ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
головуючого судді - Бутенка В.I.,
суддів - Гончар Л.Я.,
Лиски Т.О.,
Сороки М.О.,
Панченка О.I.,
при секретарі Липі В.А.
за участю представника позивача Вороніної О.Г., представника
відповідача Куницького В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за позовом
Кіровоградської обласної санітарно-епідеміологічної станції до
Державної інспекції з контролю за цінами, третя особа - Державна
податкова адміністрація в Кіровоградській області, про визнання
недійсним рішення, -
в с т а н о в и л а :
В лютому 2005 року Кіровоградська обласна СЕС звернулась до
господарського суду із вказаним позовом.
Позивач просив визнати недійсним рішення Державної інспекції
з контролю за цінами в Кіровоградській області № 65 від
27.10.2004р. про застосування до нього санкцій за порушення
державної дисципліни цін.
В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідачем
в період з 23.09.2004р. по 25.10.2004р. була проведена перевірка
формування та застосування тарифів на роботи і послуги
Кіровоградської обласної СЕС.
За результатами перевірки складено акт № 1131 від
25.10.2004р., в якому зазначено, що позивач за період з
01.10.2003р. по 01.10.2004р. при наданні платних послуг до
фіксованих розмірів тарифів, встановлених постановою Кабінету
Міністрів України № 1351 від 27.08.2003р. ( 1351-2003-п ) (1351-2003-п)
,
нараховував непередбачені законодавством націнки в розмірі 20%,
пояснюючи це як додаванням податку на додану вартість.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте
оспорюване рішення № 65, згідно з яким з позивача підлягало
вилученню в доход державного бюджету 70094,01 грн. необгрунтовано
одержаної виручки та 140188,02 грн. штрафу.
Це рішення відповідача Кіровоградська обласна СЕС вважає
незаконним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25
березня 2005 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 07 червня 2005 року рішення суду першої інстанції
залишено без змін.
Не погоджуючись з цими судовими рішеннями, Кіровоградська
обласна СЕС подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати,
посилаючись на порушення судами норм матеріального і
процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про ціни і
ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
та "Положення про Державну інспекцію з
контролю за цінами", затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 13.12.2000 р. №1819 ( 1819-2000-п ) (1819-2000-п)
на відповідача
покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання
центральними та місцевими органами виконавчої влади,
підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування,
встановлення та застосування цін і тарифів. У зв'язку з чим
Держінспекції надано право проводити перевірки документів,
пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і
тарифів, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно
від форм власності, а також одержувати необхідні довідки, приймати
рішення про застосування до суб'єктів підприємницької діяльності
передбачених чинним законодавством економічних санкцій за
порушення порядку встановлення і застосування цін.
На підставі викладеного посадовцями відповідача була
проведена перевірка дотримання державної дисципліни цін
Кіровоградської обласної СЕС, за наслідками якої складений акт від
25.10.2004 р. №1131, в якому зазначено, що позивач за період з
01.10.2003 р. по 01.10.2004 р. при наданні платних послуг, до
фіксованих розмірів тарифів, затверджених постановою КМУ від
27.08.2003 р. №1351 ( 1351-2003-п ) (1351-2003-п)
, нарахував непередбачені
законодавством націнки у розмірі 20% (позивач пояснив нарахування
вказаних сум як додавання до них податку на додану вартість). За
період (з 01.10.2003 р. по 01.10.2004 р.), що перевіряється, зі
споживачів було стягнуто 70094 грн. 01 коп. понад встановленого
тарифу.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про ціни і
ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
вся необгрунтовано одержана
підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення
державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного
бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації.
Крім того, в позабюджетні фонди стягується штраф в подвійному
розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки.
На підставі вказаного акту перевірки і вищезгаданої статті
Закону України Державною інспекцією з контролю за цінами в
Кіровоградській області було прийнято рішення від 27.10.2004 р. №
65 "...про застосування економічних санкцій за порушення державної
дисципліни цін...". Згідно вказаного рішення з позивача підлягає
вилученню в доход держбюджету 70 094 грн. 01 коп. необгрунтовано
одержаної виручки та стягненню 140 188 грн. 02 коп. штрафу.
До повноважень Кабінету Міністрів України згідно п. З ст. 116
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
віднесено проведення цінової
політики, тобто, уряд здійснює реалізацію визначених законами
України підстав встановлення і застосування цін і тарифів. Це
повноваження реалізоване Верховною Радою України, зокрема, в
Законі України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
, згідно з
яким Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення державної
політики цін, визначає перелік продукції, товарів і послуг,
державні фіксовані та врегульовані ціни і тарифи на які
затверджуються відповідними органами державного управління.
Законом України "Про забезпечення санітарного і епідемічного
благополуччя населення" ( 4004-12 ) (4004-12)
Кабінету Міністрів України
надано право визначати перелік та тарифи на платні послуги, які
надаються закладами санітарно-епідеміологічної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2002 р. №1544
( 1544-2002-п ) (1544-2002-п)
затверджений Перелік робіт і послуг у сфері
забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення,
які виконуються і надаються за плату, а постановою КМУ від
27.08.2003 р. № 1351 ( 1351-2003-п ) (1351-2003-п)
затверджено Тарифи
(прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються за плату
установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної
служби.
Відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України
тарифів на послуги, що надаються за плату закладами
снітарно-епідеміологічної служби, налог на додану вартість в
розмірі 20% окремим рядком понад тариф не виділено. Таким чином,
вказаний податок було включено до складу тарифів. Тобто тариф
визначався з урахуванням податку на додану вартість. Кабінет
Міністров України змін до діючих тарифів не вносив та не
затверджував регульованих тарифів на платні послуги в інших
розмірах, ніж ті, що передбачені в постанові КМУ від 27.08.2003 №
1351"Про ( 1351-2003-п ) (1351-2003-п)
затвердження тарифів (прейскурантів) на
роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами
та організаціями державної санітарно-епідеміологічної служби".
Згідно порядку ціноутворення, що діє, регульовані тарифи
встановлюються з урахуванням кінцевої вартості послуг для
споживача, тому включають в себе податок на додану вартість.
Твердження відповідача відносно того, що Закон України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97 р. №168
визначає порядок формування регульованих цін і тарифів є
помилковим.
Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, договірна (контрактна) вартість
товарів (робіт, послуг) визначається за вільними або регульованими
цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита,
інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових
платежів), що включаються в ціну товарів (робіт, послуг), згідно
із законами України з питань оподаткування. До складу договірної
(контрактної) вартості товарів (робіт, послуг) включаються
будь-які сум коштів, вартість матеріальних і нематеріальних
активів, що передаються платнику безпосередньо покупцем, або через
будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів
(робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником
податку.
Міністерство економіки з питань європейської інтеграції
України, керуючись своїми повноваженнями в галузі ціноутворення та
контролю за цінами, наданими Указом Президента України від
23.10.2000 р. №1159/2000 ( 1159/2000 ) (1159/2000)
"Про Міністерство економіки
України", своїм листом від 17.12.2004 р. № 32/6-6/5549-10
повідомило наступне:
"На виконання доручення Кабінету Міністрів України від
03.11.2004 р. № 48198/1/1-04 до листа Міністерства охорони
здоров'я "Про врегулювання спірної ситуації щодо нарахування
податку на додану вартість" Міністерство економіки та з питань
європейської інтеграції доповідає, що Державна інспекція з
контролю за цінами, відповідно до наданих повноважень, провела
перевірки Департаменту державного санітарно-епідеміологічного
нагляду Міністерства охорони здоров'я.
З матеріалів, які надавались Мінекономіки для погодження
постанови Кабінету Міністрів України от 27.08.2003 р. № 1351
( 1351-2003-п ) (1351-2003-п)
, а також, із Пояснювальної записки до проекту
постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження тарифів
(прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за
плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної
служби" "...при визначенні тарифів враховані витрати на розвиток
закладів та органів державної санітарно-епідеміологічної служби в
розмірі 10 відсотків та податок на додану вартість - 20 відсотків
згідно до чинного законодавства.
Роз'яснення Державної податкової адміністрації від 15.09.2003
р. №801/5/15-2416 стосовно необхідності додавання податку на
додану вартість до тарифів на послуги державної санепідемслужби,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.03 р.
№1351 ( 1351-2003-п ) (1351-2003-п)
, надані Міністерству охорони здоров'я без
урахування вказаних вище обставин не можна вважати правомірними,
оскільки питання визначення структури ціни не відноситься до
компетенції Державної податкової адміністрації.
З матеріалів справи вбачається, що суди першої та апеляційної
інстанцій обгрунтовано дійшли висновку, що Кіровоградська обласна
санітарно-епідеміологічна станція безпідставно, керуючись тільки
листами Державної податкової адміністрації України від 15.09.03 р.
№ 8101/5/15-2416 та Міністерства охорони здоров'я України від
17.09.03 р. № 100368/1154, отримала від споживачів виручку в сумі
70 094 грн. 01 коп. (згідно акту перевірки), що складає різницю
між вирученими коштами від фактично наданих платних послуг та їх
вартістю за тарифами, затвердженими в установленому порядку.
Доводи касаційної скарги зроблених судом висновків не
спростовують, а тому оскаржуване судове рішення повинно залишатися
без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Кіровоградської обласної
санітарно-епідеміологічної станції залишити без задоволення, а
рішення господарського суду Кіровоградської області від 25 березня
2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 07 червня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
С у д д і :