Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПрокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києвадо Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство «Більшовик»про стягнення заборгованості за участю представників сторін:

від прокуратури -Саранчук І.О.

від позивача -Адаменко Л.О.

від відповідача -Стецько М.В.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокуратура Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва (далі по тексту -позивач, УПФУ в Солом'янському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»(далі по тексту -відповідач, ПАТ «НВП «Більшовик») та, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила суд стягнути заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 819 067,43 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2012 року відкрито скорочене провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2012 року за клопотанням представника ПАТ «НВП «Більшовик»справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 1 листопада 2012 року.

В судовому засіданні, призначеному на 1 листопада 2012 року, за клопотанням представника позивача судом оголошувалась перерва до 14 листопада 2012 року.

В судовому засіданні 14 листопада 2012 року представники прокуратури та позивача позов підтримали з урахуванням заяви про зміну позовних вимог. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПАТ «НВП «Більшовик»(ідентифікаційний код 14308569) перебуває на обліку в УПФУ в Солом'янському районі м. Києва та відповідно до норм статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010р. № 2464-VI (далі по тексту - Закон України від 08.07.2010р. № 2464-VI (2464-17) ) є платником єдиного внеску, що не заперечується відповідачем.

Частиною 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно статті 7 Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Згідно частини 12 вказаної статті, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Частинами 2, 4 статті 25 Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Оскільки єдиний внесок у встановлені строки відповідачем самостійно не був сплачений, 1 серпня 2012 року УПФУ в Солом'янському районі м. Києва виставило відповідачу вимогу про сплату боргу за № Ю-2034, згідно якої станом на 1 серпня 2012 року сума заборгованості зі сплати єдиного внеску становила 2 851 625,42 грн., з яких 2 598 438,37 грн. -недоїмка, 194 258,79 грн. -штраф, 58 928,26 грн. -сума пені.

Зазначена вимога була отримана відповідачем 22 серпня 2012 року, що підтверджується наявною в матеріалах копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд звертає увагу той факт, що відповідачем вищевказана вимога про сплату боргу у судовому порядку не оскаржувалась, у зв'язку з чим сума недоїмки вважається узгодженою.

Проте, за період розгляду справи частина боргу по єдиному внеску відповідачем була сплачена, що підтверджується даними картки особового рахунку платника єдиного внеску, та станом на 13 листопада 2012 року становить 819 067, 43 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Наявність вказаної позивачем заборгованості не заперечувалось й представником відповідача під час судового розгляду справи.

Разом з тим, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог представник відповідача посилається на затверджений Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва за погодженням із Солом'янською районною в м. Києві державною адміністрацією графіки погашення заборгованості від 22.06.2012р. №7408/03 та від 19.09.2012р. №10102/03.

Суд погоджується з позицією відповідача та вважає її обґрунтованою з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме графіку погашення заборгованості від 22.06.2012р. №7408/03, станом на 21.06.2012р. заборгованість ПАТ «НВП «Більшовик»становила 2 799 306,22 грн. Вказана заборгованість підлягає сплаті відповідачем рівними частками у період з липня 2012 року по грудень 2012 року.

З графіку погашення заборгованості від 19.09.2012р. №10102/03 судом встановлено, що станом на 18.09.2012р. заборгованість ПАТ «НВП «Більшовик»становила 2 890 703,16 грн., яка підлягає сплаті відповідачем рівними частками у період з жовтня 2012 року по вересень 2013 року.

Більш того, виконання відповідачем свого обов'язку по сплаті єдиного внеску з урахуванням зазначених вище графіків погашення заборгованості підтверджується наявною в матеріалах справи карткою особового рахунку платника єдиного внеску - ПАТ «НВП «Більшовик»та заявою позивача про зменшення розміру позовних вимог від 14 листопада 2012 року.

Станом на день розгляду справи графіки погашення заборгованості від 22.06.2012р. №7408/03 та від 19.09.2012р. №10102/03 чинні, що не заперечується ні представником позивача, ні представником прокуратури.

З огляду на те, що сума заборгованості ПАТ «НВП «Більшовик»по сплаті єдиного внеску була розстрочена, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення її з відповідача у судовому порядку.

При цьому суд звертає увагу на те, що у випадку невиконання відповідачем умов графіків погашення заборгованості від 22.06.2012р. №7408/03 та від 19.09.2012р. №10102/03 УПФУ в Солом'янському районі м. Києва може звернутись до суду з вимогою про стягнення суми недоїмки та штрафних санкцій з пенею в будь-який момент з урахуванням того, що в силу приписів частини 16 статті 25 Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI строк давності щодо стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції (254к/96-ВР) та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача позивач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В задоволенні позову відмовити.

постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.