Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого:  Смоковича М.I.

суддів:  Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.

Чумаченко Т.А.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 21 січня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 18 травня 2006 року у справі за  скаргою ОСОБА_1на бездіяльність працівників прокуратури м. Свердловська Луганської області, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність працівників прокуратури м. Свердловська Луганської області щодо виконання постанови суду. При цьому просила суд визнати незаконною бездіяльність працівників Свердловської прокуратури  Луганської області  щодо дотримання пункту 3 статті 121 Конституції України (254к/96-ВР) у частині нагляду за виконанням законів органами досудового слідства при закритті кримінальної справи,  а також щодо дотримання частини  4 статті 121 Конституції України (254к/96-ВР) у частині нагляду за виконанням Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (266/94-ВР) при виконанні постанови Свердловського районного суду від 02.07.2003 року та  зобов'язати відповідача виконати вимоги закону щодо вирішення  питання про речові докази у кримінальній справі та щодо відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями органів досудового слідства.

Постановою Свердловського міського суду Луганської області від  21 січня 2006 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 18 травня  2006 року постанову Свердловського міського суду Луганської області від  21 січня 2006 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення  суду першої та апеляційної інстанції і  постановити нове рішення, яким задовольнити її скаргу.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу  прокуратура  м. Свердловська Луганської області зазначає, що постанова Свердловського міського суду Луганської області від 21 січня 2006 року та ухвала апеляційного суду Луганської області від 18 травня 2006 року винесені без порушень норм матеріального чи процесуального права, на підставі повного, всебічного та об'єктивного розгляду обставин у справі.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, правильність правової оцінки обстави у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Статтею 121 Конституції України (254к/96-ВР) на прокуратуру України, яка є єдиною системою, покладаються як нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, так і  нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

Судами встановлено, що  15.01.1998 року щодо ОСОБА_1  була порушена кримінальна справа, у з в'язку з чим на її (обвинуваченої) майно 29.10.1999 року був накладений арешт. Постановою Свердловського районного суду Луганської області від 02.07.2003 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду Луганської області від 16.09.2003 року, постанова про порушення кримінальної справи від 15.01.1998 року щодо ОСОБА_1 скасована.  Постановою Свердловського районного суду Луганської області від 29.03.2000 року був знятий арешт з майна ОСОБА_1 в тому числі і з  1/4 частини АДРЕСА_1, яка з того часу за даними Єдиного реєстру на 17.01.2006 року під забороною не перебувала.

При цьому судами не встановлені будь-які обставини, які б свідчили про бездіяльність прокуратури щодо виконання судових рішень та порушень відповідачем Конституційних прав заявниці.

Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, які відмовляючи в задоволенні скарги, виходили з того, що відповідачем не були порушені права заявниці, в тому числі і право користуватись та розпоряджатись своїм майном, та право на відшкодування шкоди, завданої  незаконними діями органів дізнання, досудового слідства та прокуратури.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та  процесуального права, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.

Постанову Свердловського міського суду Луганської області від  21 січня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від  18 травня 2006 року у  справі за  скаргою ОСОБА_1на бездіяльність працівників прокуратури м. Свердловська Луганської області - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .