Окружний адміністративний суд міста Києва у складі Головуючого судді Погрібніченка І.М., суддів Іщука І.О., Шулежка В.П., при секретарі судового засідання Федоровій О.В., за участю представників: позивача -Рудковської І.В., відповідача 1-Малиш Т.О., відповідача 2 -Вітряк Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»до 1. Державної виконавчої служби України, 2. Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії, На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат»(далі -ПАТ «Алчевський металургійний комбінат») з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі -відповідач 2) про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу № 2а-14364/12/2670 призначено до судового розгляду на 30 жовтня 2012 року.

30 жовтня 2012 року розгляд справи відкладено до 06 листопада 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача 1 та 2 проти задоволення адміністративного позову заперечували

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

17 серпня 2010 року на підставі наказу Господарського суду Луганської області від 14.06.2010 року по справі 1/9 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 20873560. Згідно вказаного наказу з ПАТ «Алчевський металургійний комбінат»підлягало стягненню на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», м. Комсомольськ Полтавської області, вул. Будівельників, б. 16, ідентифікаційний код 00191282 -32 417 236, 06 грн. боргу, 1 253 1751, 65 грн. інфляційних нарахувань, 2 441 063, 03 грн. 3 % річних, 23 790, 82 грн. витрат по держмиту та 220, 18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

26 березня 2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 4 213 351, 84 грн.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19 червня 2012 року скаргу боржника (ПАТ «Алчевський металургійний комбінат») на дії Державної виконавчої служби України в особі Відділу примусового виконання рішень про визнання незаконною постанови від 26.03.2012 р. про стягнення виконавчого збору у частині стягнення 2 467 967, 79 грн. та зобов'язання повернення зайво стягнутої суми виконавчого збору у розмірі 2 467 967, 79 грн. задоволено частково: дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 26.03.2012 р. у розмірі 4 213 351, 84 грн. визнано неправомірними у частині стягнення 2 467 967, 79 грн. виконавчого збору, а постанову Державної виконавчої служби України про стягнення з боржника виконавчого збору від 26.03.2012 р. недійсною у частині стягнення 2 467 967, 79 грн. виконавчого збору.

ПАТ «Алчевський металургійний комбінат»06 липня 2012 року звернулось з заявою до відповідача 1 про повернення надміру сплачених коштів виконавчого збору у розмірі 2 467 967, 79 грн.

Листом від 02 серпня 2012 року № 12-0-34-3225-12/5/2 позивачу надано відповідь, згідно якої останньому роз'яснено порядок повернення надміру сплачених коштів та запропоновано звернутися до органів Державної казначейської служби України.

За вказаних обставин ПАТ «Алчевський металургійний комбінат»з метою захисту своїх прав та інтересів звернулося до суду з адміністративним позовом про зобов'язання Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути кошти в розмірі 2 467 967, 79 грн. за рахунок Державного бюджету України, шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної виконавчої служби України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач 1 в добровільному порядку не повернув надмірно сплачений виконавчий збір, при зверненні позивача до начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із відповідною заявою, відповіді на звернення упродовж 15 днів не надав.

Відповідачі в своїх запереченням в задоволенні позовних вимог просили відмовити повністю, оскільки діяли у відповідності до вимог чинного законодавства, а позивачем не було дотримано порядку звернення для отримання надмірно сплаченої суми грошових коштів виконавчого збору.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані особами, які беруть участь у справі докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з позовними вимогами Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України (254к/96-ВР) (далі -КУ), Бюджетного кодексу України (2542-14) (далі -БК України), Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV (606-14) ) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 9 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (2542-14) визначено, що рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Державною казначейською службою України.

Згідно з частиною другою статті 45 БК України Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 606-XIV рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

На виконання частини другої статті 3 Закону № 606-XIV та пункту 9 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (2542-14) , Кабінет Міністрів України 03 серпня 2011 року прийняв постанову № 845 (845-2011-п) , якою затвердив Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ.

Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи) (пункт 1 Порядку № 845 (845-2011-п) ).

Пунктом 16 Порядку № 845 (845-2011-п) передбачено, що органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:

1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів;

2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;

3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;

4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;

5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;

6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.

Відповідно до п. 17 Порядку № 845 (845-2011-п) стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Відповідно до п. 7 Порядку № 845 (845-2011-п) у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач надсилає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який перераховуватимуться кошти, якщо дані реквізити не зазначені у виконавчому документі, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

- оригінал виконавчого документа;

- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (платіжні доручення, квитанції про перерахування коштів до відповідного бюджету, довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів дізнання, досудового слідства та прокуратури тощо).

Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів (п. 19 Порядку № 845 (845-2011-п) ).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем не було здійснено дій направлених на повернення надміру сплаченого виконавчого збору, зокрема, ним відповідно до Порядку № 845 (845-2011-п) не було надано суду доказів звернення до відповідача 2 з заявою про повернення надміру сплачених коштів, або доказів відмови в поверненні таких коштів.

Вказані обставини в судовому засіданні підтвердили їх представники.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи.

Таким чином, суд приходить, до висновку, що права, свободи або інтереси ПАТ «Алчевський металургійний комбінат»на час звернення до суду Головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві порушені не були, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69- 71, ст. 94, ст. ст. 158- 163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1. В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»відмовити повністю.

постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12.11.2012 р.