 січня 2008 року на підставі статті 63 Закону № 2262-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 (1294-2007-п)
"Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова № 1294) відповідач правомірно провів перерахунок пенсії позивача з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 1 січня 2008 року для відповідних категорій осіб виходячи з чинної на цю дату редакції статті 13 вказаного Закону, яка не передбачала збільшення розміру пенсії за вислугу років на 10 процентів. При цьому розмір пенсії позивача з 1 січня 2008 року не зменшився.
Водночас у наданому заявником для порівняння рішенні касаційний суд у подібних правовідносинах визнав скасування збільшення доплати військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби, незаконним, оскільки редакція статті 13 Закону 2262-ХІІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом № 3591-IV (3591-15)
) стосується призначення пенсії і внесені зміни поширюються лише на тих осіб, що виходять на пенсію після набуття чинності новою редакцією зазначеної норми закону.
Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування зазначених норм права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Відповідно до пункту "в" статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній до набуття Законом № 3591-IV (3591-15)
чинності, - до 29 квітня 2006 року) військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, було передбачено збільшення розміру пенсії за вислугу років на 10 процентів.
Із набуттям чинності Законом № 3591-IV (3591-15)
, пунктом 9 якого були внесені зміни, згідно з якими нова редакція підпункту "в" статті 13 Закону № 2262-ХІІ зазначену 10-процентну доплату не передбачала.
Підставою перерахунку всіх призначених за Законом № 2262-ХІІ (2262-12)
пенсій згідно з пунктом 3 статті 63 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12)
, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Порядок перерахунку пенсій з 1 січня 2008 року регулюється Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (45-2008-п)
, згідно з пунктом 1 якого перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12)
пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12)
, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Нові види грошового забезпечення військовослужбовців були визначені постановою № 1294 (1294-2007-п)
, яка набирала чинності з дня втрати чинності указами Президента України, що визначали умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 1 січня 2008 року.
З огляду на це управління ПФУ своїми діями щодо перерахунку ОСОБІ_1 пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 1 січня 2008 року для відповідних категорій осіб, не порушило чинного законодавства України.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого правового висновку: оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії, а саме з 1 січня 2008 року, стаття 13 Закону № 2262-ХІІ не передбачала 10-процентне збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 10-процентної доплати для зазначених військовослужбовців немає. При цьому колегія суддів бере до уваги ту обставину, що вищезгадані зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії, а навпаки - привели до її збільшення, що нівелює засторогу можливого порушення прав позивача.
Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 18 червня 2014 року (справа № 21-38а14).
За таких обставин колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що суд касаційної інстанції правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, тому у задоволенні заяви ОСОБИ_1 слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви ОСОБИ_1 відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
|
М.І. Гриців
О.А. Коротких
В.Л. Маринченко
О.Б. Прокопенко
Ю.Г. Тітов
М.Б. Гусак
О.В. Кривенда
П.В. Панталієнко
О.О. Терлецький
|