ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Проценко О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів на постанову господарського суду Луганської області від
20 червня 2006 року та ухвалу Луганського апеляційного
господарського суду від 03 жовтня 2006 року у справі за позовом
Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів до ПП "Реал" про стягнення 8773 грн. 17 коп., -
в с т а н о в и л а:
У червні 2006 року Луганське обласне відділення Фонду
соціального захисту інвалідів звернулось до суду із позовом до ПП
"Реал" про стягнення 8773 грн. 17 коп.
Постановою господарського суду Луганської області від 20
червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Луганського
апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2006 року, в
задоволенні позову відмовлено.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга
Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів, в якій ставиться питання про скасування рішення судів
першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне
застосування судами норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга Луганського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів задоволенню не підлягає, оскільки
рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з
додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у
справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і
не дають підстав, які передбачені статтями 224-228 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
для зміни чи
скасування судових рішень.
Судами першої та апеляційної інстанцій правильно зазначено,
що відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
для підприємств
(об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і
господарювання встановлюється норматив робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох
відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників
облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у
кількості одного робочого місця.
Згідно пункту 5 Положення про робоче місце інваліда і про
порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314 ( 314-95-п ) (314-95-п)
підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для
інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують
центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та
відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення
(пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про охорону
праці" ( 2694-12 ) (2694-12)
підприємства, які використовують працю
інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з
урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та
індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткові заходи
безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї
категорії працівників.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
підприємства
(об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю
утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів,
незалежно від форми власності і господарювання, де кількість
працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом,
передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку
сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту
інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі
середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в
об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не
зайняте інвалідом.
Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями),
установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду
соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання
цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 28.12.2001р. № 1767 ( 1767-2001-п ) (1767-2001-п)
, передбачено, що штрафні
санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня
року, що настає за звітним.
У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін
відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення в судовому
порядку.
Судами встановлено, що відповідач вищевказані штрафні санкції
в установлений термін не перерахував.
Оскільки статтею 14 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, яка містить перелік загальнодержавних
платежів та зборів, санкції, передбачені Законом України "Про
основи соціального захисту інвалідів в Україні", до
загальнодержавних платежів не відносяться, то суди дійшли вірного
висновку про те, що в даному випадку мають місце адміністративно -
господарські санкції.
Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
адміністративно-господарські санкції можуть бути
застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з
дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня
порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил
здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених
законом.
Відмовляючи в задоволенні позову суди обгрунтовано зазначили,
що позивач не дотримався строків стягнення
адміністративно-господарських санкцій, а тому позов задовольнити
неможливо.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, а судові рішення у
справі необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і
обгрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та
процесуального права.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а
постанову господарського суду Луганської області від 20 червня
2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду
від 03 жовтня 2006 року у справі за позовом Луганського обласного
відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ПП "Реал" про
стягнення 8773 грн. 17 коп. - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
З оригіналом згідно суддя Гаманко О. I.