Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В. -  головуючий,

Амєліна С.Є.  -  суддя-доповідач,

Гуріна М.I.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Проценко О.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач ставить питання про скасування рішення судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2004 року, яким скасовано рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2004 року та відмовлено в задоволенні позовних вимог про перерахунок за минулий час пенсії військовослужбовця у бік збільшення і про стягнення її не отриманої частини. Просить залишити в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачу з 13 червня 2002 року призначено пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) й він вимагає перерахувати пенсію з урахуванням щомісячної премії, яку отримував під час проходження служби, та яку не було враховано відповідачем при призначенні пенсії, та з урахуванням надбавок, за рахунок яких збільшилося грошове утримання військовослужбовців після звільнення позивача з військової служби.

Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що премія, яку позивач отримував під час проходження служби, не відноситься до визначених пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 (393-92-п) "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавок за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби) й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії. А надбавки, які запроваджені нормативно-правовим актом, що вказаний позивачем, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час проходження служби та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Тому відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , в редакції, яка була чинною на час вирішення справи, та пунктів 7 й 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 (393-92-п) "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", немає правових підстав для перерахунку пенсії у бік збільшення.

Рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підстав для його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2004 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.