Про включення в акти суми заборгованості та її стягнення - Текст документа

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області (далі - відділення Фонду, Фонд відповідно) про включення в акти суми заборгованості та її стягнення,

У жовтні 2011 року управління ПФУ звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог просило суму заборгованості з виплати пенсій пенсіонерам на загальну суму 32 334 грн 61 коп. включити в акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілим, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та стягнути вказану суму заборгованості з відділення Фонду.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 20 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд поставною від 23 травня 2013 року скасував рішення суду першої інстанції, позов задовольнив частково: постановив стягнути з відділення Фонду на користь управління ПФУ витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності в сумі 5 007 грн 37 коп., щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття в сумі 317 грн 16 коп., допомога на поховання та витрати на її доставку в сумі 1338 грн 89 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України постановою від 5 грудня 2013 року скасував постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення допомоги на поховання в сумі 1328 грн 40 коп. та витрат на її доставку в сумі 10 грн 49 коп., ухвалив в цій частині нове судове рішення - про відмову в задоволенні позову. В решті рішення суду апеляційної інстанції залишив без змін.

Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України, відділення Фонду звернулося із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме через неоднакове застосування судом касаційної інстанції Закону України вiд 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (далі - Закон № 1105-XIV (1105-14) ) та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (z0376-03) , затвердженого постановою правління ПФУ, правління Фонду 4 березня 2003 року № 5-4/4 (далі - Порядок), у подібних правовідносинах.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 року, 24 жовтня 2006 року, 20 грудня 2006 року (справа № К-8468/06), 29 травня 2007 року (справа № К-10984/06), 19 березня 2014 року (справа № К/9991/67467/11), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове правозастосування. У цих судових рішеннях касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність відмови у задоволенні позовів щодо стягнення витрат на виплату пенсій по інвалідності та їх доставку, оскільки такі розрахунки мають проводитися на централізованому рівні між Фондом та ПФУ, а не їх робочими органами, адже між останніми проводяться звірки та складаються акти взаємозвірок.

Натомість у справі, яка розглядається, касаційний суд задовольнив позов частково та стягнув на користь управління ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності, щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття саме з відділення Фонду.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норми матеріального права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Статтею 16 Закону № 1105-XIV визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом статті 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду,проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду,робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Згідно з пунктом 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 (384/2011) (чинного на час виникнення спірних відносин) ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З огляду на викладене вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією та основними завданнями виконавчої дирекції Фонду, визначеними розділами 2, 3 Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (v0015583-01) , затвердженого постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року № 15.

Верховний Суд України вже висловив свою правову позицію з цієї категорії справ. Так, у справах № 21-129а13 (постанова від 21 травня 2013 року), № 21-150а13 (постанова від 4 червня 2013 року) він дійшов висновку, що вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією та основними завданнями виконавчої дирекції Фонду.

Ураховуючи наведене, постанова суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому у задоволенні заяви відділення Фонду слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.