ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010 м. Київ, вул. Московська, 8
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2006
№ К-968/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Конюшка К.В. (головуючого),
Карася О.В.Пилипчук Н.Г. Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участі представника відповідача: Ярової Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Спільного АТЗТ "УКРСАДIНВЕСТ" на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 13.12.2005 по справі № 46/400
за позовом Спільного акціонерного товариства закритого типу
"УКРСАДIНВЕСТ"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.
Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Позивач (далі - АТЗТ) звернувся з позовом про визнання
недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової
інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі - ДПI) від
21.01.2005 № 00000102626/0, № 0000112626/0 та від 18.02.2005 №
00000102626/1, № 0000112626/1.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.07.2005 позов
задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
13.12.2005, рішення суду першої інстанції скасовано. В позові
відмовлено.
Позивач звернувся із касаційною скаргою на постанову суду
апеляційної інстанції і просить її скасувати. При цьому зазначає,
що судом апеляційної інстанції порушено та неправильно застосовані
норми матеріального та процесуального права, серед іншого:
порушені вимоги п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну
податкову службу" ( 509-12 ) (509-12)
згідно з якими у разі виникнення
підстав щодо недійсності чи фіктивності угоди, органи податкової
служби подають до суду позови до підприємств, установ, організацій
та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход
держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших
випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а
також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними
Цільовими фондами за рахунок їх майна. Тому скаржник вважає, що
суд апеляційної інстанції помилково застосовував при вирішенні
спору ст. 63 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, що призвело до
помилкового застосування норм пп. 7.2.1 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п.
7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168 "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
ДПI надала заперечення на касаційну скаргу, в якому,
викладаючи фактичні обставини справи зазначило, що рішенням
Деснянського районного суду м Києва від 10.11.2004 у справі №
2-6916/2004, яке набрало законної сили 10.12.2004 та не оскаржено
у встановленому законом порядку, визнано недійсними: статут та
свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької
діяльності ПП "Вектор - А" з моменту реєстрації - з 06.10.2003;
свідоцтво № 3530897 про реєстрацію останнього як платника податку
на додану вартість з моменту реєстрації - з 27.10.2003. ДПI,
посилаючись на п. 25.2 Положення "Про реєстр платників податку на
додану вартість" від 01.03.2000 № 79 ( z0208-00 ) (z0208-00)
, зазначає, що
оскільки свідоцтво платника податку ПП "Вектор - А" скасовано з
дати видачі і він не є платником податку на додану вартість з
моменту внесення в реєстр платників, а тому не мало право
виписувати податкові накладні. Відповідно враховуючи зазначене,
проти скарги заперечив і просив судові рішення залишити в силі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї,
пояснення представника відповідача, рішення судів першої та
апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами - за результатами позапланової
документальної перевірки з питань правильності нарахування та
своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість АТЗТ
"УКРСАДIНВЕСТ" за період з 01.01.2004 по 01.03.2004 складено Акт №
4/2614334911 від 19.01.2005, та прийнято податкові
повідомлення-рішення від 21.01.2005
№ 0000102626/0, якими донараховано податкове зобов'язання по
податку на додану вартість в сумі 12 624 грн. та застосовано
штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 312 грн.,
№ 0000112626/0, яким виявлено завищення суми бюджетного
відшкодування з ПДВ в розмірі 13 776 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались в
адміністративному порядку, при цьому ДПI видано
повідомлення-рішення № 0000102626/1 та № 0000112626/1 від
18.02.2005.
Як свідчать матеріали справи, податкові накладні отримані
АТЗТ від ПП "Вектор - А" складені особою, яка на момент складання
податкової накладної була зареєстрована як платник податку в ДПI і
якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на
додану вартість.
Згідно з вимогами пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України від
03.04.1997 № 168 "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право на нарахування податку та складання податкових накладних
надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у
порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що
АТЗТ цілком законно включив до податкового кредиту суми ПДВ, з
врахуванням вимог пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. А відповідно до пп.
7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду
складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником
податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,
послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат
виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів,
що підлягають амортизації.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит
на підставі п. 7.5 ст. 7 Закону вважається:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника
податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки
відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з
використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт
придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не дозволяється включати
до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку,
які не підтверджено податковими накладними.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем включено до
податкового кредиту суми ПДВ в січні 2004 року - 12 466 грн., в
лютому 2004 року - 158 грн. на підставі податкових накладних, які
отримано від ПП "Вектор -А".
При цьому в матеріалах справи відсутнє рішення районного суду
про скасування реєстрації ПП "Вектор - А", на яке посилається ДПI,
що і послугувало підставою неврахування судом першої інстанції
зазначених доводів ДПI в порядку ст. 33 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і як наслідок
правомірно визнано податкові повідомлення-рішення недійсними.
Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції визнає рішення
суду першої інстанцій законним і обгрунтованим з правильним
застосуванням норм матеріального права. За таких умов постанова
Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2005
підлягає скасуванню, касаційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Спільного акціонерного товариства закритого
типу "УКРСАДIНВЕСТ" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
13.12.2005 по справі № 46/400 скасувати.
Рішення Господарського суду м. Києва від 29.08.2005 залишити
без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню
не підлягає.
Головуючий К.В. Конюшко
Судді: О.В. Карась
Н.Г. Пилипчук
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна