Вищий Адміністративний суд України
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2006 року Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого, судді
Смоковича М.I.
суддів
Горбатюка С.А.
Лиски Т.О.
Мироненка О.В.
Панченка О.I.
секретар судового засідання, Пархоменко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю виробничої фірми "Астейс" (далі - ТОВ ВФ
"Астейс") до регіонального відділення Фонду державного майна
України по м. Києву (далі - РВ ФДМ України по м. Києву) про
включення орендованого приміщення до переліку об'єктів, що
підлягають приватизації шляхом викупу за касаційною скаргою РВ ФДМ
України по м. Києву на постанову господарського суду м. Києва від
03 листопада 2005 року та ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 18 січня 2006 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2005 року ТОВ ВФ "Астейс" у господарському суді м.
Києва пред'явило позов до РВ ФДМ України по м. Києву про включення
орендованого приміщення до переліку об'єктів, що підлягають
приватизації шляхом викупу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору оренди
нерухомого майна від 09 грудня 2002 року № 456, укладеного між ТОВ
ВФ "Астейс" та РВ ФДМ України по м. Києву, позивачем отримано в
оренду окремо розташоване приміщення по проспекту Червонозоряному,
119 в м. Києві загальною площею 1996,50 кв. м.
Орендоване приміщення складається з двох поверхів та
підвального приміщення. Відповідно довідки балансоутримувача ВАТ
"Київський завод художнього скла" № 03 від 03 березня 2003 року
станом на 01 січня 2003 року первісна (балансова) вартість
приміщення складала 481040,00 грн., ринкова вартість 756 900,00
грн.
Листом № 30-03/5954 від 19 вересня 2003 року позивачем
отримано дозвіл на проведення ремонтних робіт. За рахунок власних
коштів позивачем для поліпшення орендованої будівлі проведено
ремонтно-відновлювальні роботи підвального приміщення загальною
площею 642,07 кв. м. вартістю 94 150,40 грн., що становило 38
відсотків ринкової вартості приміщення та 29,85 відсотка від його
залишкової (балансової) вартості.
Розмір проведених ремонтних робіт підтверджено аудиторським
висновком від 05 листопада 2003 року та постановою Київського
апеляційного господарського суду від 16 грудня 2004 року у справі
№ 36/206.
Постановою господарського суду м. Києва від 03 листопада 2005
року позовні вимоги ТОВ ВФ "Астейс" до РВ ФДМ України по м. Києву
задоволені.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18
січня 2006 року апеляційну скаргу РВ ФДМ України по м. Києву
залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено
без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до пункту 51
розділу IХ Державної програми приватизації на 2000-2002 роки та
статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних
підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 ) (2171-12)
позивачем надано
достатньо доказів, які надають йому право на приватизацію
орендованого приміщення шляхом викупу та відсутністю підстав у
відповідача для відмови щодо внесення орендованого приміщення до
переліку об'єктів державної власності групи "А", що підлягають
приватизації шляхом викупу.
РВ ФДМ України по м. Києву вважає, що рішення судами
попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального
права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та
ухвалу суду апеляційної інстанції у справі і прийняти нове
рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши
правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,
проаналізувавши правильність застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що
відповідачем належними засобами доказування не доведено наявності
обставин для відмови у приватизації орендованого позивачем
приміщення, а позивачем було доведено факт наявності у нього
пріоритетного права на приватизацію орендованого приміщення шляхом
його викупу, оскільки ним в орендованому приміщенні з дозволу
відповідача за рахунок власних коштів здійснено поліпшення, які не
можливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання шкоди,
розмір його становить не менше 25 відсотків від залишкової
вартості та подано заяву на приватизацію орендованого приміщення,
яку було належним чином зареєстровано. З цим погодився й суд
апеляційної інстанції.
Такий висновок, на думку колегії суддів, є правильним і
таким, що грунтується на фактичних обставинах справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 04
липня 2005 року позивачем для поліпшення орендованої у відповідача
згідно з договором оренди від 09 грудня 2002 року будівлі за
рахунок власних коштів проведено ремонтно-відновлювальні роботи
всього приміщення по проспекту Червонозоряному, 119 в м. Києві на
загальну вартість 226139,97 грн., що становить 28,87 відсотків
ринкової вартості зазначеного приміщення та 71,7 відсотка від його
залишкової (балансової) вартості. Ці обставини підтверджені
аудиторським висновком про фінансування та понесені витрати на
проведення невід'ємного поліпшення нерухомого майна від 04 липня
2005 року.
Згода на проведення ремонтних робіт в орендованому приміщенні
ТОВ ВФ "Астейс" була надана відповідно до листа РВ ФДМ України по
м. Києву від 19 вересня 2003 року № 30-03/5954.
Згідно з пунктом 51 розділу IХ Державної програми
приватизації на 2000 -2002 роки (із змінами та доповненнями)
орендар одержує право на викуп майна, якщо орендарем за згодою
орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення
орендованого майна вартістю не менше 25 відсотків залишкової
вартості майна, яке неможливо відокремити від об'єкта без завдання
шкоди.
ТОВ ВФ "Астейс" двічі зверталось до РВ ФДМ України по м.
Києву з заявами про внесення підвального приміщення загальною
площею 642,07 кв. м. та усього орендованого приміщення загальною
площею 1996,50 кв. м. до переліку об'єктів, що підлягають
приватизації шляхом викупу.
У першому випадку йому було відмовлено в задоволенні заяви з
підстав неможливості приватизації частини об'єкту, а другому
випадку - у зв'язку з тим, що відомості щодо об'єкту приватизації,
які зазначені в заяві, не відповідають технічній документації
Київського міського бюро технічної інвентаризації та що до заяви
не додано деякі документи, які, на думку відповідача, мають
значення для вирішення даного питання.
Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 Порядку подання та
розгляду заяв про приватизацію об'єктів груп А, Д, а також групи Ж
(які підлягають приватизації способами, встановленими для обертів
малої приватизації), затвердженого наказом Фонду державного майна
України від 17 квітня 1998 року № 772 ( z0400-98 ) (z0400-98)
(далі -Порядок
подання та розгляду заяв про приватизацію), орган приватизації
відмовляє заявнику в прийнятті або реєстрації заяв, якщо заяви
містять виправлення або подані за невстановленою формою, відсутні
або подані не в повному обсязі документи, передбачені формами
заяв, а також, якщо заявником надана неправдива інформація.
Iнформація щодо об'єкту, який запропоновано до приватизації,
ніяк не може бути розцінена як неправдива, оскільки вона ТОВ ВФ
"Астейс" надана виходячи з наявних відомостей про нього, зокрема,
договору оренди нерухомого майна, що належить до державної
власності від 09 грудня 2002 року № 456, укладеного між РВ ФДМ
України по м. Києву та ТОВ ВФ "Астейс", акту приймання-передачі в
оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, проспект
Червонозоряний, 119 від 10 грудня 2002 року, інформації про нежиле
приміщення, що орендує ТОВ ВФ "Астейс" від 3 березня 2003 року №
93.
При розгляді заяви ТОВ ВФ "Астейс" щодо приватизації усього
об'єкта нерухомості РВ ФДМ України по м. Києву не взяв до уваги
положення підпункту 2.2 пункту 2 Порядку подання та розгляду заяв
про приватизацію.
Правильним є й висновок судів попередніх інстанцій про
наявність достатніх доказів щодо обсягу проведеного позивачем
невід'ємного поліпшення запропонованого до приватизації об'єкту, а
також щодо визначення способу приватизації у формі викупу.
Згідно з частиною третьою статті 211 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставами
касаційного оскарження є порушення судами норм матеріального чи
процесуального права.
Та обставина, що суди послалися на Порядок подання та
розгляду заяв про приватизацію, затвердженому наказом Фонду
державного майна України від 01 липня 1997 року № 683 ( z0362-97 ) (z0362-97)
та на Iнструкцію про порядок розгляду заяв та прийняття
рішень щодо приватизації об'єктів у Фонді державного майна
України, які не поширюються на спірні правовідносини, безумовно є
порушенням норм матеріального права, але не може бути підставою
для скасування судових рішень, оскільки вони по суті вирішені
правильно, а є лише підставою для його зміни.
Доводи касаційної скарги РВ ФДМ України по м. Києву висновки
судів першої та апеляційної інстанції не спростовують.
Керуючись частиною третьою статті 160 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного
майна України по м. Києву залишити без задоволення.
Постанову господарського суду м. Києва від 03 листопада 2005
року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18
січня 2006 року у даній справі змінити. Виключити з їхньої
мотивувальної частини посилання на Порядок подання та розгляду
заяв на приватизацію, затвердженому наказом Фонду державного майна
України від 01 липня 1997 року № 683 ( z0362-97 ) (z0362-97)
, та на
Iнструкцію про порядок розгляду заяв та прийняття рішень щодо
приватизації об'єктів у Фонді державного майна України. В іншій
частині постанову та ухвалу залишити без змін.
Зупинення виконання постанови господарського суду м. Києва
від 03 листопада 2005 року та ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 18 січня 2006 року у цій справі скасувати.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає
законної сили з моменту проголошення.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя: