ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - судді Сергейчука О.А.,
суддів: Шипуліної Т.М., Карася О.В., Ланченко Л.В., Усенко
Є.А.,
при секретарі Бойченко Ю.П.
за участю представників відповідача Дум'як В.О., Клейноти
Л.М., Деряжної Я.I. та представників позивача Біяна Б.Р.,
Підцерковного М.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції в м. Iвано-Франківську на рішення
Господарського суду Iвано-Франківської області від 13 липня 2005
року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
19 жовтня 2005 року по справі за позовом до Державної податкової
інспекції в м. Iвано-Франківську про визнання недійсними
податкових повідомлень - рішень.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які
з'явилися в судове засідання перевіривши доводи касаційних скарг
щодо правильності застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також
правової оцінки обставин у справі, колегія
В С Т А Н О В И Л А :
В квітні 2005 року позивач Iвано-Франківське об'єднання
спиртової та лікеро-горілчаної промисловості звернулося в суд з
позовом до Державної податкової інспекції в м. Iвано-Франківську
про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення №
002912312/0 від 19.04.2005р. про донарахування акцизного збору в
сумі 7 151550 грн. та штрафної санкції в сумі 3575775грн. та
частково недійсним податкового повідомлення-рішення №002902312/0
від 19.04.2005 р. про донарахування ПДВ в сумі 1 468525грн. та
штрафної санкції в сумі 1 464990 грн.
Свої вимоги мотивували тим, що податкові зобов'язання
визначені відповідачам без врахування дійсних обставин справи та в
результаті неправильного застосування до спірних правовідносин
ст.5 Декрету КМ України "Про акцізний збір" ( 18-92 ) (18-92)
з огляду на
те, що з зовнішньоекономічної господарської операції зі спиртом
акційний збір не справляється, оскільки має місце реалізація
підакцизних товарів /продукції/ на експорт за іноземну валюту.
За таких обставин є неправомірним і донарахування ПДВ та
штрафних санкцій.
З врахуванням наведеного, вважають що акцизний збір, податок
на додану вартість та штрафні санкції були застосовані до них
необгрунтовано, тому просили їх вимоги задовольнити.
Рішенням Господарського суду Iвано-Франківської області від
13 липня 2005 року, позовні вимоги Iвано-Франківського об'єднання
спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення № 002912312/0 від
19.04.2005р. та
частково недійсним податкового повідомлення-рішення
№002902312/0 від 19.04.2005р. - задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
19 жовтня 2005 року рішення суду першої інстанції залишено без
змін з виключенням з його резолютивної частини абз.3.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач
21 листопада 2005 року звернувся до Вищого адміністративного суду
України з касаційною скаргою.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 лютого
2006 року касаційна скарга відповідача була прийнята до
провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові
рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позовних
вимог, оскільки судами не правильно витлумачені норми
матеріального права, які підлягають застосуванню до встановлених
правовідносин та застосований Закон, який не може бути
застосований.
Позивачі з доводами касаційної скарги не погоджуються і
вважають, що суди правильно встановили обставини справи та
застосували норми матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а судові
рішення - скасуванню з постановленням нового - про відмову в
задоволенні позову, оскільки обставини справи встановлені повно і
правильно, але при їх прийнятті суди першої та апеляційної
інстанції порушили норми матеріального та процессуального права.
Так, судами було встановлено та підтверджено матеріалами
справи, що податковими повідомленнями-рішеннями ДПI в м.
Iвано-Франківську № 002912312/0 від
19.04.2005 року було проведено донарахування позивачу
7151550,0 грн. акцизного збору і 3575775,0 грн. штрафних санкцій
та повідомленням-рішенням № 002902312/0 від 19.04.2005
донараховано 1468525,0 грн ПДВ і 1464990,0 грн. штрафних санкцій
(оскаржено в частині нарахування ПДВ в сумі 1430310,0 та штрафних
санкцій в аналогічному розмірі).
Підставою для винесення спірних рішень став акт перевірки від
14.04.2005 N 300/23-2/00375409, в якому зазначено про порушення
позивачем положень пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та статті 5 Декрету Кабінету
Міністрів України "Про акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
.
Судами встановлено, що Iвано-Франківське ОДОСП уклало з
концерном "Укрспирт" договір доручення від 04.11.2002р. за
№16-8/66к, згідно якого довіритель поручає, а повірений приймає на
себе зобов'язання заключити від імені Довірителя контракт на
поставку спирту етилового з третіми особами (покупцями).
На підставі цього договору доручення Концерн "Укрспирт"
04.11.2002 року укладає договір за № 16-8/66 з фірмою "Trendmax
LLC" на поставку спирту в кількості 600 000 декалітрів.
В свою чергу фірма "Trendmax LLC" уклала договір 03/2002 від
01.11.2002р із ВО "Крим" на переробку належного "Trendmax LLC"
спирту на есенцію харчову, засіб для миття скла.
За період, що перевірявся Iвано-Франківським ОДОСП отримано
від концерну "Укрспирт" 3 (три) наряди на реалізацію спирту фірмі
"Trendmax LLC", з подальшою переробкою згідно з договором
303/2002 від 01.11.2002р. в кількості 44697,19 дал.
В рахунок виконання цих нарядів Iвано-Франківським ОДОСП
відвантажено на ВО "Крим" спирт в кількості 44697,19 дал. Згідно
довідки банку кошти в іноземній валюті надійшли
Iвано-Франківському ОДОСП, довідки банку про надходження валютних
коштів наявні.
Виготовлена ВО "Крим" не підакцизна продукція, була вивезена
останнім за межі митного кордону України.
Задовольняючи вимоги позивача про визнання недійсними
податкових повідомлень - рішень, суди виходили з того, що
позивач має пільги з акцизного збору за операціями експорту
спирту етилового та оподаткування податком на додану вартість
операцій з його продажу, оскільки вважали що спирт був
експортований платником податку за валюту за межі митної території
України.
Такі висновки суду зроблені в результаті невірного тлумачення
норм матеріального права, яке суперечить змісту ст.ст.5,6 Декрету
Кабінета Міністрів України "Про акцізний збір" ( 18-92 ) (18-92)
, ст. 14
Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу
спирта етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів", наказу ДПА №111 ( z0295-01 ) (z0295-01)
від 19.03.2001
р. "Про затвердження Положення про порядок нарахування, терміни
сплати і подання розрахунку акцизного збору" в редакціях, що діяли
на час вчинення спірних правовідносин, при їх системному
аналізі.
Так, відповідно до змісту частини першої та другої статті 5
Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
,
в редакції чинній на момент вчинення спірних операцій, акцизний
збір не справляється при реалізації підакцизних товарів
(продукції) на експорт за іноземну валюту.
Відповідно до ст.14 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирта етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
імпорт,
експорт або оптова торгівля спиртом етиловим і плодовим ...
здійснюється за наявності ліцензії. Позивач такої ліцензії немає,
а згідно договору доручення "Укрспирт" повинен діяти від імені та
за рахунок позивача, що передбачає можливість реалізації лише
господарської компетенції (прав) довірителя.
Згідно ч.5 с.6 Декрету, акцизний збір сплачується до бюджету
у строки, визначені відповідним законом. Центральний податковий
орган визначає порядок нарахування сум акцизного збору виходячи з
норм відповідного закону з питань оподаткування окремим видом
акцизного збору.
Положенням про порядок нарахування, терміни оплати і подання
розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від
19.03.2001 року N 111 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 02.04.2001 року за N 295/5486, визначено, що акцизний збір
не справляється за умови документального підтвердження здійснення
експортної операції, а саме: довідкою установи банку про
надходження коштів у іноземній валюті на розрахунковий рахунок
платника; оригіналом п'ятого аркуша ("примірник для декларанта")
вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), який є її складовою
частиною, виданого митним органом під час здійснення митного
оформлення експорту підакцизної продукції, на якому зазначеним
митним органом, за зверненням платника податку, вчиняється напис
про фактичне вивезення експортованої підакцизної продукції за межі
митної території України, який засвідчується підписом
відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу
(пункт 7.1 зазначеного Положення).
Наведене означає, що посилання судів на невідповідність п.
7.1 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання
розрахунку акцизного збору, затвердженого Наказом ДПА України №
111 ( z0295-01 ) (z0295-01)
від 19.03.2001р. вимогам ч. 1 ст. 5 Декрету КМ
України № 18-92 ( 18-92 ) (18-92)
(встановлення додаткових умов) - є
необгрунтованим. Даний наказ прийнятий в межах наданих повноважень
та не встановлює додаткових умов щодо справляння акцизного збору,
а регламентує порядок нарахування, терміни сплати і подання
розрахунку акцизного збору.
Підпунктом 7.1 п. 7 Положення про порядок нарахування,
терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до
наказів ДПА України, затвердженого наказом ДПА України від
19.03.2001 р. № 111 ( z0295-01 ) (z0295-01)
, визначено, що акцизний збір не
справляється при реалізації підприємствами - виробниками
підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту за умови
документального підтвердження здійснення експортної операції, а
саме:
довідкою з установи банку про надходження коштів у іноземній
валюті на розрахунковий рахунок платника;
оригіналом п'ятого аркуша ("Примірник для декларанта")
вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою
частиною, виданим митним органом під час здійснення митного
оформлення експорту підакцизної продукції, на якому зазначений
митний орган за зверненням платника податку вчиняється напис про
фактичне вивезення експортованої підакцизної продукції за межі
митної території України, який засвідчується підписом
відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.
Такий напис вчиняє митний орган, що здійснював митне оформлення
експорту підакцизної продукції, лише після одержання від митного
органу, розташованого на митному кордоні України, через який
здійснювалося вивезення підакцизної продукції, офіційного
повідомлення про фактичне вивезення цієї продукції за межі митної
території України у повному обсязі.
Виготовлена ВО "Крим" продукція, що вивозилась останнім за
межі митного кордону України згідно з установленими кодами
Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності за
Гармонізованою системою опису та кодування товарів не відносяться
до підакцизної продукції.
Таким чином позивачем не було здійснено реалізацію
підакцизних товарів на експорт, а в даному випадку мало місце
реалізація товару на митній території України і подальша його
переробка іншим виробником на есенцію харчову, засіб для миття
скла та здійснення саме їх експорту.
Згідно з чинним законодавством, встановлений особливий
порядок здійснення експорту спирту етилового та його
оподаткування.
Законом України від 07.05.96 р. № 179/96-ВР "Про ставки
акцизного збору на спирт етиловий та алкоголні напої"
( 179/96-ВР ) (179/96-ВР)
(із змінами та доповненнями) затверджено ставки
акцизного збору відповідно до кодів виробів за Гармонізованою
системою опису та кодування товарів на спирт етиловий, як
визначену підакцизну продукцію за встановленим переліком.
Таким чином, системний аналіз законодавства, чинного на
час вчинення спірних правовідносин, дозволяє зробити висновок, що
звільнення від сплати акцизного збору такого виду підакцизної
продукції, як спирт етиловий, у разі відпуску його з метою
подальшої переробки на непідакцизну продукцію не передбачалося, а
визначались конкретні пільги щодо нарахування та сплати акцизного
збору, зокрема у разі експору підакцизних товарів - спирту
етилового.
Виключенням з зазначеного було розпорядження Кабінету
Міністрі України від 18.06.1999 р.№580-р ( 580-99-р ) (580-99-р)
/ що
втратило чинність на підставі Постанови КМ №1099 ( 1099-2004-п ) (1099-2004-п)
від25.08.2004/, яким була прийняти пропозиція Мінагропрому,
погоджена з Мінфіном, Мінекономіки, Мінтрансом, Державною
податковою адміністрацією, Держмитслужбою і Мін'юстом, для
збільшення обсягів експорту товарів вітчизняних підприємств та
забезпечення надходження в Україну іноземної валюти, про
використання схеми, за якою спирт етиловий, що реалізується
спиртовими заводами Мінагропрому нерезидентам без сплати податку
на додану вартість і акцизного збору (за умови надходження
валютних коштів від нерезидентів), переробляється цими спиртовими
заводами на давальницьких умовах на інші види продукції, крім
алкогольних напоїв.
При цьому, митне оформлення продукції, виготовленої із спирту
етилового, слід було здійснювати за умови супроводження таких
вантажів під час їх вивезення автомобільним транспортом -
підрозділами митної варти, залізничним транспортом - підрозділами
воєнізованої охорони Укрзалізниці чи надання замовником
(нерезидентом) фінансової гарантії у формі грошової застави в
розмірі всіх податків, зборів (обов'язкових платежів), обчислених
у порядку, встановленому для оподаткування цієї продукції у разі
реалізації на території України.
Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що за
обставинами справи немає підстав вважати пільговим (без сплати
акцизного збору) відпуск позивачем спирту етилового для переробки
на непідакцизну продукцію на території України, тобто, при
закупівлі нерезидентом у позивача спирту етилового для
виготовлення вищезазначених есенцій та засобів для миття скла на
території України спиртозавод після здійснення обороту з
реалізації цього спирту зобов'язаний сплатити до бюджету акцизний
збір, сума якого повинна бути врахована у вартості спирту, що
купувався нерезидентом.
Таким чином, прийняття податкового повідомлення-рішення ДПI в
м. Iвано-Франківську № 002912312/0 від 19.04.2005 року, яким було
проведено донарахування позивачу 7151550,0 грн. акцизного збору і
3575775,0 грн. штрафних санкцій грунтується на законі.
Відповідно п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, база оподаткування операцій з продажу
товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної
(контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими
цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита,
інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових)
платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в
ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань
оподаткування. До складу договірної вартості включаються будь-які
суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що
передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через
будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів
(робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником
податку.
В порушення вищенаведеного пункту Закону, підприємством не
включено до бази оподаткування операцій з продажу товарів суму
акцизного збору в сумі 7151550грн.. За таких обставин, колегія
приходить до висновку про обгрунтоване донарахування позивачу по
зазначеній господарській операції ПДВ та штрафних санкцій.
З урахуванням наведеного, Iвано-Франківському об'єднанню
спиртової та лікеро-горілчаної промисловості в задоволенні
позовних вимог про визнання недійсними повідомлень - рішень,
винесених Державною податковою інспекцією в м. Iвано-Франківську
необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 210,220,221,229,232 та ч.5 ст.254 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
колегія -
П О С Т А Н О В И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.
Iвано-Франківську задовольнити, рішення Господарського суду
Iвано-Франківської області від 13 липня 2005 року та постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2005
року - скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позову
Iвано-Франківського об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної
промисловості до Державної податкової інспекції в м.
Iвано-Франківську про визнання недійсним повідомлення-рішення №
002912312/0 від 19.04.2005р. та частково недійсним податкового
повідомлення-рішення №002902312/0 від 19.04.2005р - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий: _________________________ Сергейчук О.А.
Суддя-доповідач: ______________________ Шипуліна Т.М.
Судді: __________________________ Карась О.В.
__________________________ Ланченко Л.В.
__________________________ Усенко Є.А.