ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Харченка В.В.,
суддів: Берднік I.С.,
Васильченко Н.В.,
Кравченко Н.В.,
Матолича С.В.,
при секретарі - Кулеші А.О.,
сторони: не з'явились;
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову
Шевченківського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2005 року
та на ухвалу апеляційного суду міста Києва від 30 грудня 2005 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового
комісаріату про перерахунок пенсії, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Київського міського
військового комісаріату про перерахунок пенсії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що недоплачена пенсія виникла
внаслідок того, що військовим комісаріатом не проведено
перерахунку пенсій при введенні в грошове забезпечення
військовослужбовців надбавок, передбачених Указами Президента
України № 173 від 23 лютого 2002 ( 173/2002 ) (173/2002)
року, № 389
( 389/2003 ) (389/2003)
від 5 травня 2003 року, № 874/99 ( 847/99 ) (847/99)
від 14
липня 1999, та Постановою Кабінету Міністрів України № 829 від 22
травня 2000 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
року.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 27
жовтня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
міста Києва від 30 грудня 2005 року, в задоволенні позову
відмовлено.
Рішення судів мотивовані тим, що ОСОБА_1 перерахована і
виплачується пенсія, згідно із Законом України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
.
Оскільки зазначений Закон набув чинності з 1 січня 2005 року, він
не має зворотної сили, а тому вимоги про здійснення перерахунку
пенсії є необгрунтованими.
У поданій касаційній скарзі, ОСОБА_1, ставить питання про
скасування зазначених судових рішень з прийняттям нового рішення
про задоволення позовних вимог, з посиланням на порушення та
неправильне застосування судами норм матеріального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову
службу в Збройних силах і був звільнений в 1993 році. При
нарахуванні пенсії було враховано ті види грошового забезпечення,
які зазначена особа отримувала на день звільнення, а саме
посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка
за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення у порядку
та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
(в редакції Закону України від 15.06.2004 № 1769-IV
( 1769-15 ) (1769-15)
) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і
мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової
служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим
Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового
забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням,
враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним)
званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові
види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та
премії в розмірах, встановлених законодавством.
Таким чином, Закон містить вичерпний перелік додаткових видів
грошового забезпечення, які враховуються при нарахуванні пенсії.
Крім того, частиною 3 статті 63 Закону не передбачено
перерахунку раніше призначених пенсій, у зв'язку з введенням для
відповідних категорій військовослужбовців нових видів грошового
забезпечення, які пенсіонери не отримували в період проходження
військової служби.
Згідно пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17
липня 1992 року № 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення вислуги
років, призначення пенсії і грошової допомоги особам офіцерського
складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової
служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей"
пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу
за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу
за військове звання; відсоткової надбавки за вислугу років;
додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно.
При цьому розмір додаткових видів забезпечення визначається за 24
останні календарні місяці служби підряд протягом даної служби
перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у службі
чи за будь-які 60 календарних місяців служби підряд (протягом
всієї служби).
З наведених обставин слідує, що щомісячні надбавки,
запроваджені Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2003
( 173/2003 ) (173/2003)
року, Указом Президента України № 389 від 5 травня
2003 ( 389/2003 ) (389/2003)
року, Указом Президента України № 847 від 14
липня 1999 ( 847/99 ) (847/99)
року та премії передбаченої Постановою
Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року та наказом
Міністра оборони України від 5 березня 2001 року № 75 ( z0251-01 ) (z0251-01)
, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення і
приймаються до розрахунку при нарахуванні пенсії особам, які їх
отримували під час проходження служби й звільнені в запас після їх
запровадження.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4
( v0004700-05 ) (v0004700-05)
від 15 квітня 2005 року "Про окремі питання
застосування судами законодавства про пенсійне забезпечення
військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби),
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" передбачено, що законодавством, яке діяло до 1
січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше
призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення
військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію згідно з
Законом України № 2262-XXI ( 2262-12 ) (2262-12)
, нових щомісячних
додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували
під час служби, а також премій.
Крім того, колегія суддів відзначає, що відповідно до
мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 9
лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі
законів та інших нормативно-правових актів, дію
нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона
починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з
втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той
закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони
настали або мали місце.
Оскільки ОСОБА_1 вийшов на пенсію до вступу в дію нормативних
актів, якими передбачено додаткові види грошового забезпечення,
дія цих положень на нього не розповсюджується.
За таких обставин рішення судів першої та апеляційної
інстанції прийняті з дотриманням норм матеріального та
процесуального права, висновки, викладені у судових рішеннях,
доводами касаційної скарги не спростовуються, підстави для
скасування судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 27
жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 30
грудня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий Харченко В.В.
судді: Берднік I.С.
Васильченко Н.В.
Кравченко Н.В.
Матолич С.В.
Копія згідно з оригіналом
Суддя Матолич С.В.