Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України у складі :

Суддів:  Бутенка В. I.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. I.,

Сороки М. О.,

Мироненка О. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої атестаційної комісії України, треті особи - Заступник голови  Вищої атестаційної комісії України - Бойко Р. В., голова спецради Д 26.451.01 - Зазюн А. А. про визнання дозволу, наданого Президією  Вищої атестаційної комісії України про повторний захист дисертації ОСОБА_2 без нового оголошення нечинним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2006 року,  -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2006 року позовна заява ОСОБА_1 повернута та роз'яснено позивачці її право на звернення з даними вимогами у порядку адміністративного судочинства за місцем свого проживання.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2006 року апеляційна скарга ОСОБА_1  залишена без задоволення, а ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2006 року - без змін.

У касаційній скарзі на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2006 року ОСОБА_1  ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права та вирішення питання про підсудність позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно  до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Повертаючи позовну заяву, суд обгрунтовано виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України (2747-15) вказаний адміністративний позов не підсудний даному суду, оскільки визнання нечинним дозволу, наданого президією ВАК України про повторний захист дисертації ОСОБА_2, - є оскарженням правового акту індивідуальної дії, а також діяння суб'єкта владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи.

Згідно з ст.. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм  процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись  ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу  адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити  без  задоволення,  а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2006 року - без  змін .

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України (2747-15) .

Судді :

З оригіналом згідно