Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 21.10.2011р.)

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лореаль Україна»до Державної податкової служби в м. Києві про скасування окремих положень податкової консультації № 10693/10/31-606 від 04.11.2011.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.05.2012 року в 11 год. 51 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Лореаль Україна»(надалі -Позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової служби в м. Києві (надалі -Відповідач) про скасування окремих положень податкової консультації № 10693/10/31-606 від 04.11.2011.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана податкова консультація прийнята з порушенням норм чинного законодавства, завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам Позивача. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов підлягає задоволенню, з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 30 вересня 2011 року листом № 3137/11 Позивач звернувся до Державної податкової служби України з проханням надати консультацію щодо податкового обліку витрат на оплату послуг з надання персоналу та їх відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємства.

Листом №10693/10/31-606 від 04.11.2011 року Відповідач надав Позивачу консультацію щодо податкового обліку витрат на оплату послуг з надання персоналу за договором про надання персоналу, укладеним 01.01.2011 року Позивачем з корпорацією «Лореаль С.А.»

Як вбачається із матеріалів справи, у оскаржуваній податковій консультації Відповідачем висвітлені наступні висновки: - виплати за послуги з надання персоналу, здійснювані Позивачем, до складу витрат не відносяться, оскільки відсутній зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку; - витрати, пов'язані з виплатою заробітної плати персоналу, який перебуває у трудових відносинах із Позивачем, враховуються у складі витрат при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України.

В ході розгляду справи суд прийшов до висновку про те, що податкова консультація в частині, яка встановлює, що здійснювані Позивачем виплати за послуги з надання персоналу не відносяться до складу витрат, оскільки відсутній зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку, є такою, що суперечить нормам Податкового кодексу України (надалі по тексту також - «ПКУ») та змісту податку на прибуток підприємств, з огляду про наступне.

Відповідно до пп. 14.1.183 ст. 14 ПКУ, під послугою з надання персоналу слід розуміти господарську або цивільно-правову угоду, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Послуги корпорації «Лореаль С.А.»(Франція), що надавалися Позивачу за договором про надання персоналу від 01.01.2011 року (далі - «Договір про надання персоналу»), у повній мірі відповідають наведеному у ПКУ визначенню «послуги з надання персоналу».

Зокрема, Договір про надання персоналу: є господарською зовнішньоекономічною угодою відповідно до ст.ст. 173, 179, 382 Господарського кодексу України; укладений між нерезидентом та резидентом; передбачає направлення у розпорядження резидента (Позивача) декількох фізичних осіб для виконання трудових функцій (п. 1.1 Договору); передбачає укладання трудових контрактів між Позивачем та фізичними особами, направленими розпорядження Позивача (п. 1.6 Договору); визначає розмір винагороди корпорації «Лореаль С.А.» (ст. 2 Договору) та інші умови надання персоналу.

Укладання Договору про надання персоналу також відповідає положенням Цивільного кодексу України (435-15) (далі - «ЦКУ»), які встановлюють поняття та умови договору, а також порядок укладання договору.

Так, відповідно до ст. 6 та ст. 627 ЦКУ, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Ст. 628 ЦКУ визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, і що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Родові ознаки договорів про надання послуг визначаються ст. 901 глави 63 ЦКУ, яка встановлює, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Окрім того, встановлено, що укладання Договору про надання персоналу обумовлено об'єктивною необхідністю Позивача мати досвідчений та кваліфікований керівний персонал для забезпечення належної організації та ведення господарської діяльності, тому твердження ДПА в м. Києва про те, що витрати Позивача на оплату послуг корпорації «Лореаль С.А.»(Франція) з надання персоналу не пов'язані з господарською діяльністю Позивача, є безпідставними та не ґрунтуються на фактичних обставинах.

При цьому, суд звертає увагу на те, що зв'язок витрат Позивача на оплату послуг з надання персоналу з господарською діяльністю носить абсолютно очевидний характер.

Так, ПКУ (2755-17) у пп. 14.1.36 передбачає, що під господарською діяльністю слід розуміти діяльність особи, яка пов'язана з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг і спрямована на отримання доходу. Спрямованість господарської діяльності на отримання доходу є її основною ознакою.

Згідно з пп. 139.1.1 та пп.139.1.9 ПКУ (2755-17) , до складу витрат платника податку можуть бути включені лише ті витрати, які пов'язані з господарською діяльністю і підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, у разі придбання платником податку товарів, робіт або послуг з метою отримання доходу такі товари, роботи або послуги є пов'язаними з господарською діяльністю і їх вартість може бути включена до складу витрат за умови наявності відповідних підтвердних документів.

Основними видами господарської діяльності Позивача є імпорт, дистрибуція та організація збуту продукції «Лореаль» в Україні.

Укладання Позивачем договорів з корпорацією «Лореаль С.А.»про надання персоналу обумовлене загальногосподарськими потребами Позивача, а саме: необхідністю дотримання високих стандартів міжнародної Групи «Лореаль», до складу якої входить Позивач, забезпечення ефективної організації діяльності Позивача у цілому та підвищення якості діяльності окремих підрозділів.

У зв'язку з цим Позивач уклав Договір про надання персоналу з корпорацією «Лореаль С.А.»(Франція), відповідно до якого компанія «Лореаль С.А.»взяла на себе зобов'язання надати Позивачу у розпорядження кваліфікований та досвідчений персонал для виконання функцій членів загального адміністративного апарату Позивача, а також для виконання функцій з управління підрозділами Позивача, що забезпечують збут продукції.

Відповідно до додатків № 1-8, укладених до Договору про надання персоналу, персонал, що надається Позивачу для виконання функцій членів загального адміністративного апарату, включає: - директората; - директора з персоналу.

Перелік спеціалістів, що залучається Позивачем для виконання функцій з управління підрозділами, що забезпечують збут продукції, включає: - керівника підрозділу з продажу продукції масового попиту; - директора з маркетингу підрозділу з продажу продукції масового попиту; - керівника відділу менеджерів по роботі з ключовими клієнтами з продажу продукції масового попиту; - директора з маркетингу підрозділу активної косметики; - керівника підрозділу з продажу косметики класу люкс, та керівника підрозділу логістики.

Відповідно до абзацу 1 п. 1.6 Договору про надання персоналу, наданий персонал перебуває у трудових відносинах із корпорацією «Лореаль С.А.». Одночасно, згідно з абзацом 2 п. 1.6. та п. 1.7. Договору про надання персоналу, наданий персонал також укладає з Позивачем трудові контракти, за якими персоналу виплачується заробітна плата та інші передбачені законодавством України платежі, які враховуються для цілей розрахунку суми винагороди корпорації «Лореаль С.А.»за послуги з надання персоналу.

Функціональні обов'язки направленого персоналу визначаються у додатках № 1-8 до Договору: обов'язки мають характер трудових функцій та спрямовані на виконання завдань Позивача при здійсненні ним господарської діяльності. Серед основних завдань залучення Позивачем персоналу корпорації «Лореаль С.А.»є підвищення ефективності господарської діяльності ТОВ «Лореаль Україна», що, в свою чергу, зазначено сторонами у преамбулі Договору про надання персоналу.

Наданий Позивачу іноземний персонал забезпечує посилення ринкових позицій Позивача в Україні, посилення іміджу та репутації Позивача, розвиток Позивача як комерційної структури, а відтак - збільшення обсягу продажів, тобто діяльність наданого іноземного персоналу безпосередньо спрямована на отримання Позивачем доходу.

Зазначене свідчить про те, що витрати Позивача на оплату послуг корпорації «Лореаль С.А.»з надання персоналу безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю Позивача, а тому можуть бути враховані Позивачем при визначенні об'єкта оподаткування.

Підтвердження витрат Позивача на придбання послуг з надання персоналу.

Так, ПКУ (2755-17) , з метою віднесення витрат платника податку до складу витрат, окрім вимоги щодо зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податку, встановлює обов'язок щодо підтвердження понесених витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1997 року № 996-XIV (996-14) (далі - «Закон № 996»).

Відповідно до ст. 1 та ст. 9 Закону № 996 первинні документи містять відомості про господарські операції, фіксують факти їх здійснення та повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріалами справи встановлено, що Позивачем витрати на оплату послуг з надання персоналу підтверджуються відповідними актами приймання послуг та розрахунковими документами.

Так, відповідно до п. 3.2 та п. 3.3 Договору про надання персоналу, Позивач готує та передає виконавцю (корпорації «Лореаль С.А.») акт приймання послуг протягом десяти календарних днів після закінчення кожного календарного кварталу. Акт повинен відповідати вимогам українського законодавства щодо первинної бухгалтерської документації, а саме містити опис послуг, які були фактично надані протягом звітного кварталу та суму винагороди. Акт має бути належним чином підписаний та містити печатку Позивача.

Таким чином у Договорі про надання персоналу чітко передбачений механізм підтвердження Позивачем фактичного надання послуг корпорацією «Лореаль С А.».

На виконання вимог Договору про надання персоналу сторонами оформлено наступні акти приймання послуг, які відповідають вимогам Закону № 996 (996-14) : №№11/1, 11/2, 11/3 від 14.11.2011 p., №12/1 від 30.12.2011 р.

Зазначені акти приймання послуг в межах Договору про надання персоналу та відповідні розрахункові документи в повній мірі відповідають вимогам Закону № 996 (996-14) щодо первинних документів, які мають підтверджувати витрати Позивача з метою їх врахування у складі витрат при обчисленні об'єкта оподаткування.

Окрім визначення послуг з надання персоналу, не передбачає спеціальних правил для податкового обліку операцій з надання таких послуг. Зокрема, ПКУ (2755-17) прямо не визначає, яким чином слід обліковувати витрати, пов'язані з оплатою послуг за договорами про надання персоналу.

Витрати Позивача на оплату послуг з надання персоналу для виконання функцій членів загального адміністративного апарату спрямовані на управління товариством у цілому. На думку Позивача, такі витрати, відповідно до пп. 138.10.2 ПКУ (2755-17) , мають класифікуватися як адміністративні витрати, що визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

У складі адміністративних витрат зазначені витрати можуть, відповідно до пп. 138.10.2 (б) ПКУ (2755-17) , обліковуватися як витрати на утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрат на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу.

Що стосується витрат Позивача на оплату послуг з надання персоналу, який виконує функції з управління підрозділами, що забезпечують збут продукції, Позивач вважає, що такі витрати мають відповідно до пп. 138.10.3 ПКУ (2755-17) класифікуватися як витрати на збут, що визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

У складі витрат на збут такі витрати можуть, відповідно до пп. 138.10.3 (в) ПКУ (2755-17) обліковуватися як оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, суд прийшов до висновку про те, що частина податкової консультації ДПА у м. Києві, яка встановлює, що здійснювані Позивачем виплати за послуги корпорації «Лореаль С.А.»(Франція) з надання персоналу не відносяться до складу витрат, суперечить нормам ПКУ та змісту податку на прибуток підприємства, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятого рішення.

Керуючись ст.ст. 11, 158, 161- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1. Позов задовольнити.

2.Скасувати консультацію Державної податкової адміністрації у м. Києві, викладену у листі за № 10693/10/31-606 від 04.11.2011 року, у частині, згідно з якою виплати Товариства з обмеженою відповідальністю «Лореаль Україна»на користь корпорації «Лореаль С.А.»(Франція) за послуги з надання персоналу не відносяться до складу витрат.

3. Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 32 грн. 19 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лореаль Україна»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової адміністрації у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.