2а-14/11/2/0170 Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень щодо визначення митної вартості товарів - 25.06.2012 Прийняття

Суть спору: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Кримської митниці (далі відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень № 57, № 58 від 31.12.2010 р. про донарахування позивачу ввізного мита, податку на додану вартість та штрафних санкцій. Вимоги мотивовані тим,що відповідачем нараховані зобов'язання без вивчення матеріалів справи, на підставі припущень .

Представник позивача у судовому засіданні 14.02.2011 р. наполягав на позовних вимогах з підстав, визначених у позові, заявив клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.02.2011 р. провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-9090/10/5/0170 за позовом ОСОБА_1 до Кримської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Виробничо-комерційна фірма "ВЕДА", про визнання недійсними податкових повідомлень № 27, № 28 від 01.07.2010р. про донарахування ввізного мита, податку на додану вартість та штрафних санкцій.

28.03.2012 р. від позивача до суду надійшло клопотання про поновлення провадження по справі.

Суд ухвалою від 29.03.2012 р. поновив провадження по справі.

Представник відповідача, прокурор наполягали на тому,що відсутні підстави для задоволення позову.

У судовому засіданні, яке відбулось 03.05.2012 р., представником відповідача надані заперечення на позов ( вих. №17-07/3296 від 03.05.2012 р.), в яких зазначено,що відсутні підстави для задоволення позову. Представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для вивчення заперечень .

Розгляд справи було відкладено.

Представник позивача у судовому засіданні 17.05.2012 р., керуючись ст. 49, 51 КАС України, надав клопотання про уточнення позовних вимог, додатково просив скасувати рішення відповідача про визначення митної вартості товарів №600000006/2010/000201/3 та № 600000006/2010/000203/3 від 06.05.2010 р.

Розгляд справи відкладено для надання відповідачу можливості підготовки заперечень на позов з урахуванням клопотання позивача.

У судовому засіданні 25.06.2012 р. представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві ( з урахуванням клопотання), представник відповідача надав додаткові заперечення ( вих. № 17-07/4735 від 25.06.2012р.), в яких зазначив,що відсутні підстави для задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

Між позивачем та Фірмою ROESSLER GmbH 01.05.2007р. укладено контракт №002, згідно умов якого перший придбавав риболовні снасті в асортименті (далі товар). Товар постачався партіями згідно виставлених інвойсів (п.3.1) на умовах поставки CPT Simferopol (п.3.2).

Крім того, згідно п.3.5 контракту Фірма ROESSLER GmbH разом із товаром, передавала позивачу товар-транспортні накладні; рахунок-фактуру (інвойс); сертифікат походження; пакувальний лист; інші необхідні документи.

На виконання вищезазначених зобов'язань компанією ROESSLER GmbH здійснено поставку товару.

Декларантом позивача надані документи для митного оформлення товару, в тому числі інвойс від 22.06.2008р. №RE-77245 на загальну суму в розмірі 2201,17 доларів США та інвойс від 03.08.2007р. №RE-77307 на загальну суму в розмірі 4967,87 доларів США, оформлено ВМД № 600000001/2007/004434 від 03.07.2007 р. та ВМД №60000001/2007/005497 від 13.08.2007 р., згідно з якими було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим ІМ-40) вироби для рибної ловлі .

Відділом контрольно-перевірочної роботи відповідача проведена камеральна перевірка правильності митних оформлень товарів, що переміщувались на адресу позивача за ВМД № 600000001/2007/004434 від 03.07.2007 р. та ВМД №60000001/2007/005497 від 13.08.2007 р., за результатами якої були прийняти рішення про визначення митної вартості товарів від 06.05.2010р. № 600000006/2010/000201/3 та №600000006/2010/000203/3.

Представник відповідача зазначив,що при проведенні вказаної перевірки були виявлені методологічні помилки у оформлені поданих позивачем ВМД №600000001/2007/004434 від 03.07.2007 р. та ВМД №60000001/2007/005497 від 13.08.2007 р., які призвели до заниження сум податкових зобов'язань за ввізним митом, ПДВ та митних зборів, що призвело до недотримання держбюджетом платежів у сумі 67597,02 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 43774,50 грн., митних зборів у сумі 390,88 грн.

В подальшому відповідачем 16.12.2010 р. був складений Акт №К/0007/10/600000000/2289200332 про проведення камеральної перевірки митних оформлень товарів, здійснених позивачем, відносно яких прийняти рішення про визначення митної вартості від 06.05.2010 р. № 600000006/2010/000201/3 та №600000006/2010/000203/3.

У висновках цього Акту зазначено, що підлягають сплаті недотримані держбюджетом платежі у сумі 67597,02 грн., в тому числі ПДВ у сумі 437774,50 грн. та митні збори 390,88 грн.

За результатами вивчення матеріалів перевірки, викладених в акті перевірки №К/0007/10/600000000/2289200332 від 16.12.2010 р. відповідачем 31.12.2010 р. прийняти податкове повідомлення форми «Р» № 57, згідно з яким позивачу розраховане податкове зобов'язання по миту на товари,що ввозяться на територію України, у сумі 24603,23 грн., в тому числі 23431,65 грн. - за основним платежем, 1171,58 грн. - штрафних санкції, та податкове повідомлення форми «Р» № 58, згідно з яким позивачу розраховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 45963,23 грн., в тому числі 43774,50 грн. - за основним платежем,2188,73 грн. - штрафних санкції.

Оцінюючи правомірність дій та рішень митного органу, суд має керуватися критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На час проведення перевірки та прийняття податкових рішень відповідачем спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувались до платників податків контролюючими органами був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

У п.п.1.12 ст.1 зазначеного закону було визначено, що контролюючим органом був державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснював контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів був визначений ст. 2 цього Закону, відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1. якої митні органи були контролюючими стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справлялись при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України. Контролюючі органи мали право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції ( п.п.2.2.1 п. 2.2. ст. 2 Закону). Порядок контролю з боку митних органів за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору встановлювався пільним рішенням центрального податкового органу та центрального митного органу. ( п.п.2.2.1 п. 2.2. ст.. 2 Закону).

Відповідно до абзацу «в» п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган був зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо в наслідок проведення камеральної перевірки виявлені арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Митного кодексу України ( далі МК України) митна декларація- це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення.

Відповідно до ст.81 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Ст. 264 МК України передбачено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ст.259 МК України встановлює, що митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості (ст. 262 МК України).

Згідно зі ст. 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватись на достовірній документально підтвердженій інформації. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.

Митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, та у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів ( ст.265 МК України).

Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну та порядок їх застосування визначені ст. 266 МК України. Так частиною 2 вказаної статті встановлено, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно ч.1 ст.267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

За результатом аналізу змісту наведених норм можна зробити висновок, що митне оформлення експортованих товарів здійснюється,зокрема, на підставі точних відомостей про митну вартість таких товарів, яка має базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

В свою чергу, постановою КМ України від 23.12.2004 року №1730 (1730-2004-п) затверджено "Порядок проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України"(в редакції чинній на момент здійснення позапланової документальної перевірки, далі - Порядок № 1730) та постановою КМ України від 09.04.2008 року №339 (339-2008-п) затверджено "Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів"(в редакції чинній на момент здійснення позапланової документальної перевірки, далі - Порядок №339).

Порядок №1730 (1730-2004-п) відповідно до статей 41, 60 і 69 Митного Кодексу України визначає механізм проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, як у процесі митного оформлення товарів і транспортних засобів, так і після його закінчення, в частині дотримання ними вимог законодавства з питань митної справи (далі - перевірки).

Порядок №339 (339-2008-п) встановлює процедуру здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення і після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, а також донарахування обов'язкових платежів.

Відповідно до п.3 Порядку №339 (339-2008-п) контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом відповідно до пункту 5 частини першої статті 41, статей 60, 69 Митного кодексу України у разі виявлення обставин, що мали вплив на митну вартість товарів та не були відомі чи документально підтверджені на момент їх митного контролю та митного оформлення.

Під час розгляду справи представники відповідача наполягали на тому,що при проведенні перевірки правильності митних оформлень товарів, що переміщувались на адресу позивача за ВМД № 600000001/2007/004434 від 03.07.2007 р. та ВМД №60000001/2007/005497 від 13.08.2007 р., встановлено порушення позивачем вимог ст. 81, 264, 266, 267 Митного кодексу України в частині визначення та декларування митної вартості товару, який ввозився на митну територію України.

Саме в наслідок допущення позивачем методологічних помилок при оформленні наведених вище ВМД відповідачем прийняти рішення про визначення митної вартості товарів від 06.05.2010р. № 600000006/2010/000201/3 та №600000006/2010/000203/3, встановлено факт заниження сум податкових зобов'язань за ввізним митом, ПДВ та митних зборів, що призвело до недотримання платежів у сумі 67597,02 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 43774,50 грн., митних зборів у сумі 390,88грн.

Представники відповідача зазначили,що висновки про допущені позивачем порушення мотивовані тим, що згідно зі змістом відповіді митної адміністрації Республіки Австрія та результатів перевірки підприємства ROESSLER Sportfischerbedarf GmbH встановлено, що фактична вартість товарів для риболовства, поставлених ОСОБА_1 (59 картонних ящиків вагою брутто 933 кг.) складає 33610,64 доларів США.; експортний рахунок від 14.10.200р. №RE-88332 на суму 7561,21 доларів США доданий до запиту Держмитслужбою України не є автентичним, форма викладення інформації та бланк не відповідають формі, за якою зазвичай видаються фактури компанії ROSSLER; у березні 2009р. сума у розмірі 7561,21 доларів США (приблизно 22,5% від загальної суми ) була перерахована банківськім переказом в якості розрахунку за фактуру 88332. Сума заборгованості в розмірі 26049,43 доларів США ОСОБА_1 повинен сплатити при наступному замовлені у Віденській крамниці готівкою, ця оплата не здійснена до теперішнього часу.

До матеріалів справи залучена копія перекладу відповіді на запит інформації та верифікацію автентичності документів та протоколу розслідування (перевірки) №100000/65033/2009-001, при вивченні якої відповідачем встановлено, що відносини щодо купівлі-продажу між ROESSLER Sportfischerbedarf GmbH та позивачем базувалися на контракті №002 від 01.05.2007р. За фактурою №RE-88332 від 15.10.2008р. покупець (позивач ) одержав товарів у 59 картонних ящиках вагою брутто 933 кг., загальною вартістю 33610,64 доларів США. Компанія ROSSLER організовувала доставку вищезазначених товарів на умовах поставки CPT Сімферополь. Митне оформлення експорту здійснено 15.10.2008р. у митниці аеропорту Відня за CRN08AT320000EV5KC3H9, заявлена експортна вартість -33664,84 доларів США. Часткова оплата у розмірі 7561,21 доларів США (приблизно 22,5%) здійснена банківським переказом, сума заборгованості в розмірі 26049,43 доларів США покупець повинен був сплатити при наступному замовленні у Віденській крамниці готівкою.

Крім того, в пункті 7 вищезазначеного протоколу вказано, що підприємством, яке перевірялось, надані контракт №005 від 18.07.2008р. (аналогічно №002);оригінальний рахунок №88332 від 15.10.2008р.; авіанакладна №235-5956 6371;експортна декларація CRN08AT320000EV5KC3H9.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив, що рішення відповідача про визначення митної вартості товарів від 06.05.2010 р. № 600000006/2010/000201/3 та №600000006/2010/000203/3, прийняті за результатами встановлення наявності методологічної помилки при визначенні митної вартості товарів, яки завозились на митну територію України по ВМД № 600000001/2007/004434 від 03.07.2007 р. та ВМД №60000001/2007/005497 від 13.08.2007 р., оформлені без врахування всіх обставини, що мають значення для з'ясування реальної вартості ввезених товарів, встановлення об'єктивних обставин справи.

Вказані висновки ґрунтуються на наступному :

-експортна декларація CRN08AT320000EV5KC3H9 містить відомості про умови поставки EXW (графа 20), всупереч відомостям щодо умов поставки CPT Simferopol, зазначених у контракті №002 від 01.05.2007 р.;

- рахунок №88332 від 15.10.2008р. взагалі відрізняється від інвойсу від 22.06.2008р. №RE-77245 та інвойсу від 03.08.2007р.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що інших обґрунтувань прийняття 06.05.2010 р. відповідачем рішень № 600000006/2010/000201/3 та №600000006/2010/000203/3 не надано, суд вважає, що зазначені рішення прийнято без їх повного обґрунтування та належної мотивації.

В наслідок чого існують підстави для визнання їх протиправними та скасуванню.

Як зазначено вище, суд визначив, що підставою для прийняття відповідачем 31.12.2010 р. податкових повідомлень форми «Р» № 57 та № 58 було встановлення допущення позивачем методологічної помилки при визначенні митної вартості товарів, яки завозились на митну територію України по ВМД № 600000001/2007/004434 від 03.07.2007 р. та ВМД №60000001/2007/005497 від 13.08.2007 р., наявність рішень №600000006/2010/000201/3 та №600000006/2010/000203/3 від 06.05.2010 р.

Приймаючи до уваги те,що під час розгляду справи знайшов підтвердження факт прийняття відповідачем рішень №600000006/2010/000201/3 та №600000006/2010/000203/3 від 06.05.2010 р. на підставі припущень, без вивчення всіх обставин справи, суд вважає необґрунтованими висновки відповідача щодо несплати позивачем до держбюджету платежів у сумі 67597,02 грн. після митного оформлення товару, ввезеного по ВМД № 600000001/2007/004434 від 03.07.2007 р. та ВМД №60000001/2007/005497 від 13.08.2007 р., в наслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень форми «Р» № 57 та № 58 від 31.12.2010 р.

Під час судового засідання, яке відбулось 25.06.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 01.07.2012 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160- 163 КАС України, суд

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Кримської митниці по визначення митної вартості товарів №600000006/2010/000201/3 та №600000006/2010/000203/3 від 06.05.2010 р.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення Кримської митниці № 57 та №58 від 31.12.2010 р.

постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.