ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Амєліна С.Є.
Гуріна М.I.
Кобилянського М.Г.
Ліпського Д.В.
при секретарі судового засідання Міненко I.М.,
за участю представників: позивача - Вороніна М.I.,
відповідача - Кізік А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом відкритого акціонерного товариства
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (ВАТ
"Орджонікідзевський ГЗК") до Орждонікідзевської об'єднаної
державної податкової інспекції у Дніпропетровської області (ОДПI),
відділення Державного казначейства України в м. Орджонікідзе про
стягнення відсотків
у с т а н о в и л а :
У квітні 2005 року ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК" звернулось в
суд з позовом до Орждонікідзевської ОДПI про стягнення 148 277,00
грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за
березень 2004 року та 4 581,8 грн. відсотків, нарахованих на цю
заборгованість.
Зазначали, що за результатами господарської діяльності
товариства у березні 2004 року між сумою податкових зобов'язань та
сумою податкового кредиту виникла різниця з від'ємним значенням,
яка підлягала відшкодуванню з бюджету.
Посилаючись на те, що всупереч вимогам податкового
законодавства відповідачі не здійснили відшкодування ПДВ, просили
стягнути з Державного бюджету 148 277 грн. бюджетної
заборгованості та 4 581, 8 грн. нарахованих на неї відсотків.
У процесі розгляду справи позивач вимоги змінював і в
остаточному їх варіанті просив стягнути 4 515,46 грн. відсотків за
порушення термінів слати бюджетної заборгованості.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15
вересня 2005 року, залишеного без змін ухвалою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 07 грудня 2005 року,
постановлено стягнути з Державного бюджету України 4 515,46
грн. відсотків з бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість за березень 2004 року. В решті провадження у справі
припинено.
У поданій касаційній скарзі Орждонікідзевська ОДПI, з
посиланням на порушення судами норм матеріального та
процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині
задоволених вимог, а у позові відмовити.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на них,
дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про
відхилення касаційної скарги з наступних підстав.
На підставі допустимих і належно оцінених доказів суди
встановили, що заявлена позивачем до бюджетного відшкодування за
березень 2004р. сума ПДВ остаточно становила 107 511,00грн.
Податковим органом зазначена сума визнана бюджетною заборгованістю
і у травні 2005 року відшкодована, шляхом зарахування сплати
податку за квітень 2005 року.
За правилами п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(тут і далі в редакції чинній на
час виникнення спірних правовідносин) суми податку, що підлягають
сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як
різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у
зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом
звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, а
у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена
згідно з п.п. 7.7.1 п.7.7 цієї статті, має від'ємне значення,
така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного
бюджету України протягом місяця, наступного після подачі
декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період. За бажанням платника
податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або
частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке
рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Відшкодування здійснюєте шляхом перерахування відповідних грошових
сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі
банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека,
який приймається до негайної оплати.
Відповідно до п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми, не відшкодовані
платнику податку протягом встановленого строку, вважаються
бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості
нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової
ставки Національного банку України, встановленої на момент її
виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Платник податку має право у будь-який час після виникнення
бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про
стягнення коштів з бюджету та притягнення до відповідальності
посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно
сплачених податків.
Оскільки суди встановили факт порушення строку встановленого
для відшкодування бюджетної заборгованості та правильно визначили
суму процентів, то висновок про стягнення останніх є законним і
обгрунтованим.
Доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують
оскільки грунтуються на помилковому розумінні норм податкового
законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини.
Зокрема, посилання на недотримання позивачем Порядку
відшкодування ПДВ затвердженого наказом Державної податкової
адміністрації України та Державного казначейства України №209/72
( z0263-97 ) (z0263-97)
від 02.07.97р. (у редакції наказу ДПА України та
Державного казначейства України від 21.05.2001р. N200/86) в
частині обов'язкової подачі заяви про нарахування процентів, як
підстави такого нарахування, не може братися до уваги, оскільки це
звужує право позивача передбачене законом (п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
).
Твердження про право платників податку лише на нарахування
процентів та відсутність обов'язку держави сплачувати нараховані
суми суперечать цілям закладеним у правовій нормі щодо
відповідальності за несвоєчасне відшкодування бюджетної
заборгованості.
При цьому не має правового значення чи передбачені окремим
рядком у бюджеті видатки саме на погашення відсотків за
несвоєчасне стягнення бюджетної заборгованості.
За правилами ч.1 ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо суди
не допустили порушень норм матеріального і процесуального права
при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення -
без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 230 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Орждонікідзевської об'єднаної державної
податкової інспекції у Дніпропетровської області залишити без
задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 15 вересня 2005 року та ухвалу Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 07 грудня 2005 року - без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий М.I. Цуркан
Судді С.Є. Амєлін
М.I. Гурін
М.Г. Кобилянський
Д.В.Ліпський