Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у письмову провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П. ЗагородньогодоТериторіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській областіпровизнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Публічне акціонерне товариство трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (далі по тексту позивач, ПАТ трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області (далі по тексту відповідач, Територіальне управління ДКЦПФР в м. Києві та Київській області) про визнання нечинними дій відповідача щодо відмови у прийнятті до розгляду скарги позивача на постанову № 51-КУ від 02.02.2011р. про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів та зобовязання відповідача прийняти скаргу до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього посилається на порушення відповідачем Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2007р. № 2272 (z0120-08) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.02.2008р. за № 120/14811 в частині, зокрема, несвоєчасного надіслання відповідачем постанови № 51-КУ від 02.02.2011р., що призвело до порушення позивачем строку на її оскарження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до судового розгляду на 13 березня 2012 року.

Судове засідання, призначене на 12 березня 2012 року, судом відкладалось на 22 березня 2012 року у звязку з першою неявкою відповідача.

В судове засідання 12 березня 2012 року зявився представник позивача. Відповідач або його уповноважений представник у судове засідання не зявився, в звязку з чим та враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 22 березня 2012 року.

В судове засідання, призначене на 22 березня 2012 року, зявився представник позивача. Відповідач або його уповноважений представник у судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 22 березня 2012 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

27 березня 2012 року відповідачем через канцелярію суду подано заперечення проти позову, в яких останній, посилаючись на дотримання вимог чинного законодавства та Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій під час розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, просить відмовити ПАТ трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»від 30.10.1996р. № 448/96-ВР (448/96-ВР) (далі по тексту Закон України від 30.11.1996р. № 448/96-ВР), Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р. № 3480-IV (далі по тексту Закон України від 23.02.2006р. № 3480-IV (3480-15) ) та Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2007р. № 2272 (z0120-08) та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України12.02.2008р. за № 120/14811 (далі по тексту Правила № 2272).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 2 лютого 2011 року начальником територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення на ринку цінних паперів винесено постанову № 51-КУ про накладення штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 грн. на ВАТ «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього за несвоєчасне виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери.

7 лютого 2011 року супровідним листом вих. № 06/2848/09-20 вказана постанова направлена на адресу позивача.

Не погоджуючись з постановою відповідача від 2 лютого 2011 року № 51-КУ, 18 лютого 2011 року ПАТ трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку подану скаргу за № 161, в якій позивач просив продовжити строк на оскарження постанови від 2 лютого 2011 року № 51-КУ про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, скасувати вказану постанову та прийняти рішення про направлення на новий розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, за якою складено Акт № 55-КУ від 20 січня 2011 року.

Вказана скарга отримана Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 24 лютого 2011 року (вх. № 2415з) та листом від 2 березня 2011 року № 16/03/3608 направлена до територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області для прийняття відповідного рішення.

Листом Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області від 21 березня 2011 року № 06/3765/0920 позивача повідомлено про неможливість прийняття скарги до розгляду у звязку з тим, що остання не відповідає пункту 2 розділу XV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2007р. № 2272 (z0120-08) .

Не погоджуючись із вказаною відповіддю, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ПАТ трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього та вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 1 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР (тут і далі редакція, чинна на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання ринку цінних паперів здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Частиною 1 статті 5 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР передбачено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Частиною 2 статті 6 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР визначено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Комісія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 8 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 8 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери (далі - розпорядження про усунення порушень) виноситься уповноваженою особою за наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у разі, якщо на момент розгляду справи порушення не усунуто.

Розпорядження про усунення порушень може бути винесено незалежно від порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Розпорядження про усунення порушень можуть виносити Голова Комісії, члени Комісії, начальники територіальних органів, а також працівники Комісії та її територіальних органів відповідно до наданих їм повноважень (пункт 1-3 розділу XIV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2008р. № 2272, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.02.2007р. за № 120/14811 (z0120-08) ).

Так, в звязку з порушенням вимог статті 40 Закону України від 23.02.2006р. № 3480-IV, розділів I, V Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006р. № 1591 (z0097-07) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2007р. за № 97/13364 (z0097-07) (далі по тексту Положення № 1591), Положення щодо підготовки аудиторських висновків, які подаються до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при розкритті інформації емітентами та професійними учасниками фондового ринку, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006р. № 1528 (z0053-07) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.01.2007р. за № 53/13320 (z0053-07) (далі по тексту Положення № 1528) по відношенню до позивача винесено розпорядження від 28 січня 2010 року № 97-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери, яким останнього у строк до 18 лютого 2010 року зобовязано усунути вказані вище порушення.

Факт несвоєчасного виконання позивачем розпорядження від 28 січня 2010 року № 97-КУ підтверджується наявним в матеріалах справи листом Територіального управління ДКЦПФР в м. Києві та Київській області від 25 лютого 2010 року № 05/537/09-20, яким ПАТ трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього відмовлено в задоволенні клопотання про продовження терміну виконання розпорядження від 28 січня 2010 року № 97-КУ, та не заперечувалось представником позивача під час судового розгляду справи.

Посилання позивача на порушення відповідачем пункту 6 розділу XIV Правил № 2272 (z0120-08) не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до положень вказаної норми уповноваженою особою, яка винесла розпорядження про усунення порушень, до моменту спливу терміну виконання розпорядження про усунення порушень за письмовим клопотанням порушника може бути прийнято рішення про продовження терміну виконання цього розпорядження, яке оформляється новим розпорядженням про усунення порушень та протягом трьох робочих днів направляється особі, у відношенні якої його винесено.

Отже, прийняття такого рішення є правом, а не обовязком уповноваженої особи Комісії, а 3-х денний строк встановлений саме для направлення нового розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери у разі задоволення клопотання порушника та прийняття рішення про продовження терміну виконання цього розпорядження.

Частиною 8 статті 11 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР встановлено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, у звязку з несвоєчасним виконанням позивачем розпорядження від 28 січня 2010 року №97-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери, відповідачем винесено постанову від 2 лютого 2011 року № 51-КУ, якою на позивача накладено штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумі громадян, що становить 17000 грн.

Відповідно до пункту 4 розділ XVІІ Правил № 2272 (z0120-08) примірник постанови надається особі, щодо якої її винесено (про що здійснюється відповідний напис на примірнику постанови, що залишається у справі), або надсилається поштою протягом трьох робочих днів з дати її винесення.

Так, судом встановлено, що постанову від 2 лютого 2011 року № 51-КУ надіслано на адресу позивача супровідним листом від 7 лютого 2011 року № 06/2848/09-20 та отримана останнім 11 лютого 2011 року.

Суд звертає увагу на положення статті 253 Цивільного кодексу України, відповідно до якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, строк надсилання копії постанови № 51-КУ, винесеної 2 лютого 2012 року, розпочав перебіг 3 лютого 2011 року та сплив 7 лютого 2011 року (з урахуванням вихідних днів 5 та 6 лютого 2011 року).

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відповідність дій відповідача вимогам чинного законодавства під час надіслання позивачу постанови від 2 лютого 2011 року № 51-КУ про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів.

Відповідно до пункту 2 Розділу XV Правил № 2272 (z0120-08) постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів щодо юридичної особи може бути оскаржено до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дати винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути продовжено уповноваженою особою, якою винесено постанову (уповноваженими особами, якими винесено постанову), за клопотанням особи, щодо якої винесено постанову про накладення санкції.

А відповідно до пункту 4 Розділу XV Правил № 2272 (z0120-08) , скарга, яка не відповідає вимогам пункту 2 та/або пункту 3 цього розділу до розгляду не приймається, про що скаржник повідомляється листом за підписом уповноваженої особи, якою винесено постанову (уповноважених осіб, якими винесено постанову).

Як вже зазначалось раніше, скаргу на постанову від 2 лютого 2011 року № 51-КУ подано позивачем 18 лютого 2011 року за № 161, тобто з порушенням 10-тиденного строку від дня винесення постанови.

За таких підстав, а також з урахуванням того, що продовження строку оскарження постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів є виключним правом, а не обовязком уповноваженої особи Комісії, суд вважає дії Територіального управління в м. Києві та Київській області щодо розгляду скарги ПАТ трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього на постанову від 2 лютого 2011 року № 51-КУ та надання не неї відповіді правомірними та такими, що вчинені уповноваженим органом, в порядку та в спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції (254к/96-ВР) та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача позивач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В задоволенні позову відмовити.

постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.