Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Пошелюзному О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЛІНК" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2012 р. № 0000621510, за участі представників сторін:

представник позивача Боровик В.А.;

представник відповідача Шевченко В.О.,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЛІНК" (далі -позивач, ПАТ "ЗНВКІФ "ЛІНК") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -відповідач, ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва ДПС) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2012 р. № 0000621510 (далі -ППР № 0000621510).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-9519/12/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2012 р. закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-9519/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період II-ІІІ квартал 2011 року ПАТ "ЗНВКІФ "ЛІНК", за результатами якої складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 21.12.2011 р. № 8374-15/37500052 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, зокрема, несвоєчасне подання декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартал 2011 року.

На підставі вищевказаного Акта перевірки відповідачем було прийнято ППР № 0000621510, відповідно до якого до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток на суму 170,00 грн.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва погоджується з позовними вимогами ПАТ "ЗНВКІФ "ЛІНК", виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України (254к/96-ВР) ; Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ); Податкового кодексу України (2755-17) (далі - ПК України).

Згідно пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 49.19 ст. 49 ПК України якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Для цілей цього Кодексу під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

Судом встановлено, що 24.10.2011 р. ПАТ "ЗНВКІФ "ЛІНК" цінною поштовою кореспонденцією з описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення було направлено до ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартал 2011 року з додатками, яка була 27.10.2011 р. отримана відповідачем, що підтверджується фіскальним чеком, описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення (Т. І, арк. 9).

За вимогами п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обовязком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобовязана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обовязкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 ст. 49 ПК України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобовязаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного звязку, - протягом пяти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що податкова декларація вважається прийнятою у разі, якщо орган державної податкової служби не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом пяти робочих днів з дня її отримання у разі надісланої такої податкової декларації поштою.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що нормами ПК України (2755-17) передбачено, що податкова звітність вважається прийнятою, як податкова декларація у випадку, якщо податковим органом не було у встановлені законодавством строки надіслано платнику податків повідомлення про невизнання податкової звітності або про відмову у прийнятті податкової декларації.

На підтвердження неподання позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартал 2011 року відповідач посилається на лист про невизнання податкової звітності № 23992/10/28-011 від 31.10.2011 р.

Разом з тим, відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження того, що зазначений лист направлявся на адресу позивача та був ним отриманий.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідачем не надано доказів надіслання на адресу позивача зазначеного листа, то податкова звітність з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартал 2011 року вважається визнаною, як податкова декларація та поданою з дати її отримання відповідачем.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартал 2011 року була подана позивачем, а відповідач необґрунтовано дійшов висновку про неподання позивачем зазначеної декларації та порушення ним пп. 49.18.2 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 ПК України, тому ППР № 0000621510 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "ЗНВКІФ "ЛІНК" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 107,30 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією.

Керуючись ст.ст. 2, 69- 71, 94, 160- 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

1. Позов публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЛІНК" задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 16.01.2012 р. № 0000621510.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України судові витрати на користь публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЛІНК" у розмірі 107,30 грн. з рахунків суб'єкта владних повноважень - державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби.

постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.