Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача -Вакуленка С.В. (довіреність від 09.08.2011р. б/н), відповідача -Коваленка А.О. (довіреність від 29.05.2012р. № 1793/1), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києвапро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 лютого 2012 року № 0000122303, -

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»(далі -ТОВ «Телесистеми України», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі -ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 лютого 2012 року № 0000122303.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта документальної невиїзної перевірки від 31.01.2012р № 25/23-322-34726705 щодо того, що фінансово-господарські відносини між ТОВ «Телесистеми України»та його контрагентами - ТОВ «Феліс КО»(ідентифікаційний код 37208889) і ТОВ «Будівельне управління 26»(ідентифікаційний код 36192653) нібито є фіктивними (нікчемними) правочинами, що вчинені без наміру настання правових наслідків, і що, в свою чергу, на думку податківців, призвело до заниження ним сум податку на додану вартість за січень, березень, липень і серпень 2011 року на загальну суму 591 326, 00 грн., є протиправними та необґрунтованими. Зокрема, відповідно до договорів від 21.07.2011р. за № 8 та № 9, договорів поставки від 26.01.2011р. та від 29.03.2011р., укладених між ТОВ «Телесистеми України»та зазначеними підприємствами, останні виконали роботи (надали послуги, поставили товари) у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами (актами приймання виконаних будівельних робіт, видатковими і податковими накладними, платіжними дорученнями, тощо). На момент укладення вищевказаної угоди Сторонами було дотримано всіх вимог, встановлених нормами чинного законодавства України, зокрема, всі суб'єкти господарських правовідносин мали достатній обсяг правосуб'єктності для укладення і виконання відповідних правочинів. Зважаючи на викладене, позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту в січні, березні, липні та серпні 2011 року суми ПДВ в розмірі 591 326, 00 грн. за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Феліс КО»і ТОВ «Будівельне управління 26».

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Телесистеми України»перевіряючим встановлено, що Товариством в порушення вимог п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України було завищено податковий кредит за періоди січень, березень, липень і серпень 2011 року на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 591 326, 00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних підприємствами з ознаками фіктивності (а саме: ТОВ «Феліс КО», ТОВ «Будівельне управління 26»), що в свою чергу призвело до заниження позивачем суми податку за аналогічні періоди на загальну суму 591 326, 00 грн. Також, відповідач наголошує на тому, що в дійсності поставки товарів, виконання робіт і надання послуг контрагентами на адресу позивача не відбувалося, а здійснювалося лише оформлення первинних документів, оскільки із сукупності встановлених фактичних обставин вбачається, що ТОВ «Феліс КО» і ТОВ «Будівельне управління 26»здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Крім того, при укладенні цих правочинів було відсутнє вільне волевиявлення його учасників, що підтверджується поясненнями громадян України ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а тому в силу закону відповідач вважає їх недійсними через невідповідність загальним умовам дійсності правочинів.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судових засіданнях заперечували проти позовних вимог в повному обсязі та просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях, поданих до суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ТОВ «Телесистеми України»(ідентифікаційний код 34726705) було зареєстровано як юридичну особу 09 листопада 2006 року Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією (номер запису в Єдиному державного реєстру про видачу свідоцтва про державну реєстрацію 1 067 123 0000 009349).

ТОВ «Телесистеми України»було взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 09 листопада 2006 року за № 12122, станом на момент складання Акта перевірки від 31.01.2012р. № 255/23-322-34726705 перебувало на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.11.2006р. № 100001748 ТОВ «Телесистеми України»являється платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 347267026535).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 150561 від 14.02.2008р. до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема: 64.20.0 Діяльність зв'язку, 74.86.0 Діяльність телефонних центрів, 72.60.0 Інша діяльність у сфері інформатизації, 45.21.4 Будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, 74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу, 52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва провела документальну невиїзну перевірку ТОВ «Телесистеми України»(код ЄДРПОУ 34726705) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Феліс КО» (код ЄДРПОУ 37208889) за період січень, березень 2011 року та з ТОВ «Будівельне управління 26» (код ЄДРПОУ 36192653) за період липень (відображено в серпні 2011 року) та серпень 2011 року, за результатами якої було складено Акт від 31.01.2012р. № 255/23-322-34726705.

Під час проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлено, що ТОВ «Телесистеми України»використовувало у своїй діяльності протягом січня-серпня 2011 року ряд офісних, торгівельних, складських приміщень, а саме за адресами: м. Київ, вул. Б.Гмирі, 2, оф. 13 (центр по обслуговуванню абонентів); м. Київ, вул. Заболотного, 154 (сайт для розміщення технологічного обладнання); с. Тарасівка, вул. Шевченко, 37/122 та 11 (сайти для розміщення технологічного обладнання), а також на праві оренди нежитлові приміщення, що розташовані за адресами: м. Київ, вул. Шумського, 1-а (під офіс); м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27-а (під офіс); м. Київ, вул. Канальна, 2 (під склад).

При складанні цього Акта перевірки були використанні, зокрема, наступні відомості та документи: дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України за січень-серпень 2011 року, акт від 21.03.2011р. № 2145/15-37208889 про проведення перевірки ТОВ «Феліс КО» (код ЄДРПОУ 37208889) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р., акт від 27.05.2011р. № 4001/23-5-37208889 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Феліс КО»(код ЄДРПОУ 37208889) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р., акт від 02.12.2011р. № 7974/7/07-020/36192653 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельне управління 26»(код ЄДРПОУ 36192653) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2011р. по 31.10.2011р. та копії первинних документів, які надійшли від ТОВ «Телесистеми України».

В ході проведення вказаної документальної перевірки позивача перевіряючим встановлено, що ТОВ «Телесистеми України»задекларувало суми податкового кредиту з податку на додану вартість (далі -ПДВ) з вартості придбаних товарів, робіт і послуг по взаємовідносинам ТОВ «Феліс КО»(код ЄДРПОУ 37208889) за січень 2011 року в розмірі -114 289, 00 грн., за березень 2011 року -114 720, 00 грн., та по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельне управління 26»(код ЄДРПОУ 36192653) за липень у розмірі 182 250, 00 грн., за серпень 2011 року -180 067, 00 грн.

1. Згідно матеріалів, отриманих від ДПІ у Деснянському районі м. Києва (а саме: акти від 21.03.2011р. № 2145/15-37208889 та від 27.05.2011р. №4001/23-5-37208889) встановлено, що співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва було опитано ОСОБА_3, який згідно реєстраційних даних являється директором та засновником ТОВ «Феліс КО»(код за ЄДРПОУ 37208889). Відповідно до наданих 05 січня 2011 року пояснень ОСОБА_3 зазначив, що він став засновником та директором ТОВ «Феліс КО» за грошову винагороду без мети здійснення законної підприємницької діяльності. У зв'язку з чим за фактом створення невстановленими особами ТОВ «Феліс КО» співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва порушено кримінальну справу № 53-3773 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Крім того, вищевказаними матеріалами підтверджується відсутність ТОВ «Феліс КО»за юридичною адресою, про що ДПІ у Деснянському районі м. Києва складено акт про відсутність за місцезнаходженням від 02.03.2011р. № 1413/26-357 та направлено повідомлення за ф. 18-ОПП про зміну стану від 03.03.2011р. за № 71/29-206. На дату складання Акта перевірки стан платника - «36»- основний платник до кінця року. Остання податкова звітність -податкова декларація з ПДВ за лютий 2011 року (вх. № 38530 від 21.03.2011р.).

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності ТОВ «Феліс КО», його реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Аналізом наявних документів (податкових та видаткових накладних) встановлено, що у перевіряємому періоді підприємство декларувало доходи, отримані від продажу технологічного обладнання (кабелі, модулі, комутатори). В той же час, за результатами аналізу даних податкової звітності встановлено відсутність трудових ресурсів (форма 1-ДФ не подавалась, загальна чисельність працюючих - 0 осіб), виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, (декларація на прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності.

2. Також згідно матеріалів, отриманих від ДПІ у Деснянському районі м. Києва (акт від 02.12.2011р. № 7974/7/07-020/36192653) встановлено, що співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва в ході відпрацювання ТОВ «Будівельне управління 26»(код ЄДРПОУ 36192653) 24 листопада 2011 року було опитано директора цього Товариства ОСОБА_4. Зокрема, останній пояснив, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Будівельне управління 26»він відношення не має, печаткою підприємства не користувався, підприємницьку діяльність від імені Товариства не здійснював, податкову звітність не складав і не підписував, до ДПІ її не подавав та нікого на проведення таких дій не уповноважував.

Перевіркою встановлено, що за юридичною адресою: м. Київ, вул. Віскозна. 5, - ТОВ «Будівельне управління 26»не знаходиться, про що було складено акт від 24.11.2011р. про не встановлення місцезнаходження СПД - юридичної (фізичної) особи за адресою реєстрації. На дату складання Акта перевірки стан платника - «23»- місцезнаходження не встановлено.

Остання податкова звітність -податкова декларація з ПДВ за липень 2011 року (вх. № 9007229681 від 25.08.2011р.), серпень 2011 року (вх. № 9008060380 від 20.09.2011р.).

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Згідно інформації бази даних «Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відносно ТОВ «Телесистеми України» відображена загальна сума розбіжності в розмірі 362 317, 00 грн., яка складається з розбіжності за липень 2011 року в розмірі 182 250, 00 грн. та розбіжності за серпень 2011 року в розмірі 180 067, 00 грн.

Також, в ході проведення перевірок працівниками ДПІ у Деснянському районі м. Києва не встановлено фактів передачі товарів (надання послуг) від ТОВ «Феліс КО»та ТОВ «Будівельне управління 26»

до контрагентів-покупців, у зв'язку з ненаданням до перевірки актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

По завершенню перевірок працівники ДПІ у Деснянському районі м. Києва дійшли висновків, що у зв'язку не підтвердженням податкового зобов'язання з ПДВ у ТОВ «Феліс КО» та ТОВ «Будівельне управління 26»відсутні об'єкти оподаткування цим податком по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

На підставі вищевикладеного працівник ДПІ у Дніпровському районі м. Києва встановив, що взаємовідносини по поставці товарно-матеріальних цінностей (виконання робіт) згідно податкових та видаткових накладних, оформлених по угодам, укладеним ТОВ «Телесистеми України»з ТОВ «Феліс КО», ТОВ «Будівельне управління 26», здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є «нікчемними», оскільки реєстраційні, первинні документи та податкова звітність складені і підписані невідомими особами з метою заволодіння коштами у вигляді отриманого на розрахунковий рахунок податку на додану вартість, що належить Державному бюджету України.

Як наслідок, на думку перевіряючого, ТОВ «Телесистеми України» не має права на податковий кредит з ПДВ за січень, березень, липень і серпень 2011 року на підставі податкових накладних, складених ТОВ «Феліс КО»та ТОВ «Будівельне управління 26»на виконання відповідних угод.

В розділі 4 «Висновок»Акта від 31.01.2012р. № 255/23-322-34726705 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Телесистеми України»вимог п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством занижено ПДВ на загальну суму 591 326, 00 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 114 289, 00 грн., за березень 2011 року на суму 114 720, 00 грн., за липень 2011 року (в базі даних «Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»відображено в серпні 2011 року) на суму 182 250, 00 грн. та за серпень 2011 року на суму 180 067, 00 грн.

10 лютого 2012 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі Акта від 31.01.2012р. № 255/23-322-34726705 прийняла спірне податкове повідомлення-рішення № 0000122303, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 розділу ІІ цього Кодексу за порушення вимог п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України (2755-17) збільшила ТОВ «Телесистеми України»суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 681 907, 00 грн., в тому числі 591 326, 00 грн. -основний платіж, 90 581, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходив з наступного.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а»п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України).

В силу п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696 (z1401-10) , (який діяв на момент виписки податкових накладних)(далі -Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Податковим кодексом України (2755-17) визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV (996-14) ), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV (996-14) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 (z0168-95) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (z0168-95) (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредиту формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 (v0742760-11) .

В ході судового розгляду також було встановлено, що протягом 2011 року між ТОВ «Телесистеми України»(Покупець, Замовник) та ТОВ «Феліс КО»(Постачальник), ТОВ «Будівельне управління 26»(Підрядник, Виконавець) були укладені наступні договори:

- договір поставки від 26.01.2011р. б/н, відповідно до якого ТОВ «Феліс КО»(Постачальник) зобов'язується поставити у власність Покупця обладнання, продукцію матеріально-технічного призначення та іншу продукцію, узгоджену Сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору, а ТОВ «Телесистеми України»(Покупець) зобов'язується прийняти поставлений Товар і оплатити Постачальнику його вартість, передбачену даним Договором. Номенклатура, асортимент, кількість, якість, ціна Товару, що поставляється, а також умови і строки поставки визначаються у даному Договорі та у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами (п. 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до Специфікації № 1 від 26.01.2011р. загальна договірна вартість Товарів, що поставляються (комутатори, карта розширення, модулі оптичні, пачкорди, тощо) становила 685 732, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -114 288, 67 грн.). Строки поставки -протягом 30 днів з моменту підписання Договору. Місцем поставки Товарів визначено склад Покупця за адресою: м. Київ, вул. Канальна, 2;

- договір поставки від 29.03.2011р. б/н, відповідно до якого ТОВ «Феліс КО»(Постачальник) зобов'язується поставити у власність Покупця обладнання, продукцію матеріально-технічного призначення та іншу продукцію, узгоджену Сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору, а ТОВ «Телесистеми України»(Покупець) зобов'язується прийняти поставлений Товар і оплатити Постачальнику його вартість, передбачену даним Договором. Номенклатура, асортимент, кількість, якість, ціна Товару, що поставляється, а також умови і строки поставки визначаються у даному Договорі та у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами.(п. 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до Специфікації № 1 від 29.03.2011р. загальна договірна вартість Товарів, що поставляються (кабелі, мультиплексори) становила 688 322, 71 грн. (в т.ч. ПДВ -114 720, 45 грн.). Строки поставки -протягом 30 днів з моменту підписання Договору. Місцем поставки Товарів визначено склад Покупця за адресою: м. Київ, вул. Канальна, 2;

- договір підряду від 21.07.2011р. № 8 на виконання робіт по будівництву та проектних робіт, згідно якого предметом цього Договору є виконання проектно-вишукувальних робіт телекомунікаційних мереж, а також ТОВ «Телесистеми України» (Замовник) доручає, а ТОВ «Будівельне управління 26»(Виконавець) зобов'язується виконати згідно робочої проектної документації, умов даного Договору, локального кошторису та договірної ціни роботи по будівництву телекомунікаційних об'єктів Замовника в обумовлений Договором термін відповідно до вимог проекту, кошторису, будівельних норм і правил. Замовник зобов'язується здійснити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об'єкт, сплатити Виконавцю вартість робіт відповідно до розд. 2 цього Договору. Забезпечення будівництва технологічним обладнанням, апаратурою та інструментами, що необхідні для виконання робіт по даному Договору, покладається на Виконавця (п. 1 Договору).

Відповідно до пп. 2.1 і 2.3 п. 2 даного Договору загальна вартість будівельних робіт за даним Договором визначається на підставі укладених локальних кошторисів та договірних цін, що укладаються між Сторонами на кожний об'єкт будівництва і є невід'ємною частиною даного Договору. Замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі підписаних повноважними представниками Сторін актів прийому-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) і актів здачі-прийняття проектно-вишукувальних робіт;

- договір від 21.07.2011р. № 9 на виконання профілактичних робіт, згідно якого ТОВ «Будівельне управління 26»(Підрядник) зобов'язується виконати профілактичні роботи по обслуговуванню обладнання телекомунікаційної мережі ТОВ «Телесистеми України» (Замовника), відповідно до умов даного Договору, а Замовник зобов'язується забезпечити своєчасну оплату виконання профілактичних робіт, прийняти виконані роботи та по їх закінченню здійснити оплату відповідно до умов даного Договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору Підрядник виконує наступні роботи: загальні роботи щодо обладнання (чищення від пилу елементів апаратури, вологе прибирання приміщення, де розташоване обладнання); роботи щодо АТС (контроль працездатності, перевірка рівня завантаження цифрових трактів, тощо); роботи щодо системи електроживлення; роботи щодо радіорелейного устаткування; роботи щодо допоміжного обладнання; комплексні роботи (перевірка стану АТС за допомогою програми керування, перевірка стану РРС за допомогою ручного терміналу, вимір спадання напруги на кабелях живлення, перевірка стану засобів захисту від поразки електричним струмом, тощо).

Профілактичні роботи виконуються щомісячно або у зв'язку з порушенням роботи системи зв'язку або окремих її елементів або погіршенням параметрів елементів системи. По закінченню виконання робіт за відповідний період Підрядник зобов'язаний надати Акт приймання виконаних робіт для підпису Замовнику (п. 5.1, 5.2 Договору).

Вартість профілактичних робіт визначена додатковою угодою № 1 від 21.07.2011р. до вказаного Договору, і становить 55 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -9 200, 00 грн.).

Факт виконання Сторонами своїх зобов'язань за вказаними Договорами підтверджуються: наступними первинними і розрахунковими документами:

- видатковими накладними від 26.01.2011р. № 22 на суму 685 732, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -114 288, 67 грн.), від 29.03.2011р. № 41 на суму 688 322, 71 грн. (в т.ч. ПДВ -114 720, 45 грн.) щодо відвантаження та отримання придбаних товарів за Договорами поставки від 26.01.2011р. і 29.03.2011р.;

- актами приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) за липень 2008 року (складених 25.07.2011р., 26.07.2011р., 27.07.2011р., 28.07.2011р. 29.07.2011р. по різним об'єктам будівництва) за Договором підряду від 21.07.2011р. № 8;

- актами приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) за серпень 2008 року (складених 02.08.2011р., 03.08.2011р., 04.08.2011р., 10.08.2011р., 11.08.2011р., 16.08.2011р., 19.08.2011р., 26.08.2011р., 29.08.2011р., 30.08.2011р. та 31.08.2011р. по різним об'єктам будівництва) за Договором підряду від 21.07.2011р. № 8;

- актом здачі-приймання виконаних робіт до Договору на виконання профілактичних робіт від 21.07.2011р. № 9, складеного 31.07.2011р.;

- платіжними дорученнями від 18.08.2011р. № 5312 на суму 60 000, 00 грн., від 19.08.2011р. № 5332 на суму 50 000, 00 грн., від 23.08.2011р. № 5358 на суму 40 000, 00 грн., від 23.08.2011р. № 5359 на суму 60 000, 00 грн., від 25.08.2011р. № 5383 на суму 70 000, 00 грн., від 30.08.2011р. № 5413 на суму 60 000, 00 грн. Оплата за придбані товари та виконані роботи здійснювалося ТОВ «Телесистеми України»шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунки своїх контрагентів № 26008033368001 та № 26006033520001 в ПАТ КБ «ІнтерБанк»(МФО 300216), що не заперечується Відповідачем.

За результатами поставлених товарів та виконаних робіт контрагентами позивача були виписані такі податкові накладні: № 80 від 26.01.2011р. на суму 685 732, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -114 288, 67 грн.), № 61 від 29.03.2011р. на суму 688 322, 71 грн. (в т.ч. ПДВ -114 720, 45 грн.), № 377 від 25.07.2011р. на суму 25 290, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -4 215, 00 грн.), № 378 від 25.07.2011р. на суму 14 982, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -2 497, 00 грн.), № 379 від 25.07.2011р. на суму 18 582, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 097, 00 грн.), № 380 від 26.07.2011р. на суму 38 994, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -6 499, 00 грн.), № 381 від 26.07.2011р. на суму 12 162, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -2 027, 00 грн.), № 382 від 26.07.2011р. на суму 20 364, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 394, 00 грн.), № 383 від 26.07.2011р. на суму 24 786, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -4 131, 00 грн.), № 384 від 26.07.2011р. на суму 34 950, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -5 825, 00 грн.), № 385 від 26.07.2011р. на суму 23 382, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 897, 00 грн.), № 386 від 26.07.2011р. на суму 27 402, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -4 567, 00 грн.), № 387 від 26.07.2011р. на суму 27 126, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -4 521, 00 грн.), № 388 від 27.07.2011р. на суму 23 892, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 982, 00 грн.), № 389 від 27.07.2011р. на суму 41 934, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -6 989, 00 грн.), № 390 від 27.07.2011р. на суму 35 910, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -5 985, 00 грн.), № 391 від 27.07.2011р. на суму 40 692, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -6 782, 00 грн.), № 392 від 27.07.2011р. на суму 13 344, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -2 224, 00 грн.), № 393 від 27.07.2011р. на суму 27 090, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -4 515, 00 грн.), № 394 від 27.07.2011р. на суму 22 578, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 763, 00 грн.), № 395 від 27.07.2011р. на суму 29 862, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -4 977, 00 грн.), № 396 від 27.07.2011р. на суму 13 734, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -2 289, 00 грн.), № 397 від 27.07.2011р. на суму 23 982, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 997, 00 грн.), № 398 від 28.07.2011р. на суму 41 868, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -6 978, 00 грн.), № 399 від 28.07.2011р. на суму 45 942, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -7 657, 00 грн.), № 400 від 28.07.2011р. на суму 31 968, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -5 328, 00 грн.), № 401 від 28.07.2011р. на суму 6 984, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -1 164, 00 грн.), № 402 від 28.07.2011р. на суму 21 264, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 544, 00 грн.), № 403 від 28.07.2011р. на суму 16 674, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -2 779, 00 грн.), № 404 від 28.07.2011р. на суму 21 474, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 579, 00 грн.), № 405 від 28.07.2011р. на суму 29 226, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 871, 00 грн.), № 406 від 29.07.2011р. на суму 7 212, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -1 202, 00 грн.), № 407 від 29.07.2011р. на суму 27 522, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -4 587, 00 грн.), № 408 від 29.07.2011р. на суму 27 174, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -4 529, 00 грн.), № 409 від 29.07.2011р. на суму 19 146, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 191, 00 грн.), № 410 від 29.07.2011р. на суму 19 182, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 197, 00 грн.), № 411 від 29.07.2011р. на суму 6 054, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -1 009, 00 грн.), № 412 від 29.07.2011р. на суму 28 686, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -4 781, 00 грн.), № 413 від 29.07.2011р. на суму 19 692, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 282, 00 грн.), № 414 від 29.07.2011р. на суму 22 704, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 784, 00 грн.), № 415 від 29.07.2011р. на суму 17 232, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -2 872, 00 грн.), № 416 від 29.07.2011р. на суму 30 306, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -5 051, 00 грн.), № 417 від 29.07.2011р. на суму 30 222, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -5 037, 00 грн.), № 418 від 29.07.2011р. на суму 20 568, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 428, 00 грн.), № 419 від 29.07.2011р. на суму 6 162, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -1 027, 00 грн.), № 420 від 29.07.2011р. на суму 55 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -9 200, 00 грн.), № 512 від 02.08.2011р. на суму 131 520, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -21 920, 00 грн.), № 513 від 03.08.2011р. на суму 95 472, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -15 912, 00 грн.), № 514 від 04.08.2011р. на суму 38 640, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -6 440, 00 грн.), № 515 від 10.08.2011р. на суму 31 092, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -5 182, 00 грн.), № 516 від 11.08.2011р. на суму 18 522, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 087, 00 грн.), № 517 від 11.08.2011р. на суму 32 838, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 473, 00 грн.), № 518 від 11.08.2011р. на суму 23 838, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 973, 00 грн.), № 519 від 11.08.2011р. на суму 50 544, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -8 424, 00 грн.), № 520 від 11.08.2011р. на суму 17 982, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -2 997, 00 грн.), № 521 від 11.08.2011р. на суму 37 044, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -6 174, 00 грн.), № 522 від 11.08.2011р. на суму 20 832, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 472, 00 грн.), № 523 від 16.08.2011р. на суму 23 856, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 976, 00 грн.), № 524 від 16.08.2011р. на суму 22 038, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 673, 00 грн.), № 525 від 16.08.2011р. на суму 26 682, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -4 447, 00 грн.), № 526 від 16.08.2011р. на суму 41 712, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -6 952, 00 грн.), № 527 від 18.08.2011р. на суму 12 558, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -2 093, 00 грн.), № 528 від 19.08.2011р. на суму 22 092, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 682, 00 грн.), № 529 від 26.08.2011р. на суму 22 056, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 676, 00 грн.), № 530 від 26.08.2011р. на суму 29 790, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -4 965, 00 грн.), № 531 від 26.08.2011р. на суму 23 778, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 963, 00 грн.), № 532 від 26.08.2011р. на суму 16 932, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -2 822, 00 грн.), № 533 від 26.08.2011р. на суму 27 246, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -4 541, 00 грн.), № 534 від 29.08.2011р. на суму 22 032, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 672, 00 грн.), № 535 від 29.08.2011р. на суму 22 680, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 780, 00 грн.), № 536 від 29.08.2011р. на суму 17 052, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -2 842, 00 грн.), № 537 від 29.08.2011р. на суму 28 344, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -4 724, 00 грн.), № 538 від 29.08.2011р. на суму 25 056, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 176, 00 грн.), № 539 від 30.08.2011р. на суму 18 708, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 118, 00 грн.), № 540 від 30.08.2011р. на суму 33 036, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -5 506, 00 грн.), № 541 від 30.08.2011р. на суму 22 248, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 708, 00 грн.), № 542 від 31.08.2011р. на суму 50 766, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -8 461, 00 грн.), № 543 від 31.08.2011р. на суму 18 216, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 036, 00 грн.), № 544 від 31.08.2011р. на суму 55 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -9 200, 00 грн.), які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV (996-14) та вказаного Положення.

Відповідно до пояснень позивача, наданих в ході розгляду даної справи, з документальним підтвердженням, придбані товари та результати виконаних робіт були використанні Товариством в своїй подальшій господарській діяльності (зокрема, створення нових основних фондів - будівництво нових телекомунікаційних об'єктів, поліпшення наявних основних фондів -телекомунікаційного обладнання CC08 (АТС), використання придбаних матеріалів під час виконанні робіт і наданні послуг за угодами, укладеними ТОВ «Телесистеми України»з контрагентами-суб'єктами господарської діяльності, реалізація придбаної продукції) про що свідчать наступні документи: внутрішні документи позивача - акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, накладні на внутрішнє переміщення, акти використання матеріальних цінностей акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за серпень 2011 року та акт передачі змонтованого обладнання CC08, оформлені між позивачем (Генпідрядник) і ТОВ «Інтер-Континенталь»(Замовник) на виконання договору від 12.04.2011р. № 2011/4 контракт на поставку телекомунікаційного обладнання від 25.05.2005р. № 0008040504140, укладений між ЗАТ «Телесистеми України»(правонаступником майнових та немайнових прав та обов'язків якого є Позивач згідно з п. 1.1 Статуту ТОВ «Телесистеми»)(Покупець) та Компанією Huawei Tech. Investment CO., LTD, фотокартки телекомунікаційного обладнання CC08 видаткова накладна від 07.02.2011р. № ТС-0000032 на передачу ТОВ «Батько»кабелю, довіреність ТОВ «Батько»від 07.02.2011р. № 121 на отримання кабелю від ТОВ «Телесистеми України», виписка з банківського рахунку позивача на підтвердження отримання коштів від ТОВ «Батько»за реалізований товар.

Відповідачем не надано доказів відсутності у ТОВ «Феліс КО» і ТОВ «Будівельне управління 26» спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що вказані підприємства не було зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в січні-серпні 2011 року. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за січень, березень, липень-серпень 2011 року, ідповідають вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

Також відповідачем не було надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність у ТОВ «Феліс КО»і ТОВ «Будівельне управління 26» умов для здійснення господарської операції (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 31.01.2012р. № 255/23-322-34726705 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати позивачем сум податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між Позивачем і його контрагентами -ТОВ «Феліс КО»і ТОВ «Будівельне управління 26».

Зокрема, в Акті перевірки від 31.01.2012р. № 255/23-322-34726705 також відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів, визначення їм сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємства за фактом ухиляння від сплати податків, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Частинами 2, 3 ст. 323 цього Кодексу передбачено, що суд може обґрунтовувати свій вирок лише тими доказами, які були розглянуті ним у судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім цього питання щодо оцінювання доказів, зокрема показань свідків, було висвітлено у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.12.1985р. № 11 (v0011700-85) «Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ», де зазначено, що суд не вправі у вироку посилатись на ці показання як на доказ у справі, оскільки вони не досліджувались у судовому засіданні.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до листа ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС від 05.6.2012р. № 1119/9/10-030 наданого на виконання ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2012р. по справі № 2а-2414/12/2670 про витребування доказів, суду стало відомо, що 12 січня 2012 року матеріали дослідчої перевірки стосовно факту створення невстановленими особами суб'єкта господарювання - ТОВ «Будівельне управління 26»направлено до СВ Деснянського РУГУ МВС України у м. Києві для приєднання до матеріалів кримінальної справи № 05-19107. Одночасно кримінальна справа № 53-3773, порушена за фактом створення невстановленими особами ТОВ «Феліс КО»за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, знаходиться в провадженні СВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС.

При цьому відповідачем не надано суду будь-які відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ТОВ «Телесистеми України»або його контрагентів - ТОВ «Феліс КО»і ТОВ «Будівельне управління 26», з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України (2341-14) .

З огляду на вищевикладене судом не приймається до уваги посилання відповідача на протокол допиту ОСОБА_3 від 05.01.2011р. та пояснення ОСОБА_4 (в яких, зокрема, не зазначена дати їх письмового оформлення), що були складені під час провадження досудового слідства у кримінальних справах, як на належні докази фіктивності фінансово-господарських операцій позивача із вказаними контрагентами в січні, березні, липні-серпні 2011 року.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати спірне по справі податкове повідомлення-рішення.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158- 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 10 лютого 2012 року № 0000122303.

постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.