Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщук І.О. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-лізингове підприємство "Украгропостач" до Київської регіональної митниці про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень за участю представників сторін:

від позивача Гнатенко Т.А., Михайленко О.М.

від відповідача : Комарницька Т.Г.

На підставі ч. 3ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.09.2012 року в 09 год. 10 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог заявлені про визнання не чинними та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 19.04.2012 №104 про сплату мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 27 431, 37 грн. та штрафних санкцій у сумі 4 435, 47 грн., застосованих за порушення Закону України «Про Митний тариф України» (2371-14) та податкового повідомленням-рішенням форми «Р»від 19.04.2012 р. №105 про сплату податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 5 486, 27 грн. та штрафних санкцій у сумі 887, 89 грн., застосованих за порушення Закону України «Про Митний тариф України» (2371-14) , п. 4.3. статті 4 Закону України «Про податок на додану на додану вартість» та статті 190 Податкову кодексу України .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представники позивача зазначили, що будь-яких зауважень щодо правильності заповнення ВМД, класифікації та кодування товару під час митного оформлення, нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства відповідачем не здійснювалось. Подані документи, у відповідача сумнівів не викликали, товар був випущений у вільний обіг на митну територію України, тому, податкові зобов'язання, які виникли під час митного оформлення товару на підставі вантажних митних декларацій, вважаються узгодженими

Крім того представники позивача зазначили, що отримали Сертифікати відповідності та Сертифікати визнання, видані Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики - Державною системою сертифікації УкрСЕПРО на підставі результатів випробовувань, протоколів випробувань та визнання Сертифікатів відповідності виданих органом сертифікації сількогосподарської техніки та тракторів ДП «Белорусская машиноиспытательная станция», реєстраційні посвідчення у відповідності з порядком проведення державних випробувань та державної реєстрації технічних засобів застосування пестицидів і агрохімікатів. Експертним висновком Київської Торгово-Промислової Палати визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД, що беззаперечно підтверджує правильність декларування позивачем коду згідно УКТ ЗЕД Машин для внесення рідких органічних добрив.

З огляду на вищевикладене, представники позивача просили суд позовні вимоги з урахування заяви про уточнення позовних вимог задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши що, під час проведеної перевірки встановлено, що позивачем невірно заповнено графи 33 ВМД, і як наслідок невірне декларування кодів згідно УКТЗЕД товарів «Машина для внесення рідких органічних добрив МЖУ-16»та «Машина для внесення рідких органічних добрив МЖТ-Ф-11», що призвело до порушення Законів України «Про Митний тариф України» (2371-14) , «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) та вимог Податкового кодексу України (2755-17) в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість для товарів, які ввозяться на митну територію України, та заниження податкових зобов'язань по сплаті мита та ПДВ.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлену позицію та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог, з огляду про наступне.

Як встановлено матеріалами справи у період з 23.12.2011 по 20.03.2012 митним органом було проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛП «Украгропостач» з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів «Машини сільськогосподарські для внесення рідких органічних добрив» за вантажними митними деклараціями та за кодом 8432409000 згідно Української класифікації варів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД).

За результатами було складено Акт 25/12/100000000/25407333 від 20.03.2012 р. (надалі Акт) та винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 19.04.2012 р. №104 та №105.

Актом перевірки встановлено, що позивач проводив декларування товарів «Машина для внесення рідких органічних добрив МЖУ-16»та «Машина для внесення рідких органічних добрив МЖТ-Ф-11»за вантажними митними деклараціями та за кодом 8432409000 УКТЗЕД.

Згідно Закону України «Про Митний тариф України» (2371-14) від 05.04.01 № 2371-на товар, який класифікується за кодом 8432409000 УКТЗЕД, встановленоставку ввізного мита 0 % (в період з 15.01.11 в зв'язку із внесенням змін ЗакономУкраїни від 21.12.2010 N 2829-VI "Про внесення змін до Закону України "Про митний тариф України" (2829-17) до Закону України від 05.04.01 №2371-111 "Про Митнийриф України" (2371-14) ).

В акті перевірки зазначено, що товари: «Машина для внесення рідких органічних добрив МЖТ-Ф-11»та «Машина для внесення рідких органічних добрив МЖУ-16», що декларувались позивачем за ВМД, являють собою причепи-цистерни, які призначені для самозавантаження (за допомогою вакуумної системи), перевезення та саморозвантаження (за допомогою центробіжного насосу) рідких органічних добрив, інших неагресивних рідин (крім харчових та нафтопродуктів).

Тобто, перевіркою встановлено, що причепи-цистерни (незалежно від того, з насосами вони чи без них) включаються до товарної позиції 8716 31 00 00, а тому повинні класифікуватись у товарній під категорії за ставкою мита-10%.

Таким чином акт перевірки встановив порушення позивачем графи 33 ВМД, і як наслідок невірне декларування кодів згідно УКТЗЕД товарів «Машина для внесення рідких органічних добрив МЖУ-16»та «Машина для внесення рідких органічних добрив МЖТ-Ф-11», що призвело до порушення Законів України «Про Митний тариф України» (2371-14) , «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) та вимог Податкового кодексу України (2755-17) .

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 19.04.2012 №104 в сумі 27 431, 37 грн. та штрафних санкцій в сумі 4 435, 47 грн. та податкове повідомленням-рішенням форми «Р»від 19.04.2012 р. №105 в сумі 5 486, 27 грн. та штрафних санкцій в сумі 887, 89 грн.

З огляду на вищевикладене суд зазначає наступне.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України (92-15) , Законом України «Про Єдиний митний тариф» (2097-12) , Законом України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) .

Згідно зі статтею 86 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом. Митним органом митна декларація приймається, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи.

Відповідно до наказу Державної митної служби України «Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації»від 20 квітня 2005 року № 314 (z0439-05) (надалі - Порядок № 314) встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 «Здійснення митних процедур»вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів згідно з поданими документами.

Пункт 25 Порядку №314 (z0439-05) містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребують проведення такого огляду.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем було надано відповідачу необхідні документи для здійснення процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом проставляння відбитку штампу «Під митним контролем»та завершення митного оформлення та випуск товарів у вільний обіг, що засвідчено особистою митною печаткою посадової особи, що підтверджується відповідними відмітками у ВМД.

Пунктом 12 ст. 1 Митного кодексу України визначено, що митна декларація - це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і імпортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

При цьому, згідно з п.14 ст. 1 Митного кодексу України митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України, визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно із ст. 78 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставах цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Наслідком завершення митного оформлення є випуск товарів і транспортних засобів у

вільний обіг. Митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із скріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів (п.14 ст. 1 Митного кодексу України).

Згідно із ст.4 Закону України «Про Єдиний митний тариф» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 8 Закону України «Про Єдиний митний тариф» передбачено, що ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про Єдиний митний тариф» мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної і декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

На виконання ст. 311 Митного кодексу України, позивачем віднесено товари - «Машина для внесення рідких органічних добрив МЖТ-Ф-11», «Машина для внесення рідких органічних добрив МЖУ-16»до підкатегорії 8432409000 якою визначено, що до даної категорії товарів відносяться: Машини сільськогосподарські, розкидачі та розподільники органічних та мінеральних добрив.

Для підтвердження зазначеної підкатегорії 8432409000 позивачем було отримало Сертифікати відповідності та Сертифікати визнання на вказані машини, видані Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики - Державною системою сертифікації УкрСЕПРО на підставі результатів випробовувань, протоколів випробувань та визнання Сертифікатів відповідності №BY/112 03.1.1ВФ3274 від 01.04.2005, №BY/112 03.06.042 00758 від 08.03.2008, виданих органом сертифікації сількогосподарської техніки та тракторів ДП «Белорусская машиноиспытательная станция»згідно Протоколів №№ 032 Б212-2008ИЦ, 032 Д2/2-2008ИЦ від 28.03.2008 та реєстраційні посвідчення у відповідності з порядком проведення державних випробувань та державної реєстрації технічних засобів застосування пестицидів і агрохімікатів.

Крім того, експертним висновком Київської Торгово-Промислової Палати №К-1486 від 25.04.2012 щодо визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, зазначено, що замовником пред'явлено до експертизи наступні документи: контракт на проведення виставки №49-10 від 26 травня 2010р. між ВАТ «Бобруйскагромаш», м. Бобруйськ, Республіка Білорусь та позивачем, про постачання машин на виставку, згідно Додатку N1, додаток №1 до контракту на проведення виставки №49-10 від 26.05.2010 з переліком продукції, що постачається, рахунок - фактура №01 від 14.02.2011 до контракту-№49-10 від 26.05.2010, реєстраційне посвідчення № РУ 0470252231-06 від 12.04.2006 Українського державного центру по випробуванню та прогнозуванню техніки і технологійдля сільськогосподарського виробництва УкрЦВТ Міністерства аграрної політики, видане позивачу про проведення випробувань машини для внесення рідких органічних добрив МЖТ-Ф-11, керівництво з експлуатації МЖТ-Ф-11.00.00.000РЕ Міністерства промисловості Республіки Білорусь ВАТ Бобруйскагромаш :«Машина для внесення рідких органічних добрив МЖТ-Ф-11».

Експертним висновком на підставі зазначених документів, та у відповідності до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, Закону України «Про внесення звімо до закону України «Про митний тариф України» від 21.12.2010 №2829 (2829-17) , з урахуванням «Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (пояснення до УКТЗЕД, наказ Державної митної служби України від 30.12.2010 №1561 (v1561342-10) ) встановлено, що машина для внесення рідких органічних добрив МЖТ-Ф-11 призначена для само вивантаження, транспортування, перемішування та поверхневого внесення рідких органічних добрив у всіх зонах земледілля. Машина складається з наступних складових: цистерна, візок балансирний, дишла, установка вакуумна, шланг заправ очних, насос центр обіжний, пристрою пемикаючого, валу карданного, відповідає коду: 8432 40 90 00 Машини сільського господарські, садові або лісогосподарські для підготовки або оброблення грунту; котки для газонів або спортивних майданчиків: - розкидачі та розподільники органічних та мінеральних добрив, інші

Як вбачається з вищевказаних протоколів, сертифікатів та експертного висновку машини для внесення рідких органічних добрив призначені для самозавантаження, транспортування та поверхневого внесення рідких добрив, агрегатуються з колісними тракторами тягового класу перемішування та поверхневого внесення рідких органічних добрив агрегатуються з колісними тракторами тягового класу, а саме:

- самозавантаження відбувається за рахунок створення тиску вакууму при зануренні рукава з яму з органічними добривами, а саморозвантаження - з допомогою відцентрового насосу у вигляді розкидання та внесення рідких органічних добрив на поле для поліпшення фізико-хімічних властивостей грунту;

- транспортування до місця призначення, перемішування та внесення рідких органічних добрив.

Тобто,машини можуть застосовуватися у всіх зонах землеробства, крім гірських районів. Експлуатація машин не рекомендована при температурі навколишнього середовища нижче -10 градусів за С.

Вищезазначені характеристики на думку суду підпадають під Пояснення УКТ ЗЕД до товарної позиції 843240 90 00, згідно яких машини, включені до товарної позиції 843240 90 00 незалежно від виду тяги, застосовуються для виконання таких сільськогосподарських робіт, як розкидання або внесення в грунт добрив, включаючи гній або інші органічні речовини, для поліпшення фізико-хімічних властивостей ґрунту. Машини, включені до цієї товарної позиції, можуть буксируватися тваринною тягою чи транспортним засобом або можуть монтуватися на будь-якому транспортному засобі.

Тобто, основним призначенням зазначених сільськогосподарських машин не є перевезення людей чи вантажів, а є використання нетранспортної функції - внесення рідких органічних добрив, а відтак зазначений товар має класифікуватися в товарній позиції 843240 90 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до статті 313 Митного Кодексу України, митні органи класифікують -товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

Вищезазначені норм законодавства дають підстави суду дійти висновку про те, що перевірка правильності класифікації та кодування товарів, класифікація товарів в УКТЗЕД і прийняття відповідного класифікаційного рішення є обов'язком митниці. Тобто, оскільки відповідачем було прийнято вантажні митні декларації, пропущено товар на митну територію України та підтверджено завершення митного оформлення, то суд вважає, що відповідач погодився зі ставкою ввізного мита, з кодом товарної номенклатури, а тому підстав для прийняття спірних повідомлень у відповідача не було.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Тобто, судом взято до уваги правову позицію викладену у Постанові Верховного Суду України від 21.01.2011 №21-64а10.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача як суб'єкта владних повноважень, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, свідчать про порушення норм Конституції (254к/96-ВР) та законів України, чим також порушуються охоронювані законом права позивача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із статтею 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позивачем доведено обгрунтування заявлених позовних вимог, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-лізінгове підприємство «Украгропостач»до Київської регіональної митниці задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати не чинними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 19.04.2012 №104 про сплату мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 27 431, 37 грн. та штрафних санкцій у сумі 4 435, 47 грн., та податкове повідомленням-рішення форми «Р»від 19.04.2012 р. №105 про сплату податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 5 486, 27 грн. та штрафних санкцій у сумі 887, 89 грн.

3. Судові витрати в розмірі 382,41 грн. (триста вісімдесят дві грн. 41 коп.) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-лізінгове підприємство «Украгропостач» за рахунок бюджетних асигнувань Київської регіональної митниці (03680, м.Київ, бульвар І.Лепсе, 8-а).

постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України