2а-9140/12/2670 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення про заниження податку на додану вартість - 15.10.2012 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київбудсервіс»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Держаної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення п.198.6 ст.198, пп.200.1, пп.200.2 ст.200 Податкового кодексу України та винесено податкове повідомлення-рішення №0000602202 від 24.05.2012, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 504471,00грн. Встановлене порушення, як вважає позивач, не відповідає дійсним обставинам справи. У зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надано суду усні та письмові пояснення, які мотивовано тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення п.198.6 ст.198, пп.200.1, пп.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, що підтверджується актом перевірки, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Представник позивача до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи зазначену особу повідомлено належним чином, відповідно до вимог ст.ст. 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Київбудсервіс» при взаємовідносинах з ТОВ «Київград»за серпень 2011, ТОВ «ВІП Союз»за серпень 2011, ТОВ «Моноліт Юніон»за вересень 2011.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки від 23.04.2012 №144-22-2-32205972 винесено податкове повідомлення-рішення №0000602202 від 24.05.2012, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 504471,00грн. (основний платіж -403577,00грн., штрафні (фінансові) санкції -100894,00грн.).

Як вбачається з акту перевірки підставою для завищення податкового кредиту з податку на додану вартість є акт ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 24.11.2011 №90/23-06/36564361 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Київград»щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за липень-вересень 2011; акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.02.2012 №1062/23-4/37240791 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВІП Союз»щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.08.2011 по 30.09.2011; акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.02.2012 №1075/23-9/37635752 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Моноліт Юніон»щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.09.2011 по 30.09.2011.

Як свідчать обставини справи, між ТОВ «Київбудсервіс»та ТОВ «Київград»укладено договір №20011 від 04.08.2011. Предметом даного договору є реконструкція нежитлових приміщень по вул. Стартовій, 11 в м. Харкові під гостьові квартири та службові приміщення Харківської авіаційної ескадрильї Держприкордонслужби України згідно кошторисної документації, вимог замовника та в межах коштів, виділених на фінансування робіт, що пропонуються до виконання.

ТОВ «Київград»виконано умови Договору №20011: штукатурно-будівельні роботи на об'єкті ТОВ «Київбудсервіс», що підтверджується довідкою про вартість виконання будівельних робіт (форма КБ-3) за серпень 2011 та актом №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за серпень 2011 та актом №2 приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за серпень 2011 (копії зазначених документів наявні в матеріалах справи).

ТОВ «Київград»виписано ТОВ «Київбудсервіс»податкову накладну №31117 від 31.08.2011 та №31118 від 31.08.2011, у зв'язку з чим у позивача виник податковий кредит, який задекларовано в податкових деклараціях з податку на додану вартість (арк. справи № 48, 49).

Між ТОВ «Київбудсервіс»та ТОВ «ВІП Союз»укладено договір оренди будівельного обладнання №9711 від 09.07.2011. Предметом зазначеного договору є тимчасове оплатне користування будівельне обладнання.

В зв'язку з чим ТОВ «ВІП Союз»виписано рахунок-фактуру від 22.08.2011 №СФ-0000457 та рахунок-фактуру від 26.08.2011 №СФ-0000458 вартості оренди будівельного обладнання.

ТОВ «Київбудсервіс»отримало в оренду будівельне обладнання, про що свідчить акт приймання-передачі обладнання в оренду від 09.07.2011 та видаткова накладна від 26.08.2011 №РН-0000281.

ТОВ «ВІП Союз»виписано ТОВ «Київбудсервіс»податкові накладні №456 від 22.08.2011 та №458 від 26.08.2011.

Після закінчення терміну оренди будівельного обладнання, відповідно до умов договору оренди будівельного обладнання №9711, повернуто ТОВ «ВІП Союз», що підтверджується актом від 22.08.2011 (арк. справи 59).

Між ТОВ «Київбудсервіс»та ТОВ «Моноліт Юніон»укладений договір №23011 від 01.09.11. Предметом зазначеного договору є виконання власними силами та залученими силами і засобами роботи з реконструкції нежитлових приміщень під службові приміщення та гостьові квартири по вул. Стартова, 11 в м. Харкові.

ТОВ «Моноліт Юніон»виконано умови договору про що свідчить довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) за вересень 2011 та акт №1 приймання-виконання будівельних робіт (форма КБ-2в) за вересень 2011; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за вересень 2011 та актом №2 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за вересень 2011 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за вересень 2011 та акт №3 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за вересень 2011.

ТОВ «Моноліт Юніон»виписало позивачеві податкові накладні №25 від 30.09.2011, №26 від 30.09.2011 та №28 від 30.09.2011.

Також, між ТОВ «Київбідсервіс»та ТОВ «Моноліт Юніон»укладено договір №24011 від 01.09.2011, предметом даного договору є виконання власними силами та залученими силами і засобами роботи на об'єкті за адресою вул. Вишгородська, 45.

ТОВ «Моноліт Юніон»виконано умови договору, що підтверджується актом №1 приймання виконаних робіт за вересень 2011, а також видано податку накладну №27 від 30.09.2011.

На підставі отриманих податкових накладних від контрагентів ТОВ «Київград», ТОВ «ВІП Союз», ТОВ «Моноліт Юніон» позивачем включено суми податкового кредиту з податку на додану вартість та відображено суми у звітній декларації з ПДВ за серпень, вересень 2011.

Представник відповідача в своїх запереченнях посилається на наступне.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Київград». Актом ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 24.11.2011 №90/23-06/3656461 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Київград»щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за липень-серпень 2011, встановлено наступне: за даними декларації з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за ІІІ квартал 2011 складає 4457983,00грн., основні засоби у ТОВ «Київград»відсутні. Відповідно до довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на підприємстві в 2011 складала 1 особа за штатом та 5 осіб оформлено за трудовим договором. Оскільки на ТОВ «Київград»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ВІП Союз». Актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.02.2012 №1062/23-4/37240791 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВІП Союз»щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.08.2011 по 30.09.2011, встановлено наступне. Станом на 24.01.2012 фактичне місцезнаходження підприємства ТОВ «ВІП Союз»та його посадових осіб не встановлено відповідно до складеного акту перевірки юридичного та фактичного місця знаходження ТОВ «ВІП Союз»від 24.01.2012 №320/23-4/37249791. Висновком Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці від 29.02.2012 №122, зазначено, що підписи на уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у виправленням самостійно виявлених помилок за серпень-вересень 2011 та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень-вересень 2011 виконанні однією особою, а підписи від іменні гр. ОСОБА_1 в свідоцтві НОМЕР_1 про реєстрацію платника податку на додану вартість виконанні іншою особою. Крім того, за результатами проведеного аналізу даних податкової звітності встановлено відсутність трудових ресурсів (загальна чисельність працюючих одна особа), виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Моноліт Юніон». Актом перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.02.2012 №1075/23-9/37635752 неможливості проведення зустрічної перевірки ТОВ «Моноліт Юніон»щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 встановлено наступне. Станом на 22.02.2012 в Єдиному державному реєстрі міститься запис про відсутність підприємства за місцезнаходження. Також встановлено відсутність у ТОВ «Моноліт Юніон»трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Висновком Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці від 29.02.2012 №323 встановлено, що підписи на податкових документах виконанні однією особою, а підпис від ОСОБА_2 в заяві на отримання довідки №4-ОПП на 1-му арк. виконанні іншою особою.

В зв'язку з чим податковим органом зроблено висновок, що договори укладено без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені договори відповідно до пп.1, 2 ст.215, пп.1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Також представником відповідача зазначено про недійсність укладених між позивачем та ТОВ «Київград», ТОВ «ВІП Союз»та ТОВ «Моноліт Юніон»правочинів: обґрунтовуючи свій висновок, відповідач посилається одночасно на норми Цивільного кодексу України (435-15) , якими врегульовано поняття «недійсного»та «нікчемного»правочинів.

Однак, суд не може погодитись з позицією податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним:

1) невідповідністю його змісту вимогам закону;

2) наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства;

3) укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Оскільки відповідачем не надано належних доказів визнання укладених позивачем та ТОВ «Київград», ТОВ «ВІП Союз», ТОВ «Моноліт Юніон»правочинів недійсними, посилання на його фіктивність є безпідставним та до уваги судом не береться.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Київград», ТОВ «ВІП Союз», ТОВ «Моноліт Юніон»правочинів.

Крім того, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Суд звертає увагу, що суб'єктами господарських правовідносин є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (435-15) , державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність позиції відповідача щодо недійсності та нікчемності укладених позивачем з ТОВ «Київград», ТОВ «ВІП Союз», ТОВ «Моноліт Юніон»правочинів.

Крім того, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок. Матеріали справи містять докази виконання умов договорів.

Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ТОВ «Київград», ТОВ «ВІП Союз», ТОВ «Моноліт Юніон»видано податкові накладні в зв'язку з чим позивачем нараховано податковий кредит у відповідності та в порядку Закону України «Про податок на додану вартість».

З наданих податкових декларацій ТОВ «Київбудсервіс» можна зробити висновок, що вказане підприємство задекларувало податкові зобов'язання, які дозволяють дійти висновків про декларування сум зобов'язань з податку на додану вартість співставними з обсягом операцій позивача.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70, 71, 94, 158- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва №0000602202 від 24.05.2012.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00коп. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудсервіс» (код ЄДРПОУ 32205972, юридична адреса: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 17, кв. 21, фактична адреса: 03049, м. Київ, вул. Фучика, 19) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (ідентифікаційний код 26088825, адреса: 04213, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 58) за рахунок бюджетних асигнувань.