2а-8599/10/14/0170 Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартіст - 29.05.2012 Прийняття

Суть спору: 24 липня 2005 року до Господарського суду АРК звернулося з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронос" до Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим про визнання податкового повідомлення-рішення № 0002572301/0 від 25.10.2005 року Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі: за травень 2005 року - 1 630 124,11 грн., за липень 2005 року - у сумі 777 426,00, усього 2 401 550,11 грн. недійсним та скасувати.

Постановою Господарського суду АРК від 21.02.2006 року у справі № 2-7/2083-2006А позов задоволено повністю, визнано нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Алушта від 17.10.2005 року № 0002572301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 401 550,00 грн..

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.04.2006 року у справі № 2-7/2083-2006А року апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим залишена без задоволення, постанова Господарського суду АРК від 21.02.2006 року у справі 2-7/2083-2006 А залишена без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2007 року у справі № 2-7/2083-2006А касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим задоволена частково, Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.04.2006 року у справі № 2-7/2083-2006А року скасовано, а справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для здійснення перегляду справи в адміністративному порядку зі стадії порушення апеляційного провадження.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.11.2007 року у справі № 2-7/2083-2006А року апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим залишена без задоволення, постанова Господарського суду АРК від 21.02.2006 року у справі 2-7/2083-2006 А залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2010 року у справі № К-1260/08 касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим задоволена частково, скасовано ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.11.2007 року у справі № 2-7/2083-2006А року та постанову Господарського суду АРК від 21.02.2006 року у справі № 2-7/2083-2006А, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.07.2010 року суддею Кірєєвим Д.В. прийнято адміністративну справу на новий розгляд.

У судовому засіданні 29.12.2010 року представник позивача заявив клопотання про уточнення позовних вимог, а саме просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта Автономної Республіки Крим № 0002572301/0 від 17.10.2005 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.06.2011 року призначене по справі судово-бухгалтерську експертизу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.06.2011 року зупинено провадження у справі до одержання результатів судово-бухгалтерської експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.02.2012 року поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні 29.05.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та надав пояснив по суті справи.

Представники відповідача у судовому засіданні 29.05.2012 року проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України (2747-15) .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронос" є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Алуштинської міської ради 06.11.2001 року (ідентифікаційний код юридичної особи - 31395365). Місцезнаходження суб'єкта господарювання: 98500, Україна, АР Крим, м. Алушта, вул. Леніна, б. 2

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронос» знаходиться на податковому обліку в Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим з 09.11.2001 року за № 11-К, остання довідка про взяття на облік платника податків за формою № 17 ОПП видана 11.11.2008 року за № 557/29-015/2.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.11.2001 року за № 00243230, видане державною податковою інспекцією в м. Алушта. Індивідуальний податковий номер - М 3953601020.

Судом встановлено, що завідуючою сектором перевірок відшкодування ПДВ відділу контрольно - перевірочної роботи Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Москвітіною Крістіною Вікторівною, на підставі Наказу № 232 від 19.09.2005 року була проведена позапланова виїзна документальна перевірка правильності заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідністю «Кронос» (ЄДРПОУ 31365395), по деклараціям за травень 2005 року, липень 2005 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 105/23/31365395 від 17.10.2005 року, у якому встановлено порушення п.п. 7.4.1 п 7.4, п. 4.9 ст. 4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року.

На підставі зазначеного Акту було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002572301/0 від 25.10.2005 року, яким зменшена сума відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: за травень 2005 року - 1 630 124,10 грн., за липень 2005 року - 771 426 грн.

Перевіркою донараховані податкові зобов'язання у розмірі 771 426,00 грн. з операції ліквідації по самостійному рішенню платника податку будівлі клімато-павільйону, вартістю 3 857 130,00 грн.

За даними бухгалтерського обліку клімато-павільйон обліковується на балансовому рахунку 151 «Капітальне будівництво».

Не погодившись з висновками акту перевірки № 105/23/31365395 від 17.10.2005 року та податковим повідомленням - рішенням № 0002572301/0 від 25.10.2005 року позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно матеріалів справи, 19 травня 2003 року згідно акту прийому-передачі незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АР Крим, м. Алушта, вул. Леніна, 2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бригантина" у зв'язку з відміною введення в експлуатацію об'єкта передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронос" на праві правонаступника замовника будівництва (КП "Санаторій "Альбатрос") приймає об'єкт незавершеного будівництва - будівлю клімато-павільйону, розташованого за адресою:АР Крим, м. Алушта, вул. Леніна, 2. Первинна вартість об'єкта складає 3 857 130,0 грн. Об'єкт повертається на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" як правонаступнику замовника і учасника пайового будівництва, на балансі якого обліковувався цей об'єкт до передачі його в експлуатацію, що скасована рішенням Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 35 від 24.01.2003 року. Об'єкт незавершеного будівництва поновлюється на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" тимчасово (з вказівкою в обліку сум часток учасників) для забезпечення його збереження до врегулювання питання права власності учасників пайового будівництва.

Відповідачем встановлено, що відповідно до Стандарту бухгалтерського обліку 7 «Бухгалтерський облік руху основних фундацій», затвердженого наказом Міністерства фінансів України от 27.04.2000 року № 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 року № 288/4509 (z0288-00) , об'єкт основних засобів - цей закінчений пристрій зі всіма обладнаннями до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначене для виконання самостійних функцій, або відокремлений комплекс конструктивно об'єднаних предметів одного або різного призначення, які мають для їхнього обслуговування загальні пристосування, обладнання, управління і єдиний фундамент, внаслідок чого кожний предмет може виконувати свої функції. Тому будівля клімато павільйону, хоча й обліковується на балансовому рахунку 151 «Капітальне будівництво», вважає ДПІ, фактично є окремим конструктивно відокремленим предметом, призначеним для виконання самостійних функцій, тобто може бути визнаним об'єктом основних засобів.

При здійсненні будівництва вказаного клімато-павільйону, КП "Санаторій "Альбатрос" - замовник будівництва цього об'єкту, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронос», вже мав право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв'язку з будівництвом вказаного об'єкту.

Перевіркою податкового кредиту виключена сума ПДВ в травні 2005 року у розмірі 1 630 124,11 грн.

Відповідно до акту повторної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.11.2001 року по 31.01.2003 року №113/23-2- 8/31365395/2599 від 17.11.2003 року зменшений податковий кредит по витратах на придбання ТМЦ на 1 252 833,54 грн.

Відповідно до акту тематичної документальної перевірки №26/23-2- 8/31365395/503 від 16.04.03 був зменшений податковий кредит по витратах на придбання ТМЦ на 8 512 грн.

Відповідно до акту тематичної документальної перевірки №102/23-2-8/ 31365395/2438 від 01.11.2003 року був зменшений податковий кредит по витратах на придбання ТМЦ на 545 459,52 грн.

Актом перевірки №51/23-2-8/31395365 від 01.07.2004 року зменшено від'ємне значення ПДВ на суму 49 605,92 грн. в листопаді 2003 року заявлене підприємством до відшкодування з бюджету по корегуванню суми 321 448,64 грн., донараховано ПДВ з сумі 22,17 гривень, за серпень 2003 року, не підтверджений до відшкодування 77086 грн.. в січні 2003 року.

На підставі акту № 63/23-2-8/31365395 від 21.08.2004 року зменшено негативне значення з податку на додану вартість на суму 79 872,35 грн.

Актом №88/23-2-8/31395365 зменшено від'ємне значення по податку на додану вартість на суму 71 148,46 грн.

Податковий орган дійшов висновку, що позивачем повторно включені до складу податкового кредиту податкові накладні, що є порушенням підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.1997 року.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронос» заявило до відшкодування з бюджету податок на додану вартість по періодах: за травень 2005 року - у сумі 3 307 037 грн.; - за липень 2005 року - у сумі 1 340 235 грн.

При проведенні перевірки правильності визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету та дотримання термінів розрахунків з бюджетом, встановлено, що від'ємне значення ряд. 21 Декларації з ПДВ за бажанням платника включено до ряд. 25.2 (травень 2005 р.), ряд. 25.1 (липень 2005 р.) декларацій податкових періодів, що перевіряються, з відшкодуванням ПДВ із бюджету в розмірі 100 % на розрахунковий рахунок підприємства.

Причиною виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість у періоді, що перевіряється, є здійснення реконструкції по робочому проекту Реконструкція і розширення комплексу "Альбатрос" у м. Алушта".

Джерелами фінансування проекту є кошти підприємства та позикові кредитні кошти, а саме:

Договір з ЗАТ "Банк Петрокомерц - Україна" № 265-02-05 від 14.02.2005 кредит у вигляді відкличної мультивалютної кредитної лінії, загальний ліміт заборгованості 1 900 000 дол. США, кінцевий строк повернення 13.02.2007 року.

Призначення кредиту: фінансування будівельних робіт, поповнення обігових коштів. Договір № 57 від 03.06.2005 року у вигляді відновлюваної кредитної лінії, загальний ліміт 500 000 грн. строком повернення 29.06.2005 грн.

Виконання зобов'язань забезпечується договором іпотеки: по договору на будівлі і споруди "Санаторію "Альбатрос", заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами в сумі 24 635 000 грн.

Договір з ВАТ "Комерційний банк "Петрокоммерц" № 20.2-05 20044 від 31.05.2005 року - загальний ліміт заборгованості 500 000 дол. США, кінцевий строк повернення 31.05.2007 року.

Виконання зобов'язань є застава акцій ВАТ "Нафтова компанія "Лукойл", які належать TOB "ІнвестБізнесХолдінг" відповідний договір застави акцій №20.2- 05/04100 від 31.05.2005 року.

На думку відповідача, на підставі п. 4.9 ст. 4. пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, належить донарахуванню податкові зобов'язання з ПДВ за червень 2005 р. в сумі 771 426,00 грн. по операції з ліквідації за самостійним рішенням платника податків об'єкта незавершеного будівництва - будівлі клімато-павільйону балансовою вартістю 3 857 130,00 грн., у зв'язку з необхідністю відсторнування податкового кредиту, яким мав право скористатися для зменшення своїх податкових зобов'язань, замовник будівництва - КП "Санаторій "Альбатрос", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронос".

Судом встановлено, що відповідно до пункту 4.9 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997, якщо основні виробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація розглядається для цілей оподаткування, як продаж таких основних виробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такого продажу, а для основних виробничих фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Зазначена норма стосується виключно «Основних фондів».

Відповідно до пункту 1.11 Закону № 168 (168/97-ВР) , основні фонди та нематеріальні активи, що підлягають амортизації, розуміються у значенні, визначеному Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

На підставі податкового роз'яснення, щодо застосування підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 підпункту 5.2.1, 5.2.14 пункту 5.2 статті 5 та підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" при здійсненні платниками податку операцій з об'єктами незавершеного будівництва", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 74 від 15.02.2002 року, з метою оподаткування об'єкти незавершеного будівництва не підлягають під визначення «Основні фонди».

Згідно з пунктом 1 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2005 року (1243-2004-п) , прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтверджені державними приймальними комісіями готовності до експлуатації нового будівництва.

Виключно, після прийняття в експлуатацію об'єкту, будівництво вважається завершеним та тоді об'єкт підпадає під поняття «основні фонди».

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували повторне введення в експлуатацію клімато-павільйону Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос».

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Кронос» не було здійснено ліквідацію основних виробничих фондів за самостійним рішенням, а тому, застосування відповідачем пункту 4.9. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (з змінами та доповненнями) в редакції, яка діяла на момент виникнення цих правовідносин, і зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2005 року на 771 426,00 грн. не відповідає чинному законодавству.

Що стосується податкового кредиту за травень 2005 року, суд зазначає наступне.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 3.04.1997 року встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться на підприємстві. Фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій (п.1 ст.9 Закону № 996). Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону № 996). Обов'язкові реквізити первинного документа встановлені п.2 ст.9 Закону № 996. Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення (п.1. ст.9 Закону № 996).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. (z0168-95) , первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Для оподаткування мають значення бухгалтерські документи, що відображають господарські операції та фіксують отриманий прибуток і інші економічні показники господарської діяльності.

Бухгалтерські документі - це сукупність письмових актів, фіксуючих здійснені господарські операції відповідно до вимог законодавства.

Бухгалтерські документи в роботі суб'єкта господарювання служать, як відомо, засобом ведення обліку матеріальних цінностей і грошових коштів. На підставі бухгалтерських документів (документації) контролюється правильність здійсненних операцій, ведеться поточний аналіз виконаної роботи, встановлюються причини господарських порушень, тобто документація виконує контрольно - аналітичні функції.

Правове значення бухгалтерських документів проявляється в тому, що з їх допомогою підтверджується правильність зареєстрованих в обліку фактів. Факт наявності первинного документу не може бути проігнорований контролюючим органом, оскільки тільки аналіз первинних документів може давати об'єктивну картину господарської діяльності і, віддзеркалення її результатів у податковій звітності. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 Закону №334 (334/94-ВР) ).

Згідно п.1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.2 ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (ст. 44 Господарського кодексу України ).

Суд зазначає, що сума донарахування податку на додану вартість у розмірі 1 630 124,11 грн. визначена Державною податковою інспекцією в м. Алушта АР Крим внаслідок порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Канон» п.п. 7.4.1, ст.7 Закону №168 у зв'язку зі зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у травні 2005 року у сумі 1 630 124,11 грн.

За даними акту перевірки встановлено, що бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на суму 1 630 124,11 грн. вважається не підтвердженою, а такою що необхідно віднести до складу від'ємного значення податкового кредиту наступних відповідних періодів.

З наведеними вище висновками відповідача, викладеними у акті перевірки, суд не погоджується на підставі наведеного нижче.

Підставою для заповнення II розділу «Податковий кредит» Декларацій з ПДВ за період, з травня по липень 2005 року, були підсумки книг придбання товарів (робіт, послуг), які відповідають показникам податкових накладних по товарах (роботам, послугам), придбаним на території України, вартість яких включає ПДВ та актів виконаних робіт.

Перевіркою з податкового кредиту була виключена сума податку на додану вартість в травні 2005 року на загальну суму 1 630 124,11 грн. було віднесено до складу податкового кредиту та виключено попередніми актами перевірок у зв'язку з незавершеним будівництвом, фактом пожежі, не існуючих при огляді підприємства товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) придбаних від постачальників.

Судом встановлено, що відповідачем за актами попередніх перевірок було виключено з податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос» 86 податкових накладних на загальну суму ПДВ 1 630 124,11 грн.

Включені до складу податкового кредиту суми ПДВ підтверджені податковими накладними та іншими документами, отриманими від постачальників товарів (послуг) відповідно до п.п.7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону про ПДВ. Отримані податкові накладні складені, відповідно до п. п. 7.2.4, п. 7.2, ст. 7 Закону про ПДВ, особами, зареєстрованими як платники податку, відповідають вимогам п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ та формі, затвердженій наказом ПДА України від 30.05.1997 № 165 (z0233-97) . Зауваження з боку податкового органу щодо форми чи повноти заповнення строк податкових накладних у акті перевірки відсутні.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених цим Законом, (пункт 1.8. статті 1 Закону України).

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (зокрема бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України (підпункт 7.7. 10 пункту 7.7. статті 7 Закону України).

Згідно Бюджетному кодексу України (2542-14) , доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі:, стягування яких передбачене законодавством України.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку додатку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (підпункт 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг)(підпункт 7.2.3 пункту 7.2. статті 7 Закону України).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.ї

Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (підпункт 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону України).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (підпункт 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду .

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у т: числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України.)

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України).

Згідно пп. 5.12.3 п. 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 166 (z0250-97) (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. № 213 (z0702-05) ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982 Значення рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації податку на додану вартість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період.

Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації податку на додану вартість.

При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 податкової декларації з податку на додану вартість) (пп. 5.12.3 Порядку).

Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду) пп. 5.12.4 п. 5.12 Порядку).

Рядок 23.4 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом.

Законом про ПДВ не передбачено, що платник податку не має права віднести до податкового кредиту суми ПДВ, за податковими накладними, виписаними контрагентом, який не знаходиться по місцезнаходженню.

Висновки акту ДПІ № 105/23/31365395 від 17.10.2005, щодо завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у травні 2005 року у сумі 1630124,11 грн., у липні 771426,00 грн. первинними бухгалтерськими та податковими документами позивача за перевірений період не підтверджені.

Також, згідно до висновків експертного дослідження № 89/11 від 16 лютого 2012 року (за адміністративною справою № 2а-8599/10/0170/14 (судово-економічна експертиза), з якими погоджується суд, встановлено, що висновки акту ДПІ № 105/23/31365395 від 17.10.2005 року, щодо завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у травні 2005 року у сумі 1 630 124,11 грн., у липні 2005 року у сумі 771 426,00 грн. первинними бухгалтерськими та податковими документами позивача за перевірений період не підтверджені.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх заперечень.

Згідно з ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Зазначений розмір судових витрат не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 (590-2006-п) і Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710 (710-96-п) . Тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 9 321,00 грн., що підтверджено документально, а саме платіжним дорученням № 1545 від 27.09.2011 року. У судовому засіданні 29.05.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, згідно зі ст. 160 КАСУ постанова складена у повному обсязі 01.06.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94, 158- 163, 167 КАС України, суд

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта Автономної Республіки Крим № 0002572301/0 від 17.10.2005 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос» (ЄДРПОУ 31395365) витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. та витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 9 321,00 грн.

постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.