ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Бим М.Є., Маринчак Н.Є., Леонтович К.Г., Чалого
С.Я.
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Волинської області
від 29 жовтня 2003 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на
неправомірні дії начальника УМВС України у Волинській області, -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на неправомірні дії
начальника УМВС України у Волинській області мотивуючи тим, що 17
грудня 2002 року згідно наказу № 124 був звільнений на пенсію з
посади старшого дільничного інспектора Ковельського МРВ УМВС
України у Волинській області, при цьому з ним не було проведено
розрахунку, не виплачено грошової компенсації замість речового
майна в сумі 1660 грн.
Рішенням місцевого Луцького міського суду від 18 липня 2003
року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії начальника
УМВС України у Волинській області відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 29 жовтня
2003 року рішення місцевого Луцького міського суду від 18 липня
2003 року залишено без змін.
Не погоджуючись із постановленим по справі судовим рішенням
суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій
просить ухвалу апеляційного суду Волинської області від 29 жовтня
2003 року скасувати, направити справу на новий розгляд до суду
апеляційної інстанції, мотивуючи тим, що вказана постанова не
відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що
суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Так, суд апеляційної інстанцій прийшов до вірного висновку
про те, що відмова УМВС України у виплаті компенсації за речове
майно заявнику є правомірною, оскільки відповідно до ст. 24 Закону
України "Про міліцію" ( 565-12 ) (565-12)
фінансування і
матеріально-технічне забезпечення міліції здійснюється за рахунок
коштів республіканського і місцевих бюджетів. Згідно ст. 17 Закону
України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" ( 2905-14 ) (2905-14)
та
ст. 26 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік"
( 380-15 ) (380-15)
бюджетні зобов'язання приймаються розпорядниками коштів
в обсягах, що не перевищують суми бюджетних призначень.
Зобов'язання, взяті розпорядником коштів Державного бюджету
України без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються
бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок
бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є бюджетним
правопорушенням. План асигнувань із загального фонду бюджету на
2002-2003 рік УМВС України у Волинській області не передбачає
асигнувань на компенсацію за речове майно.
Колегія суддів вважає, що позивачем не доведені ті обставини,
на які він посилається в своїй касаційній скарзі.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції прийняв
законне і обгрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм
матеріального і процесуального права і підстав для його скасування
не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду
Волинської області від 29 жовтня 2003 року залишити без
задоволення, а ухвалу апеляційного суду Волинської області від 29
жовтня 2003 року - без змін.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Судді:
(підпис)
Фадєєва Н.М.
(підпис)
Бим М.Є.
(підпис)
Маринчак Н.Є.
(підпис)
Леонтович К.Г.
(підпис)
Чалий С.Я.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.Г.Леонтович