Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду України в складі:

суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому розгляді справу за касаційною скаргою управління Пенсійного Фонду України у Суворовському районі м. Одеси на рішення господарського суду Одеської області від 14 лютого 2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2005 року, у справі №31/591-04-11703 за позовом Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства "Біостимулятор" у формі ТОВ до управління Пенсійного Фонду України у Суворовському районі м. Одеси  про визнання недійсною та скасування вимоги

ВСТАНОВИЛА:

Одеське ВХФП "Біостимулятор" у формі ТОВ звернулося до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України у Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсною та скасування вимоги від 03.12.2004 р. №Ю-376 про стягнення недоїмки по страховим внескам за період з грудня 2003 року по жовтень 2004 року, посилаючись на те,  що станом на жовтень 2004 року у позивача наявна переплата по страховим внескам.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14 лютого 2005 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2005 року,  позов  задоволено.

У касаційній скарзі управління ПФУ просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, посилаючись на  те, що судами порушено норми матеріального права

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Задовольняючи позов і визнаючи недійсною вищезазначену вимогу управління ПФУ  суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем проведена перевірка  правильності сплати позивачем збору на обов'язкове пенсійне страхування, та що зазначена відповідачем у вимозі від 03.12.2004р. №376 недоїмка по страховим внескам позивача у сумі  219517, 69грн. не відповідає фактичним результатам акту перевірки.  На час прийняття відповідачем спірної вимоги у позивача була відсутня заборгованість перед управлінням ПФУ по страховим внескам, а навпаки мала місце переплата страхових внесків у сумі 163921,76грн.

За таких обставин  вірним є висновок суду, що відповідачем безпідставно нараховано позивачеві  недоїмку по страховим внескам.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судами попередніх  інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального  чи процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно  ч.1 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу управління Пенсійного Фонду України у Суворовському районі м. Одеси відхилити, а рішення господарського суду Одеської області від 14 лютого 2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2005 року  залишити  без змін.

Ухвала остаточна і  оскарженню не підлягає.