К-743/06 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення (РРО) - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Житомирської області від 24 жовтня 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2005 року у справі за позовом приватного підприємства "Світ-Тур-Житомир" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2005 року ПП "Світ-Тур-Житомир" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської ОДПI про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23. 05. 2005 р. № 2965/10/26197/23-3 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1500 грн.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 24 жовтня 2005 року позов ПП "Світ-Тур-Житомир" задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 23. 05. 2005 р. № 2965/10/26197/23-3.

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2005 року апеляційна скарга Житомирської ОДПI залишена без задоволення, а постанова Господарського суду Житомирської області від 24 жовтня 2005 року - без змін.

У касаційній скарзі на постанову Господарського суду Житомирської області від 24 жовтня 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2005 року, Житомирська ОДПI ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та прийняття нового рішення про відмову в позові.

31. 05. 2006р. до канцелярії суду надійшло клопотання від 30. 05. 2006 р. № 9472/9/10, в якому зазначено, що правонаступником Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції в частині позовних вимог у даній справі є Державна податкова інспекція у м. Житомирі, яка створена 04.04.2006р у зв'язку з реорганізацією Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ст.. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено порушення пп. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , а саме позивач отримав в касу підприємства 300 грн. авансу за путівку в санаторій, з оформленням даної операції прибутковим касовим ордером та видачею квитанції до прибуткового касового ордера без застосування реєстратора розрахункових операцій.

На підставі акту перевірки № 000104 від 14. 03. 2005 р. щодо контролю за здійсненням операцій у сфері готівкового і безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, згідно з пп.. 3.1 "г" ст.. 3 "Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових зобов'язань платникам податків", затвердженого Наказом ДПА України від 27. 05. 2003 року № 247 (z0467-03) та пп. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) та відповідно до п. 1 ст. 17 вказаного Закону Житомирською ОДПI було прийняте податкове повідомлення-рішення від 23. 05. 2005 р. № 2965/10/26197/23-3 про застосування до ПП "Світ-Тур-Житомир" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1500 грн.

Суд вірно застосував п. 1 ст. 9 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) та зазначив, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при наданні послуг підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ, організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що Закон України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій і не є законом з питань оподаткування.

Отже, обов'язок платника податку сплатити суму штрафу за порушення вимог Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) не є податковим зобов'язанням в розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , який є спеціальним законом з питань оподаткування і запроваджує поняття податкового повідомлення, як письмового повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом.

Ототожнення відповідачем штрафних санкцій, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , зі штрафами, які справляються в зв'язку з порушенням платником податку правил оподаткування, суперечить положенням ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Отже, при ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

За таких обставин, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Житомирської області від 24 жовтня 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2005 року - без змін .