Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого  Співака В.I.

суддів:  Білуги С.В.

Гаманка О.I. Загороднього А.Ф. Заїки М.М.

м. Київ

при секретарі

Замезі Ю.I.,

за участю представника Генеральної прокуратури України Гудзя О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.01.06 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 03.04.06 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Хмельницької області про визнання наказу про звільнення недійсним, скасування наказу та зміну формулювання причин звільнення, -

встановила:

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду з позовом до прокуратури Хмельницької області про визнання наказу про звільнення недійсним, скасування наказу та зміну формулювання причин звільнення.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 26.01.06 року позовні вимоги ОСОБА_1 були залишені без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 03.04.06 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду від 26.01.06 року -без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з даними рішеннями, посилається на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду від 26.01.06 року та ухвалу

апеляційного суду Хмельницької області від 03.04.06 року та задовольнити його позовні вимоги.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 8 Дисциплінарного Статуту прокуратури України дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.

Статтею  9  Дисциплінарного  Статуту  прокуратури  України  передбачені дисциплінарні стягненнями у вигляді догани; пониження в класному чині; пониження в посаді; позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України"; звільнення; звільнення з позбавленням класного чину.

Як вбачається з рішень судів підставою звільнення позивача з займаної посади стало вчинення проступку, який порочить його як працівника прокуратури, який було виявлено за результатами службової перевірки. За вчинення даного проступку ОСОБА_1 було засуджено вироком Городецького районного суду Хмельницької області від 20.06.2000 року за статтями 86-1, 172 Кримінального кодексу України (2341-14) в редакції 1960 року до 4-х років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права займати відповідальні посади в органах прокуратури строком 5 років.

Таким чином, судами правильно дана правова оцінка обставин по справі, правильно застосовані норми матеріального права при прийнятті рішень, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.01.06 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 03.04.06 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Хмельницької області про визнання наказу про звільнення недійсним, скасування наказу та зміну формулювання причин звільнення - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.