ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
10.10.12 Справа №2а-2016/12/2770м. Севастополь
16 год. 22 хв.
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Мінько О.В.;
при секретарі - Бойко М.С.,
за участю: представника позивача, ОСОБА_1 - ОСОБА_2, договір про надання адвокатських послуг від 01.09.2012 р.;
представника відповідача, Головного управління Держкомзему у м. Севастополі - Карпухіна Олексія Леонтійовича, довіреність № 8-6-1/8241 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держкомзему у м. Севастополі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держкомзему у м. Севастополі про визнання протиправними дій яки виразилися у відмові в анулюванні договору на право тимчасового користування землею № 206 загальною площею 0,0018 га, яка розташована за адресою: у дворі дома АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування індивідуального гаража, укладеного Нахімовською районною державною адміністрацією м. Севастополя та ОСОБА_5;
- визнання протиправною бездіяльності щодо не присвоєння кадастрового номеру на земельну ділянку площею 0,0018 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва індивідуального гаража на підставі рішення VII сесії Севастопольської міської Ради № 3463 від 19.06.2012 року;
- визнання протиправною бездіяльності по невиконанню п. 3 рішення VII сесіі Севастопольської міської Ради № 3463 від 19.06.2012 року з невидачі ОСОБА_1 державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0018 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва індивідуального гаража на підставі рішення VII сесії Севастопольської міської Ради № 3463 від 19.06.2012 року;
- зобов'язання протягом трьох днів з моменту набрання законної сили рішенням суду внести до інформаційної бази та земельно-кадастрової документації ГУ Держкомзему в м. Севастополі інформацію про анулювання договору на право тимчасового користування землею № 206 загальною площею 0,0018 га, яка розташована за адресою: у дворі дома АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування індивідуального гаража, укладеного Нахімовською районною державною адміністрацією м. Севастополя та ОСОБА_5;
- зобов'язання протягом п'яти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду присвоїти кадастровий номер на земельну ділянку площею 0,0018 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва індивідуального гаража на підставі рішення VII сесії Севастопольської міської Ради № 3463 від 19.06.2012 року;
- зобов'язання протягом семи днів з моменту набрання законної сили рішенням суду видати ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0018 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва індивідуального гаража на підставі рішення VII сесії Севастопольської міської Ради № 3463 від 19.06.2012 року;
- зобов'язання протягом семи днів з моменту набрання законної сили рішенням суду надати до Окружного адміністративного суду м. Севастополя звіт про виконання рішення суду.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив в анулюванні договору на право тимчасового користування землею № 206 загальною площею 0,0018 га, яка розташована за адресою: у дворі дома АДРЕСА_2, чим перешкоджає позивачу в оформленні права власності на цю земельну ділянку на підставі рішення Севастопольської міської ради.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 05.09.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позові, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначив, що на думку відповідача, рішення Севастопольської міської Ради № 3463 від 19.06.2012 року "Про надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0018 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва індивідуального гаража", прийняте з не дотриманням норм земельного законодавства. Крім того, позивачеві відмовлено в анулюванні договору № 206 від 23.10.2000 р. у зв`язку з відсутністю на те підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, щодо присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру, представник відповідача посилався на те, що позивачем при зверненні до Головного управління Держкомзему у м. Севастополі не були надані документи, які передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 р. № 749 "Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці" (749-2010-п)
.
Суд, заслухавши представників позивача, відповідача, встановивши обставини у справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Встановлено, що 23.10.2010 року Нахімовською районною державною адміністрацією м. Севастополя та ОСОБА_5 був укладений договір тимчасового користування землею строком до 01.10.2010 року.
ОСОБА_5 помер 01.10.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 13).
Рішенням Севастопольської міської Ради від 19.06.2012 р. № 3463 ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,0018 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва індивідуального гаража;
- пунктом другим цого рішення зобов`язано ОСОБА_1 організувати виконання робіт по оформленню державного акта на право власності на земельну ділянку;
- пунктом третім зобов`язано Головне управління Держкомзему у м. Севастополі: в строки, встановлені законодавством, надати до Севастопольської міської Ради, підписаний державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1, у встановленому порядку; здійснити державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1, підписаного у встановленому порядку; здійснити реєстрацію ОСОБА_1, у якості власника замельної ділянки, внесення відповідних змін до земельно - кадастрової документації з наступним наданням відомостей до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя.
25.07.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держкомзему у м. Севастополі з заявою про внесення інформації про анулювання договору на право тимчасового користування землею № 206 загальною площею 0,0018 га, яка розташована за адресою: у дворі дома АДРЕСА_2 у звязку з закінченням строку його дії та смертю ОСОБА_5 та просив видати ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0018 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва індивідуального гаража на підставі рішення VII сесії Севастопольської міської Ради № 3463 від 19.06.2012 року (а.с. 10).
Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі надано відповідь від 08.08.2012р. за № 8-2-2-5/м-947, відповідно до якої заявнику відмовлено в анулювнні договору № 206 від 23.10.2000 р. посилаючись на відсутність підстав передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, та відсутністю в матеріалах, наданих позивачем, документів на підставі яких можливо анулювати вказаний договір. (а.с. 8).
22.08.2012 р. позивачем надано повторну заяву до Головного управління Держкомзему у м. Севастополі, з якої вбачається, що в липні 2012 року ним направлялась до відповідача технічна документація на земельну ділянку із заявою про присвоєння ідентифікаційного кадастрового номеру, крім того просив внести до бази та земельно кадастрової документації ГУ Держкомзему у м. Севастополі інформацію про аналювання договору на право користування земелею № 206 який укладений між Нахімовською районною державною адміністрацією та ОСОБА_6 та видати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 3463 від 19.06.2012 року. Як вбачається із заяви, яка міститься в матеріалах справи, позивачем були надані усі додатки.
Відповідачем листом від 27.08.2012 р. за № 8-6-5/м-1092/1 відмовлено у аналюванні договору на право тимчасового користування землею № 206 мотивуючи, що позивачу необхідно надати примірник договору № 206 від 23.10.2000 р. та гарантійний лист щодо виконання усіх умов договору сторонами, що передбачено діючим законодавством України (а.с.7).
Судом зазначається, що у відповідях на заяви позивача від 08.08.2012р. та 27.08.2012р., Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі відсутні жодні посилання на вимоги щодо присвоєння кадастрового номеру земельної ділянці та видання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку на підставі рішення Севастопольської міської ради.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивач ще раз звертався до Головного управління Держкомзему у м. Севастополі з аналогічною заявою, на яку, листом від 18.09.2012 р. за № 8-6-5/М-1154/2 Головне управління Держкомзему у м. Севастополі повідомило позивача про те, що його звернення залишено без розгляду в порядку статті 8 Закону України "Про звернення громадян".
Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Відповідно до частини 1, 4 статті 25 Цивільного кодексу України, здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи; цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно норм Цивільного кодексу України (435-15)
, у ОСОБА_5 всі права і обов'язки, зокрема із договору № 206 від 23.10.2000 р. припинилися у момент його смерті.
Частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Встановлено, що договір № 206 від 23.10.2010 року, укладений Нахімовською районною державною адміністрацією м. Севастополя та ОСОБА_5 є строковим, строк його дії закінчився 01.10.2010 року.
Як вбачається з листа від 10.09.2012 р. № М-63/1 Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя, дія договіру № 206 від 23.10.2000 р. на новий строк не продовжувалася (а.с. 35).
Отже, суд дійшов висновку, що підстави для відмови Головного управління Держкомзему у м. Севастополі в аналюванні договору на право тимчасового користування землею № 206 від 23.10.2000 р., відсутні, у звязку з тим, що дія зазначеного договору закінчилася.
Суд, не бере до уваги посилання представника відповідача на підстави припинення права користування земельною ділянкою, передбачені статтю 141 Земельного кодексу України, оскільки в данному випадку право користування земельною ділянкою за договору № 206 від 23.10.2000 р. закінчилось зі спливом строку на який він був укладений, а також смертю особи, якій це право надавалося.
Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави такої відмови в ній встановлюються законом.
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною п'ятою статті 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV, 01.07.2004 р. (1952-15)
(далі - Закон № 1952-IV (1952-15)
), визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.
Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, відповідно до пункту 4 частини першої статті 19 Закону № 1952-IV, державні акти на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Орган державної реєстрації прав зобов'язаний надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.
Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 16 Закону № 1952-IV, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об'єкт нерухомого майна або більша за площею його частина. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Частиною четвертою статті 24 Закону № 1952-IV встановлено, відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно з пунктом 4 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021 (1021-2009-п)
(далі Порядок № 1021), номер Поземельної книги відповідає кадастровому номеру земельної ділянки. Кадастровий номер - це індивідуальний цифровий код (номер), що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці при здійсненні її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки.
Відповідно до пункту 6 Порядоку № 1021 (1021-2009-п)
, поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку: у паперовому вигляді - територіальними органами Держземагентства; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", яке є адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система), формують з її використанням аркуші Поземельної книги та аркуші витягів з неї, перевіряють результати робіт із землеустрою в електронному вигляді, дані про які містяться в файлі обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл).
Пунктом 8, 9 Порядоку № 1021 (1021-2009-п)
, передбачено, що одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги робляться записи у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів).
Поземельна книга вважається відкритою після зазначення кадастрового номера земельної ділянки і дати її відкриття на титулі Поземельної книги, що завіряється підписом посадової особи, скріпленим печаткою територіального органу Держземагентства.
Згідно з підпунктами 13-1, 13-2 пункту 13 Порядку № 1021 (1021-2009-п)
, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється після визначення кадастрового номера в установленому порядку та прийняття відповідним органом, який здійснює розпорядження землями, рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (користування) чи після формування земельної ділянки на підставі документації із землеустрою за рішенням власника земельної ділянки про поділ або об'єднання земельних ділянок.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходженням на підставі заяви, зокрема - набувача права на земельну ділянку.
Підпункпом 13-3 Порядку № 1021 (1021-2009-п)
визначен перелік документів, що надаються до заяви про реєстрацію права власності на земельну ділянку.
Забороняється вимагати подання документів та відомостей, не передбачених цим пунктом.
Відповідно до пункту 13-4 Порядку № 1021 (1021-2009-п)
, територіальний орган Держземагентства відмовляє у державній реєстрації земельної ділянки у разі, коли: заяву подала особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Порядку; земельна ділянка розташована на території іншої адміністративно-територіальної одиниці; документи подані не в повному обсязі або не відповідають вимогам, установленим цим Порядком; на титульному аркуші документації із землеустрою, у матеріалах документації із землеустрою, що містять графічне зображення земельної ділянки, та/або документах, що містять відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки, їх частин, обмежень, угідь, відсутня позначка територіального органу Держземагентства про кадастровий номер земельної ділянки (дати його визначення та внесення відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи).
Отже, законодавством визначається вичерпний перелік підстав для відмови заявнику в державні реєстрації земельної ділянки.
Встановлено, що позивачем разом із заявою про реєстацію права власності на земельну ділянку площею 0,0018 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва індивідуального гаража, Головному управлінню Держкомзему у м. Севастополі був наданий повний пакет документів який передбачений законодавством, для реєстрації такого права.
Крім того, пунктом 3 рішення Севастопольської міської Ради від 19.06.2012 р. № 3463, яким зазначена земельна ділянка передана ОСОБА_1 у власність, зобовязано Головне управління Держкомзему у м. Севастополі: в строки, встановлені законодавством, надати до Севастопольської міської Ради, підписаний державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1, у встановленому порядку; здійснити державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1, підписаного у встановленому порядку; здійснити реєстрацію ОСОБА_1, у якості власника замельної ділянки, внесення відповідних змін до земельно - кадастрової документації з наступним наданням відомостей до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання бездіяльності відповідача протиправною, яка виразилася у не присвоєнні кадастрового номеру на земельну ділянку площею та невидачі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку знайшли підтвердження у судовому засіданні, крім того, позивачем надані безперечні докази того, що ним дотримані всі вимоги діючого законодавства, які регулюють без оплатний перехід права власності від державного до приватного.
Суд не бере до уваги доводи представника відповідача щодо прийняття рішення Севастопольською міською Радою від 19.06.2012 р. № 3463, в супереч земельного законодавства, оскільки доказів його оскарження або скасування, суду не надано, рішення Севастопольської міської ради є чинним та підлягає виконанню.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 р. № 749 "Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці" (749-2010-п)
(далі Порядок № 749) визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці здійснюють територіальні органи Держземагентства протягом десяти робочих днів.
Пунктом 10-1 Порядоку № 749 (749-2010-п)
передбачено, що кадастровий номер земельної ділянки визначається за результатами складення документації із землеустрою до її погодження та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) в установленому порядку.
Згідно з пунктом 9 Порядоку № 749 (749-2010-п)
, структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки визначаються на підставі: індексної кадастрової карти; чергового кадастрового плану; даних, що містяться у автоматизованій системі; відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки; документації із землеустрою, що містить графічне зображення земельної ділянки.
Положеннями пункту 11 Порядоку № 749 (749-2010-п)
встановлено, що для визначення кадастрового номера земельної ділянки замовник (уповноважена ним особа) або розробник документації із землеустрою, якщо інше не передбачено договором, подає до територіального органу Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки: заяву про визначення кадастрового номера земельної ділянки; копію документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копію документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб; документацію із землеустрою, яка містить документи, зазначені в підпунктах 4 і 5 пункту 9 цього Тимчасового порядку; файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл), який складається на кожну земельну ділянку та оформлюється відповідно до вимог, установлених Держземагентством; копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи;
Забороняється вимагати подання документів та відомостей, не передбачених цим пунктом.
Відповідно до пункту 12 Порядоку № 749 (749-2010-п)
, територіальний орган Держземагентства протягом трьох робочих днів з дня надходження документів, визначених пунктом 11 цього Тимчасового порядку, перевіряє: документацію із землеустрою на відповідність умовам надання земельної ділянки щодо її цільового призначення, оцінки, кількісних та якісних характеристик згідно із дозволом на розроблення документації із землеустрою; дані обмінного файла - документації із землеустрою; дані про земельну ділянку - черговому кадастровому плану.
За результатами перевірки територіальний орган Держземагентства: у разі відповідності даних, визначених абзацом першим цього пункту, визначає кадастровий номер земельної ділянки з урахуванням пунктів 8 і 9 цього Тимчасового порядку та вносить до обмінного файла відомості про кадастровий номер земельної ділянки; складає в електронній (цифровій) формі з використанням автоматизованої системи протокол проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файла (далі - протокол проведення перевірки) в частині відповідності даних, визначених абзацом першим цього пункту; передає до державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" - адміністратора автоматизованої системи обмінний файл та протокол проведення перевірки через засоби електрозв'язку.
Судом досліджена документація яка була надана позивачем Головному управлінню Держкомзему у м. Севастополі для присвоєння кадастрового номеру та реєстрації права власності на земельну ділянку. Зазначена документація містить, зокрема: заяву про визначення кадастрового номера земельної ділянки, копію документа, що посвідчує особу позивача, документацію із землеустрою, а саме: відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки, документацію із землеустрою, що містить графічне зображення земельної ділянки, файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків та складений в електронній формі протокол проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файла.
Судом встановлено, що пакет документів який надав позивач Головному управлінню Держкомзему у м. Севастополі відповідає переліку документів, передбачених пунктом 11 Порядоку № 749 (749-2010-п)
, який необхідно подавати для присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці.
Зазначене спростовує доводи представника відповідача щодо відсутності документів передбачених Порядоком № 749 (749-2010-п)
при зверненні позивача до Головного управління Держкомзему у м. Севастополі для реєстрації права власності на земельну ділянку та привласнення ій кадастрового номеру.
Згідно зі частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміістративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду доказів законності дій щодо відмови в анулюванні договору № 206 від 23.10.2000 р., не наведено належного обгрунтування щодо не проведення дій у присвоєнні кадастрового номеру зазначеній земельній ділянці та реєстрації права власності, доводи представника відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову
Представник позивача просить суд, встановити конкретні строки, для виконання Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі судового рішення а саме: зобов'язати відповідача протягом трьох днів з моменту набрання законної сили рішенням суду внести до інформаційної бази та земельно-кадастрової документації ГУ Держкомзему в м. Севастополі інформацію про анулювання договору на право тимчасового користування землею № 206, -протягом п'яти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду присвоїти кадастровий номер на земельну ділянку та протягом семи днів з моменту набрання законної сили рішенням суду видати ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні зазначених вимог, однак зазначив, що судом можуть бути застосовані інши строки для нанадння звіту про виконання судового рішення.
Стаття 267 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання.
Частиною першою зазначеної статті передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже суд, з метою здійснення контролю за своєчасним виконанням судового рішення має право зобовязати відповідача подати у встановлений строк, звіт про виконання судового рішення. Законом не передбачено, встановлення зазначених представником позивача строків для виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
постанова складена та підписана у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 17.10.2012 р.
Керуючись статтями 158- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Держкомзему у м. Севастополі з відмови в анулюванні договору на право тимчасового користування землею № 206 загальною площею 0,0018 га, яка розташована за адресою: у дворі дома АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування індивідуального гаража, укладеного Нахімовською районною державною адміністрацією м. Севастополя та ОСОБА_5.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держкомзему у м. Севастополі щодо не присвоєння кадастрового номеру на земельну ділянку площею 0,0018 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва індивідуального гаража на підставі рішення VII сесії Севастопольської міської Ради № 3463 від 19.06.2012 року, яка оформлюється в приватну власність ОСОБА_1
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держкомзему у м. Севастополі у невиконанні п. 3 рішення VII сесії Севастопольської міської Ради № 3463 від 19.06.2012 року з невидачі ОСОБА_1 державного акта на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0018 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва індивідуального гаража на підставі рішення VII сесії Севастопольської міської Ради № 3463 від 19.06.2012 року.
Зобов'язати Головне управління Держкомзему у м. Севастополі внести до інформаційної бази та земельно-кадастрової документації ГУ Держкомзему в м. Севастополі інформацію про анулювання договору на право тимчасового користування землею № 206 загальною площею 0,0018 га, яка розташована за адресою: у дворі дома АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування індивідуального гаража, укладеного Нахімовською районною державною адміністрацією м. Севастополя та ОСОБА_5.
Зобов'язати Головне управління Держкомзему у м. Севастополі присвоїти кадастровий номер на земельну ділянку площею 0,0018 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва індивідуального гаража на підставі рішення VII сесії Севастопольської міської Ради № 3463 від 19.06.2012 року, яка оформлюється в приватну власність ОСОБА_1
Зобов'язати Головне управління Держкомзему у м. Севастополі видати ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0018 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва індивідуального гаража на підставі рішення VII сесії Севастопольської міської Ради № 3463 від 19.06.2012 року.
Зобовязати Головне управління Держкомзему у м. Севастополі надати звіт про виконання рішення суду протягом місяця з часу набрання законної сили рішенням.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 128 (сто двадцять вісім ) грн. 76 коп.
постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
постанова не набрала законної сили.
Суддя О.В. Мінько