ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Ліпського Д.В.
судді-доповідача Гуріна М.I.
суддів Амєліна С.Є.
Юрченка В.В.
Кобилянського М.Г.
секретар судового засідання Проценко О.О.
за участю представників відповідача Козіної Ю.Є., Олійника
О.В.,
розглянувши касаційну скаргу сільськогосподарського
виробничого кооперативу імені Козаченко на рішення господарського
суду Донецької області від 24.10.2005 року та на ухвалу Донецького
апеляційного господарського суду від 06.12.2005 року у справі №
31/240а за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу
імені Козаченко до Артемівської об'єднаної державної податкової
інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
Сільськогосподарський виробничий кооператив імені Козаченко
звернувся до суду з позовною заявою до Артемівської ОДПI про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17.03.2005
року № 0000022400/0, яким до позивача застосована фінансова
санкція у сумі 377 545, 85 гривень за порушення порядку відчуження
активів, що знаходяться в податковій заставі.
Рішенням господарського суду Донецької області від 24.10.2005
року позов СВК імені Козаченко до Артемівської ОДПI Донецької
області задоволено в частині визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 17.03.2005 року № 0000022400/0 про
застосування фінансової санкції у сумі 1094, 64 гривні, в решті
позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від
06.12.2005 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, СВК імені
Козаченко подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення
господарського суду Донецької області від 24.10.2005 року та
ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.12.2005
року, мотивуючи тим, що судами не правильно застосовані норми
матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що у березні 2005 року відповідачем була
проведена у позивача перевірка стану збереження активів платника
податків, що перебувають у податковій заставі за період з
01.02.2003 року по 01.04.2004 року і встановлено порушення правил
проведення операцій з активами, що перебувають у податковій
заставі і підлягають обов'язковому письмовому узгодженню з
податковим органом.
За результатами перевірки було прийнято податкове
повідомлення-рішення 17.03.2005 року № 0000022400/0, яким до
позивача застосована фінансова санкція у сумі 377 545, 85 гривень
за порушення порядку відчуження активів, що знаходяться в
податковій заставі.
Рішення судів мотивовані тим, що платник податків, активи
якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне
розпорядження ними за винятком операцій, що підлягають письмовому
узгодженню з податковим органом.
Перелік операцій з активами при здійсненні яких необхідне
письмове узгодження податкового органу визначений підпунктами
"а-в" пункту 8.6.1. ст. 8 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
На виконання умов договорів оренди земельної частки (паю)
позивачем була здійснена сплата орендної плати
сільськогосподарською продукцією, наданням послуг, а частково і
грошовими коштами на загальну суму 377 545, 85 гривень.
Суди дійшли правильного висновку про те, що операції позивача
з відчуження власної продукції та послуг без отримання грошових
коштів підлягають узгодженню з податковим органом і тому
податковий орган правомірно застосував до позивача фінансову
санкцію за порушення порядку відчуження активів, що знаходяться в
податковій заставі.
Крім того, судами встановлено, що позивач частково здійснив
оплату орендної плати у грошовій формі, а саме у сумі 1 094, 64
гривні, а тому застосування штрафу в цій частині є безпідставним і
суди правомірно задовольнили позов у цій частині, оскільки дана
операція, відповідно до Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
письмовому узгодженню з податковим
органом не підлягає.
Отже, при ухваленні рішень суди дійшли вичерпних юридичних
висновків щодо встановлених обставин справи і правильно
застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та
процесуального права.
За таких обставин, коли суди першої та апеляційної інстанцій
не допустили порушень норм матеріального та процесуального права
при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій,
касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові
рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 231, 254 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу сільськогосподарського виробничого
кооперативу імені Козаченко залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Донецької області від 24.10.2005 року та
ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.12.2005
року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
(підпис)
Д.В. Ліпський
Судді
(підпис)
С.Є. Амєлін
(підпис)
В.В. Юрченко
(підпис)
М.I. Гурін
(підпис)
М.Г. Кобилянський
З оригіналом згідно
Суддя М.I. Гурін