Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів:  Бутенка В.I.,

Сороки М.О. (доповідача),

Штульмана I.В.,

Лиски Т.О.,

Панченка О.I.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Самбірської міської ради, третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним п. 7 додатку до рішення НОМЕР_1 від 07.09.2004 року та п.2 рішення ради НОМЕР_2 від 7.12.2004 р.,

встановила:

У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом, у якому зазначив, що 30.09.2003 р. між ним, як приватним підприємцем, та Самбірським державно-комунальним гуртово-роздрібним підприємством було укладено договір оренди нерухомого майна - гаражу АДРЕСА_1, який складається з трьох нежитлових кімнат, строком на три роки з правом його викупу.

07.09.2004 р. Самбірською міською радою прийнято рішення НОМЕР_3, яким затверджено перелік об'єктів комунальної власності м. Самбора, що підлягають приватизації в II півріччі 2004 року та позивачеві надано право на приватизацію спірного гаражу, а орендовані ним дві суміжні кімнати надані для приватизації ПП "IНФОРМАЦIЯ_1".

07.12.2004 р. Самбірською міською радою прийнято рішення НОМЕР_2, яким внесено зміни до п.7 Додатку рішення ради НОМЕР_1 від 07.09.2004 р., де зазначено - "замість слів в розділі "Назва об'єкту - ПП "IНФОРМАЦIЯ_1", слід читати "ОСОБА_2", а  в розділі "Спосіб приватизації" - викуп ОСОБА_2.

Вважаючи зазначені дії відповідача неправомірними, ОСОБА_1 просив  визнати п. 7 додатку до рішення НОМЕР_1 від 07.09.2004 року та п.2 рішення ради НОМЕР_2 від 7.12.2004 р. незаконними.

Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 7 листопада 2005 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 27 лютого 2006 року, позов задоволено. Визнано незаконними п. 7 додатку до рішення НОМЕР_1 від 07.09.2004 року та п.2 рішення ради НОМЕР_2 від 7.12.2004 р .Стягнуто з відповідача на користь позивача 3,40 грн. судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що  відповідно до зазначеного вище договору оренди нерухомого майна від 30.09.2003 р., укладеного строком на три роки, ОСОБА_1 передано в оренду з правом викупу гараж. Вказані обставини є підставою для визнання незаконними оскаржуваних рішень Самбірської міської ради, оскільки вони прийняті в порушення умов вказаного договору.

Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі КАС України (2747-15) ) підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України (2747-15) підстави для їх обов'язкового скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України (2747-15) , колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 7 листопада 2005 року і ухвалу апеляційного суду Львівської області від 27 лютого 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення  і оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно