ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     21 вересня 2006 року
     м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
 
     Головуючого:
     Бутенка В.I.
     Суддів:
     ГончарЛ.Я.
     Лиски Т.О.
     Панченка О.I.
     Сороки М.О.
     при секретарі : Якименко О.М.
     розглянувши у відкритому  судовому  засіданні   в  залі  суду
адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного
фонду  України  в  Подільському  районні  м.  Києва   на   рішення
Подільського районного суду м. Києва від 18 серпня  2005  року  та
ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 6 грудня 2005 року по справі
за позовом  ОСОБА_1  до  Управління  Пенсійного  фонду  України  в
Подільському районні м. Києва про перерахунок пенсії, -
 
     в с т а н о в и л а :
     ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного
фонду України в Подільському районні м. Києва про  перерахунок  та
виплату пенсії.
     Позивачка мотивує свої вимоги  тим,  що  вона  працює  суддею
Апеляційного  суду  м.  Києва  безстроково  і  є  потерпілою   від
Чорнобильської катастрофи 4 категорії. У 2002 році набула право на
пенсію за віком.
     Рішенням Святошинського районного управління Пенсійного Фонду
України НОМЕР_1  їй  призначена  пенсія  як  державному  службовцю
довічно. Після зміни її місця проживання правильність  призначення
пенсії  як  державному  службовцю  довічно  підтверджено  було   і
Подільським  районним  управлінням  ПФУ  та  зроблено  перерахунок
пенсії в сторону її збільшення, згідно з  розпорядженням  НОМЕР_2.
Після підвищення заробітної плати з 1 листопада та  1  січня  2005
року на підставі ст.  37-1  Закону  України"Про  державну  службу"
( 3723-12 ) (3723-12)
         звернулась до Подільського районного управління ПФУ  з
заявами від 22 листопада 2004 року та  1  березня  2005  року  про
перерахунок пенсії, однак перерахунок не був зроблений. 21  червня
2005 року отримано лист Подільського районного управління  ПФУ,  в
якому повідомлялось, що вона не має права на пенсію  як  державний
службовець з посиланням на те, що пенсія судді у відповідності  до
ст. 37 Закону  України  "Про  державну  службу"  ( 3723-12 ) (3723-12)
          може
призначатися у разі виходу у відставку або  досягнення  ним  65-ти
річного  віку  (ч.б  ст.45  Закону  України  "Про  статус  суддів"
( 2862-12 ) (2862-12)
        ) та на підставі листа Головного  управління  державної
служби України від 14 березня 1997 року  №  10/1265,  про  те,  що
згідно  частини  8  ст.43  Закону  України  "Про  статус   суддів"
( 2862-12 ) (2862-12)
         суддям, відставку яких припинено, виплачується  пенсія
на загальних підставах .
     Посилається на те, що факт  призначення  пенсії  на  законних
підставах,  як  державному  службовцю,   підтверджений   рішеннями
управлінь пенсійних фондів двох районів м.  Києва:  Святошинського
та Подільського. За таких обставин позбавлення  пенсії  державного
службовця є безпідставним.
     Рішенням Подільського районного суду м. Києва від  18  серпня
2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду  м.  Києва
від 6 грудня 2005 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
     У  поданій  касаційній  скарзі  Управління  Пенсійного  фонду
України в Подільському районні м. Києва, з посиланням на порушення
судами норм матеріального  права,  просило  скасувати  оскаржувані
судові рішення та постановити  нове,  про  відмову  в  задоволенні
позову.
     Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
     Судами першої та апеляційної інстанції  правильно  зазначено,
що пенсія державного службовця ОСОБА_1 була призначена на законних
підставах і припинення її виплати   суперечить  вимогам  ст..  37,
37-1  Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
         та пункту 4
ст. 43 Закону України "Про статус суддів" ( 2862-12 ) (2862-12)
        , порушує  її
право  на пенсію державного службовця, яка відповідно  до ст..  37
Закону України  "Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
           виплачується у
повному розмірі незалежно від заробітку  (прибутку),  одержуваного
після виходу на пенсію.
     З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судами першої
та апеляційної інстанції дана вірна правова оцінка обставин справи
і не допущено порушень норм  матеріального  права,  а  тому  немає
підстав для перегляду судових рішень.
     Керуючись ст.ст.  223,  224,  230  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
колегія суддів,
     у х в а л и л а :
 
     Касаційну  скаргу   Управління  Пенсійного  фонду  України  в
Подільському районні м. Києва відхилити.
     Рішення Подільського районного суду м. Києва  від  18  серпня
2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 6  грудня  2005
року  залишити без змін.
     Ухвала набирає чинності з моменту проголошення  і  оскарженню
не підлягає.
     Судді: