ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - судді Конюшко К.В.,
суддів: Шипуліної Т.М., Карася О.В., Ланченко Л.В., Усенко
Є.А.,
розглянула в попередньому розгляді касаційну скаргу Державної
податкової інспекції в Iршавському районі Закарпатської області на
рішення Господарського суду Закарпатської області від 14 червня
2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду 3
жовтня 2005 року по справі за позовом Дочірнього підприємства
"Украгріколсемі-Закарпаття" до ДПI в Iршавському районі про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 14
червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Львівського
апеляційного господарського суду від 3 жовтня 2005 року, позовні
вимоги Дочірнього підприємства "Украгріколсемі-Закарпаття" до ДПI
в Iршавському районі задоволені частково, визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення № 0000681750/0 від 20.09.2004 року
про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем
прибуткового податку з сум заробітків, одержаних громадянами за
виконання трудових обов'язків і прирівняних до них доходів в
розмірі 381788,49 грн. (в тому числі 127262,83 грн. основного
платежу та 254525,66 грн. штрафних санкцій за ним). В задоволені
позовних вимог в частині визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення №0000671750/0 від 20.09.2004 року, яким
позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податоку з
доходів фізичних осіб в розмірі 150656,76 грн. (в тому числі
50218,92 грн. основного платежу та 100437,84 грн. штрафних санкцій
за ним) - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач 07
листопада 2005 року звернувся до Вищого адміністративного суду
України з касаційною скаргою.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 грудня
2005 року касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по
ній відкрито касаційне провадження та витребувана справа.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня
2006 року визнано за можливе попереднє провадження по справі.
В касаційній скарзі в ДПI в Iршавському районі просить
скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині
задоволення позовних вимог з підстав неправильного застосування
судами норми матеріального права. Зокрема, на думку позивача, при
постановлені судових рішень судами неправильно було застосовано
норми розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992
року "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
та розділу IV
Iнструкції про прибутковий податок з громадян, а також не взято до
уваги положення ст. 4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Також відповідач посилається на те, що при постановлені
рішень судами не було взято до уваги те, що відповідно до
зазначених нормативних актів, обчислення і сплата прибуткового
податку з доходів від регулярної діяльності щодо здавання
громадянами, заготівельними та іншими підприємствами, фізичними
особами - суб'єктами підприємницької діяльності продукції флори і
фауни, повинна декларуватися такими громадянами в порядку,
визначеному в п.4 ст.14 Декрету та п.14.4 Iнструкції та викладено
у п. 1 ст. 14 Iнструкції. Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4
Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, податкові
декларації подаються за базовий період, що дорівнює календарному
місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім
календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному
кварталу - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім
календарним днем звітного кварталу; календарному року - протягом
60 календарних днів за останнім календарним днем звітного
(податкового) року. У декларації зазначається розмір фактичного
доходу за перший місяць та розмір очікуваного доходу до кінця
поточного року. У разі припинення існування джерела доходу
протягом року сума одержаних доходів включається до складу
декларації за наслідками такого календарного року, яка подається
до податкового органу у термін - 60 календарних днів, наступних
за останнім календарним днем звітного року.
В разі неподання громадянами при виплаті їм зазначених вище
доходів платіжним повідомленням податкового органу, прибутковий
податок у джерела виплати доходу таким громадянам повинен бути
утриманий і перерахований до бюджету на загальних підставах.
За таких обставин, відповідач просить задовольнити їх
касаційну скаргу та скасувати рішення суду першої та апеляційної
інстанцій.
Касаційна скарга ДПI в Iршавському районі підлягає залишенню
без задоволення, а судові рішення - без змін.
Судами було встановлено, що актом комплексної планової
перевірки від 18.10.2004р. "Про результати планової документальної
перевірки дотримання податкового законодавства ДП "Украгроіколсемі
Закарпаття" ТзОВ "Украгріколсемі" за період з 01.04.2003р. по
31.03.2004р. зафіксовано порушення ст. 11 Декрету Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
та п. 1 п.1 ст. 14 Iнструкції "Про прибутковий податок з громадян"
від 26.12.1999р. №13-92.
Згідно довідки №59/17-50 від 20.09.2004р. встановлено, що
підприємство за перевіряємий період не утримувало з доходів
громадян, в яких проводилась закупка грибів та дикоростучих ягід,
прибуткового податку посилаючись на те, що підприємство направляло
в податкові інспекції, за місцем проживання громадян, довідки по
Формі №2.
На підставі вищевказаного акту перевірки ДПI у м. Ужгороді
20.09.2004р. прийняла податкове повідомлення-рішення
№0000681750/0, яким згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 п.4.2
ст.4, п.п.17.1.9 ст.17 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000р. №2181-III , ст.II
Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з
громадян" №13-92 ( 13-92 ) (13-92)
від 26.12.1992р. визначено позивачу
податкове зобов'язання з прибуткового податку з громадян в сумі
127262,83 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 254525,66
грн. та №0000671750/0, яким згідно з підпунктом "б" п.п.4.2.2
п.4.2 ст.4 Закону №2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
, п.п. 1 п.1 ст.8 та
п.п.4 п.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних
осіб" ( 889-15 ) (889-15)
від 22.05.2003р. №889-IV від 22.05.2003р.,
визначено позивачу податкове зобов'язання з податку з доходів
фізичних осіб в сумі 50218,92 грн. та штрафних (фінансових)
санкцій в сумі 100437,84 грн.
При постановлені рішень суди першої та апеляційної інстанцій
правильно виходили з положень Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та інших нормативних
актів.
Так, згідно з положеннями Декрету Кабінету Міністрів України
"Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
, доходи громадян,
одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької
діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи
громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та
III Декрету підлягають оподаткуванню згідно з розділом IV цього ж
Декрету "Особливості оподаткування доходів від зайняття
підприємницькою діяльністю та інших доходів".
Положення абзацу четвертого пункту 14.1.1 пункту 14
Iнструкції про прибутковий податок з громадян, встановлює
підприємствам, установам, організаціям і фізичним особам -
суб'єктам підприємницької діяльності, що виплачують громадянам з
постійним місцем проживання в Україні кошти від реалізації
належних цим громадянам товарів, обов'язок в установлений законом
строк після виплати надіслати до податкових органів за їх місцем
проживання довідку ф. N 2. Кошти від реалізації товарів (виручка)
не оподатковуються у джерела виплати.
Виплата позивачем фізичним особам коштів за придбані у них
гриби та дикоростучі ягоди, а також надсилання позивачем до
податкових органів за місцем проживання фізичних осіб довідок за
формою № 2 підтверджуються матеріалами справи, зокрема, довідкою
про результати перевірки, закупівельними відомостями, що були
досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, донарахування позивачеві прибуткового податку з
громадян здійснено відповідачем неправомірно, а тому у судів
першої та апеляційної інстанцій були підстави для задоволення
позовних вимог щодо визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення № 0000681750/0 від 20.09.2004 року про
визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем
прибуткового податку з сум заробітків, одержаних громадянами за
виконання трудових обов'язків і прирівняних до них доходів в
розмірі 381788,49 грн. (в тому числі 127262,83 грн. основного
платежу та 254525,66 грн. штрафних санкцій за ним).
Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суди
правильно виходили з положень п.1.6 ст.1, п.1.15 ст.1, ст.3, ст.7,
п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8, п.п.16.3.2 п. 16.3 ст. 16 та п.19.2 ст. 19
Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
,
та прийшли до обгрунтованого висновку про те, що твердження
позивача про відсутність законодавчо передбаченого механізму для
нарахування та сплати податку з доходів, які виплачуються
громадянам за рахунок коштів, одержаних під звіт з каси
підприємства спростовується матеріалами справи.
З огляду на те, що обставини по справі судами встановлені
повно і правильно на підставі належних і допустимих доказів, які
були досліджені в судовому засіданні, останні прийшли до
обгрунтовано висновку, що є всі підстави для задоволення вимог
позивача щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ДПI в Iршавському районі за № 0000681750/0 від 20.09.2004 року про
визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем
прибуткового податку з сум заробітків, одержаних громадянами за
виконання трудових обов'язків і прирівняних до них доходів в
розмірі 381788,49 грн. (в тому числі 127262,83 грн. основного
платежу та 254525,66 грн. штрафних санкцій за ним).
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні
процесуальних дій.
Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що
судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального і
процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 220-1,224, 231 та ч.5 ст.254 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Iршавському
районі Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення
Господарського суду Закарпатської області від 14 червня 2005 року
та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду 3 жовтня
2005 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий: _________________________ Конюшко К.В.
Суддя-доповідач: _____________________ Шипуліна Т.М.
Судді: __________________________ Карась О.В.
__________________________ Ланченко Л.В.
__________________________ Усенко Є.А.