ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                    I м е н е м  У к р а ї н и

     04 жовтня 2006 року

     м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:

     Головуючого, судді

     Смоковича М.I.

     суддів:

     Горбатюка С.А.  Гуріна М.I.   Кобилянського  М.Г.   Чумаченко
Т.А.

     провівши  попередній  розгляд  адміністративної   справи   за
позовом   ОСОБА_1    на    неправомірну    бездіяльність    голови
Шевченківського районного суду м. Києва Гулька Бориса Iвановича за
касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного  суду  м.  Києва
від 01 березня 2005 року,

                           ВСТАНОВИЛА:

     У січні 2005 року ОСОБА_1 звернулася  в  суд  з  позовом  про
визнання  неправомірною   бездіяльність   голови   Шевченківського
районного суду м. Києва Гулька Б.I.

     Просила   визнати    неправомірною    бездіяльність    голови
Шевченківського районного суду м. Києва Гулька Б.I.  та  створення
ним перешкод в реалізації конституційного права на судовий захист,
зобов'язати відповідача вжити заходів до припинення  фальсифікації
судових справ суддями Iзмайловою Л.Т. та Волковою Л.О., а також до
усунення причин зволікання направлення справи за  позовом  ОСОБА_1
на неправомірну діяльність ОСОБА_2 до апеляційного суду м. Києва.

     Ухвалою суді апеляційного суду м. Києва від  08  лютого  2005
року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано  строк  для
усунення недоліків з її оформлення до 28 лютого 2005 року.

     Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 01 березня  2005  року
позовну заяву ОСОБА_1 визнано не поданою та їй повернуто, оскільки
недоліки в термін, встановлений в ухвалі суду від 08  лютого  2005
року усунуті не були.

     У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення
судом норм матеріального та процесуального права, просить  рішення
суду апеляційної інстанцій у цій  справі  скасувати  та  направити
справу на новий розгляд.

     Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

     Суддя апеляційного суду, приймаючи оскаржене рішення, виходив
з того, що ОСОБА_1 звернулася в суд  не  зі  скаргою,  що  б  дало
підстави до порушення справи в порядку,  визначеному  главою  31-а
ЦПК України (в  редакції  1963  ( 1501-06 ) (1501-06)
          року),  а  в  порядку
позовного  провадження.  В  установлений  судом   строк   недоліки
позовної заяви ОСОБА_1 не усунені.

     Відповідно до частини 2 статті 139  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
суддею постановлено ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1.

     Такий висновок  є  правильним  і  таким,  що  грунтується  на
чинному законодавстві.

     Відповідно до частини 2 статті 139 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
якщо позивачем у встановлений строк виконає всі перелічені  вимоги
та сплатить державне мито, позовна заява вважається поданою в день
первісного її подання до суду. В іншому випадку  заява  вважається
не поданою і повертається позивачеві.

     Доводи   касаційної   скарги   ОСОБА_1   ці   обставини    не
спростовують.

     За  правилами  статті  224  КАС   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
           суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без  задоволення,  а
судові рішення  -  без  змін,  якщо  визнає,  що  суди  першої  та
апеляційної інстанцій не допустили порушень норм  матеріального  і
процесуального права при  ухваленні  судових  рішень  чи  вчинення
процесуальних дій.

     На підставі наведеного, керуючись  статтями  210,  221,  223,
224, 231 КАС України, колегія суддів,

                            УХВАЛИЛА:

     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1  залишити   без   задоволення,   а
оскаржувану ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01 березня  2005
року - без змін.

     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.

     Судді: