КОПIЯ   

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого   Співака В.I.,

суддів   Білуги С.В.,

Гаманка О.I..,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі  Замезі Ю.I.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 05.03.2004р. та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 15.06.2004р. по справі за позовом ОСОБА_1. до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя про відшкодування заборгованості по пенсії, -

встановила:

У лютому 2004 року ОСОБА_1. звернувся до Залізничного районного суду м. Сімферополя з позовом до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя про відшкодування заборгованості по пенсії.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 05.03.2004р.  позов ОСОБА_1. було задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя проводити виплату пенсії ОСОБА_1. відповідно до вимог чинного законодавства. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя на користь ОСОБА_1. заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.02.2003р. по 31.03.2004р. в сумі 971, 50грн., та державне мито в розмірі 51 грн.

Ухвалою апеляційного суду АР Крим від 15.06.2004р. апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя було задоволено частково. Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 05.03.2004р. змінено. Стягнуто на користь ОСОБА_1. суму заборгованості по виплаті пенсії за період з 01.02.2004р. по 01.01.2004р. в розмірі 792грн. Судові витрати віднести на рахунок держави.

Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя подало касаційну скаргу, в якій просить рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 05.03.2004р. та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 15.06.2004р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що з 01.04.1991р. ОСОБА_1. була призначена пенсія за вислугу років. В зв'язку з внесенням змін в статтю 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) від 17.11.1999р. позивачу було перераховано розмір пенсія і вона складала 511, 58грн. З 01.02.2003р. органами пенсійного фонду України розмір пенсії позивача було зменшено до 439, 57грн. На думку позивача, розмір пенсії йому було зменшено помилково, тому він і звернувся до суду.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.11.99 року частину 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) було викладено у такій редакції: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина 1 статті 64 та статей 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами 1-3, статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85% заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75% заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не можуть перевищувати 2,5 величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія".

Відповідно до підпункту "в" пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України  № 418 (418-92-п) від 21.07.92 року під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.

За таких обставин положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.

28.03.02 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 374 (374-2002-п) "Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) , а також пенсій, призначених  відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувалися". Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до частини 3 статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , і передбачає збільшення пенсій з  01.04.02 року не працюючим пенсіонерам на 12%.

Iнших рішень Уряду України, після внесення 17.11.99 року змін до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалось.

Отже, виправлення у 2003 році органами Пенсійного фонду помилки щодо помилкового застосування коефіцієнту збільшення середньомісячного заробітку і приведення розміру пенсії позивача у відповідність із вимогами чинного законодавства не може вважатись зменшенням пенсії і порушенням прав ОСОБА_1.

Обставини справи встановлені судами повно і правильно, але судами невірно застосовано норми матеріального права, а тому судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про  відмову в задоволенні позову ОСОБА_1..

Керуючись ст.ст. 212, 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

постановила:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя  задовільнити.

Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 05.03.2004р. та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 15.06.2004р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя про відшкодування заборгованості по пенсії - скасувати.

Постановити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя про відшкодування заборгованості по пенсії - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.