ВИЩИЙ  АДМIНIСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ
     01010 м. Київ, вул. Московська, 8
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     12.10.2006
                                                        № 2-375/06
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     Карася О.В. (головуючого), Харченка В.В..,  Сергейчука О.А., 
Усенко Є.А.,  Шипуліної Т.М.
     при секретарі: Міненко О.М.
     за   участі   представників:   позивача:   Семенченка   В.М.,
відповідача Шкодича Ю.В.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
ДПI у Печерському районі м. Києва на рішення  Господарського  суду
м. Києва  від  17.03.2005  та  постанову  Київського  апеляційного
господарського суду від 17.05.2005по справі № 32/98
     за позовом  Приватного підприємства "Альянс - Iнвест"
     до  Державної податкової інспекції у  Печерському  районі  м.
Києва
     про  визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
 
                            ВСТАНОВИВ:
     Заявлено позовні вимоги  про  визнання  недійсними  податкові
повідомлення - рішення ДПI від 27.09.2004 № 852357/1,  №  862357/1
та рішення ДПI від 17.09.2004 № 32127/10/25-011.
     Рішенням  Господарського  суду  м.  Києва   від   17.03.2005,
залишеним   без   змін    постановою    Київського    апеляційного
господарського суду від  17.05.2005,  позов  задоволено  частково.
Визнано  недійсними  податкові  повідомлення  -  рішення  ДПI  від
27.09.2004 № 852357/1, № 862357/1 та рішення ДПI від 17.09.2004  №
32127/10/25-011 про результати розгляду скарги в частині залишення
без змін податкових повідомлень-рішень від 20.08.2004 №  852357/0,
№ 862357/0. В іншій частині позову відмовлено.
     Відповідач (ДПI) звернувся із касаційною скаргою  на  вказану
постанову суду просить її скасувати.  Скаржник  вважає,  що  судом
порушено пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України  від  28.12.1998  №
334 "Про оподаткування прибутку  підприємств"  ( v0334225-02 ) (v0334225-02)
          та
пп. 7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України від  03.04.1997  №  168  "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         . Також Скаржник вказує,
що об'єкти незавершеного будівництва не підпадають під  визначення
основні фонди і відповідно не підлягають амортизації, а тому  суми
ПДВ не включаються до складу податкового кредиту.
     Позивач (ПП "Альянс - Iнвест") надав заперечення на касаційну
скаргу, в якому зазначив, що суди правомірно задовольнили позов  і
враховуючи  обгрунтування  заперечення,  просить   рішення   судів
залишити без змін, скаргу без задоволення.
     Перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення  на  неї,
пояснення  представників   сторін,   рішення   судів   першої   та
апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що касаційна  скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     В силу пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №
168 "Про податок  на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          податковий
кредит звітного періоду складається із сум  податків,  нарахованих
(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1
статті 6 та статтею 8-1 цього  Закону,  протягом  такого  звітного
періоду у зв'язку з:
     придбанням або виготовленням товарів (у  тому  числі  при  їх
імпорті)  та  послуг  з  метою  їх   подальшого   використання   в
оподатковуваних  операціях  у   межах   господарської   діяльності
платника податку;
     придбанням  (будівництвом,  спорудженням)   основних   фондів
(основних засобів, у тому  числі  інших  необоротних  матеріальних
активів  та  незавершених  капітальних  інвестицій  в   необоротні
капітальні  активи),  у  тому  числі  при  їх  імпорті,  з   метою
подальшого використання  у  виробництві  та/або  поставці  товарів
(послуг)  для  оподатковуваних  операцій  у  межах   господарської
діяльності платника податку.
     Право на нарахування податкового  кредиту  виникає  незалежно
від того,  чи  такі  товари  (послуги)  та  основні  фонди  почали
використовуватися   в   оподатковуваних    операціях    у    межах
господарської  діяльності  платника  податку   протягом   звітного
податкового періоду, а  також  від  того,  чи  здійснював  платник
податку   оподатковувані   операції   протягом   такого   звітного
податкового періоду.
     Як  встановлено  судами:  ДПI   провела   планову   комплексу
документальну перевірку дотримання вимог податкового та  валютного
законодавства, про що 18.08.2004 складено Акт № 103/57-32158179  і
на підставі  якого  прийнято  податкові  повідомлення-рішення  від
20.08.2004 № 852357/0 про визначення податкового  зобов'язання  по
ПДВ на суму 1 496 760 грн. та № 862357/0про  зменшення  бюджетного
відшкодування з ПДВ на суму 1 185 831 грн., які були  оскаржені  в
адміністративному порядку.
     Рішенням ДПI від 17.09.2004 № 32127/10/25-011 про  результати
розгляду скарги - податкові повідомлення-рішення від 20.08.2004  №
852357/0 та № 862357/0 - частково скасовані та винесено  податкові
повідомлення-рішення від 27.09.2004 № 852357/1, № 862357/1.
     Суди  першої  та  апеляційної  інстанцій  правомірно  визнали
недійсними податкові повідомлення-рішення, оскільки Закон  України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         не  пов'язує  право
на включення до складу податкового кредиту  звітного  періоду  сум
сплачених податків з введенням основних фондів в експлуатацію.
     Таким  чином  суд  касаційної   інстанції   погоджується   із
застосуванням судами пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7  Закону  України  "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        . А оскільки підстав  для
неприйняття до податкового кредиту Позивача сум ПДВ,  сплачених  у
зв'язку із спорудженням основних  фондів,  у  ДПI  не  було,  тому
висновки, викладені в Акті перевірки та  у  рішенні  ДПI,  визнані
судами    помилковим    обгрунтовано.     Відповідно     податкові
повідомлення-рішення  правомірно  судами  визнані  недійсними,   а
рішення  ДПI  про  розгляд  скарги  визнано  недійсним  в  частині
залишення без змін податкових повідомлень-рішень від 27.09.2004  №
852357/1, № 862357/1.
     З огляду на вищенаведене,  встановлено,  що  суди  першої  та
апеляційної інстанцій  правильно  дослідили  обставини  справи  та
винесли рішення з дотриманням норм матеріального і  процесуального
права, яке не підлягає  скасуванню,  відповідно  касаційна  скарга
Державної податкової інспекції у Печерському районі  м.  Києва  не
підлягає задоволенню.
     Керуючись ст.  ст.  160,  220,  221,  223,  224  230  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд, -
 
                             УХВАЛИВ:
     Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва залишити без задоволення.
     Рішення  Господарського  суду  м.  Києва  від  17.13.2005  та
постанову  Київського   апеляційного   господарського   суду   від
17.05.2005 по справі № 32/98 залишити без змін.
     Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню
не підлягає.
     Головуючий  О.В. Карась
     Судді:  В.В. Харченко
     О.А. Сергейчук
     Є.А. Усенко
     Т.М. Шипуліна