Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України у складі :

Суддів:  Бутенка В. I.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. I.,

Сороки М. О.,

Штульмана I. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок фізичних осіб Державної податкової інспекції в Заводському районі м. Миколаєва Музиченка М. В., за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2004 року та  ухвалу Апеляційного суду  Миколаївської області від  21 березня 2005 року,  -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2004 року відмовлено у прийнятті скарги ОСОБА_1.

Ухвалою Апеляційного суду  Миколаївської області від  21 березня 2005 року апеляційна скарга ОСОБА_1. відхилена, а ухвала Апеляційного суду  Миколаївської області від  21 березня 2005 року залишена без змін.

У касаційній скарзі на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2004 року та  ухвалу Апеляційного суду  Миколаївської області від  21 березня 2005 року ОСОБА_1 ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з тим, що вони не відповідають обставинам справи та направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно  до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відмовляючи в прийнятті скарги, суди обгрунтовано виходили з того, що заявник, звертаючись зі скаргою, просив визнати неправомірними дії державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок фізичних осіб Державної податкової інспекції в Заводському районі м. Миколаєва по складанню 19.01.04 р. акту перевірки ОСОБА_1., як суб'єкта підприємницької діяльності, по дотриманню вимог податкового законодавства.

Відповідно до вимог ст. 1 ГПК України (1798-12) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обгрунтованого висновку, що дана справа підвідомча господарським судам і правомірно відмовили в прийнятті скарги  ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 136 ЦПК України (1618-15) .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм  процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись  ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу  адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити  без  задоволення,  а ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2004 року та  ухвалу Апеляційного суду  Миколаївської області від  21 березня 2005 року  - без  змін .

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України (2747-15) .