2а-10143/12/0170/4 Про визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо неприйняття як податкового звіту декларації з податку на додану вартість - 03.10.2012 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" до Державної податкової служби України, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач 2) про визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо неприйняття як податкового звіту декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2012 року, зобов'язання Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби відобразити показники декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2012 року у картці особового рахунку з ПДВ.

Ухвалами суду від 14.09.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 03.10.2012 року відповідача 2 у справі Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим замінено його правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що відповідачем 1 незаконно не прийнято податкову декларацію з податку на додану вартість позивача за липень 2012 року, тому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, на зазначених у позові підставах.

Представник відповідача 2 проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що, податкова декларація позивача за липень 2012 року не була прийнята, оскільки на час її подання позивач не значився у Реєстрі платників ПДВ.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, жодних заяв, клопотань не надіслав.

Приймаючи до уваги, що відповідач 1 являється суб'єктом владних повноважень та його неявка не перешкоджає розглядові справи по суті, суд вважає можливим на підставі ст. 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача 1, повідомленого належним чином, на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

У відповідності з Конституцією України (254к/96-ВР) кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) на законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Позивач є юридичною особою (ідентифікаційний код 34371499), зареєстрованою 17.04.2006 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується довідкою серії АА №462830 з ЄДРПОУ ГУ статистики в АРК ДК статистики України від 02.06.2011 року (а.с.23), свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №438438 (а.с.27).

Судом встановлено, що 17.08.2012 року позивачем засобами електронного зв'язку подано до ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС податкову декларацію із ПДВ, із розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5), за липень 2012 року (а.с.8-13).

Квитанцією №1 від 17.08.2012 року ДПС України до відома позивача доведено про неприйняття декларації за липень 2012 року в зв'язку з тим, що позивач не значиться в Реєстрі платників ПДВ.

Згідно із п.46.1. ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платниками податків відповідно до п.15.1. ст.15 Податкового кодексу України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.2., 16.1.3 п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Згідно з п.48.3. ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п.48.5.1. п.48.5 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.

Надана позивачем декларація із ПДВ за липень 2012 року, копія якої наявна в матеріалах справи, не містить в собі будь-яких порушень наведених вище норм законодавства.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 року №1492 (z1490-11) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі -Порядок).

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Відповідно до п. 49.1. ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з довідкою від 01.06.2011 року №1875/29-0 позивач перебуває на обліку платника податків у ДПІ в м. Сімферополі (а.с.26).

Пунктом 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п.49.9. ст.49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі - згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

Судом встановлено, що 12.01.2012 року між ДПІ в м. Сімферополі та позивачем укладений договір №120120121 (а.с.19-20) про визнання електронних документів, згідно з яким орган податкової служби визнає податкові документи (податкову звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), що подані платником податків в електронному вигляді із застосування електронного цифрового підпису. Прийняття та укладання договору підтверджується квитанцією №2 (а.с.18).

Квитанція про одержання звіту в електронній формі (далі - перша квитанція) -електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (Наказ Державної податкової адміністрації України від 06.04.2009 року №168 (v0168225-09) "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України").

Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України (2755-17) тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233 (z0320-08) та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011 (z0320-08) .

Згідно із п. 7.4 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233 (z0320-08) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011 (z0320-08) "Про подання електронної податкової звітності"(далі - Наказ №233), перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з п.7.5 ст.7 Наказу №233 (z0320-08) , підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

17.08.2012 року ДПС України доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації за липень 2012 року.

Відповідно до п.4.5 Наказу ДПА Украйни від 31.12.2008р. №827 (v0827225-08) Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України - якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:

1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

3) не скріплено печаткою платника податків;

4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

7) подана ксерокопія звітних документів;

8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Податкового кодексу України (2755-17) .

Також слід зазначити, що відповідно до п. 183.12 Податкового кодексу України (2755-17) реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби, яким є Державна податкова служба .

Згідно з п.2.4. розділу II Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 року №1394 (za369-11) , з числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює автоматизоване ведення бази Реєстру;

Таким чином, до обов'язків ДПС України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ м. Сімферополя ДПС безпосередньо прийом декларацій.

Отже, до повноважень ДПС України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.

Судом встановлено, що квитанцію №1 з позначкою про неприйняття податкової декларації з ПДВ позивача за липень 2012 року було направлено саме ДПС України, проте, ані Податковим кодексом (2755-17) , ані Наказом ДПА України №233 (z0320-08) не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень ДПС України, відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій ДПС України по неприйняттю як податкового звіту декларації з ПДВ позивача за липень 2012 року.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позову в іншій частині, суд зазначає наступне.

Підставами для неприйняття податкової звітності є: недотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпаним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Як вбачається з матеріалів справи, неприйняття відповідачами наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року викликано тим, що позивач не перебуває на обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим як платник податку на додану вартість.

Однак, наявними в матеріалах справи документами спростовуються доводи відповідачів.

Так, згідно з актом №261/15-2 від 22.10.2009 року анульовано реєстрацію, позивача як платника податку на додану вартість.

Не погодившись з рішенням ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим про його скасування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.12.2009 року по справі №2а-12853/09/13/0170 вжито заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії акту №261/15-2 від 22.10.2009 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.01.2010 року по справі №2а-12853/09/13/0170 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777", оформлене актом №261/15-2 від 22.10.2009 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010 року постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від від 27.01.2010 року по справі №2а-12853/09/13/0170 залишена без змін, у зв'язку з чим вона набрала чинності.

Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 №978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1400/18695 (z1400-10) , підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України, ч.1 ст. 255 КАС України, ч.2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника ПДВ - позивача, набрало законної сили 20.07.2010 року.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, як про те вказано в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 року №1172/11/13-10 (v1172760-10) .

Таким чином, правові підстави вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ, на час подання податкової декларації із ПДВ за липень 2012 року у відповідача 1 були відсутні.

Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі - Інструкція), затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 №276 (z0843-05) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за №843/11123 (z0843-05) .

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками (п. 3.1 Інструкції).

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Тому суд, вважає можливим задовольнити позовні вимоги про зобов'язання відповідача відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість основні показники поданої позивачем декларації.

У судовому засіданні 03.10.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 08.10.2012 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової служби України по неприйняттю як податкового звіту декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" (ідентифікаційний код 34371499) за липень 2012 року, поданої 17.08.2012 року.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" (ідентифікаційний код 34371499) основні показники декларацій з податку на додану вартість за липень 2012 року, поданої 17.08.2012 року.

постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.