ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     18 жовтня 2006 року  м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:

     суддів:  Бутенка В.I.,

     судді-доповідача  Сороки М.О.,

     Гончар Л.Я.,

     Лиски Т.О.,

     Горбатюка С.А.,

     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи  за  скаргою  ОСОБА_1на  неправомірні  дії
Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі  м.  Харкова
(далі - ДПI),

                           встановила:

     У серпні 2003 року ОСОБА_1звернулась до суду  із  скаргою  на
неправомірну бездіяльність посадових осіб ДПI, посилаючись на  те,
що вона звернулась  із  заявою  до  суб'єкта  оскарження,  у  якій
зазначала, що згідно своїх релігійних переконань і на підставі ст.
1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб  -  платників
податків   та   інших   обов'язкових    платежів"    ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
        
відмовляється від  присвоєного  їй  проти  волі  ідентифікаційного
номера та просила ліквідувати цей номер і залишити за  нею  раніше
встановлену  форму  обліку  платників  податків  та   обов'язкових
платежів, але в задоволенні її  заяви  було  відмовлено.  Вважаючи
зазначені  дії  суб'єкта  оскарження   незаконними,   такими,   що
порушують її конституційні права, просила задовольнити скаргу.

     Рішенням Фрунзенського  районного  суду  м.  Харкова  від  29
жовтня 2003 року, залишеним без  змін  ухвалою  апеляційного  суду
Харківської області від 3 березня 2004 року, скаргу задоволено.

     У касаційній скарзі ДПI, посилаючись на порушення судом  норм
матеріального права, просить судові рішення скасувати.

     Згідно ч. 3 ст.  211  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
          (далі  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        )  підставами
касаційного оскарження судового рішення  є  порушення  судом  норм
матеріального чи процесуального права.

     Відповідно до вимог  ст.  220  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції перевіряє  правильність  застосування  судами
першої   та   апеляційної   інстанцій   норм   матеріального    та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не  може
досліджувати  докази,  встановлювати   та   визнавати   доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені  в  судовому   рішенні,   та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

     Встановлено  і  це  вбачається  з   матеріалів   справи,   що
оскаржувані рішення ухвалені з додержанням  норм  матеріального  і
процесуального права та відсутні передбачені ст. 227  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
         підстави для їх обов'язкового скасування.

     Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.

     Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223,  224,  230,  231  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,

                            ухвалила:

     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Фрунзенському  районі  м.  Харкова  залишити  без  задоволення,  а
рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2003
року і ухвалу апеляційного суду Харківської області від 3  березня
2004 року - без зміни.

     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.

     Судді: