2а-708/12/2670 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено позивачу суму грошового зобовязання з податку на додану вартість - 29.02.2012 Прийняття

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Мале приватне комерційно-виробниче підприємство «Шар»з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001402330 від 21.10.2011, яким за порушення п/п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено позивачу суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 140689,00 грн., з яких 112551,00 грн. за «основним платежем»та 28138,00 грн. за «штрафними (фінансовими) санкціями».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «Барі»в ході якої податковий орган дійшов до висновку, що виписані позивачу ТОВ «Барі»податкові накладні від 19.07.2011 № 33-1 на суму 345304,94 грн., в т.ч. ПДВ 57550,84 грн. та від 19.07.2011 № 33-2 на суму 330000,00 грн., в т.ч. ПДВ 55000 грн. заповненні всупереч вимогам встановлених ст. 201 Податкового кодексу України та п. 3 Наказу ДПА України "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" № 969 (z1401-10) від 21.12.2010, оскільки у номері вказаних податкових накладних наявний знак «тире», що на думку відповідача позбавляє позивача права на віднесення визначених у даних накладних грошових сум до сум податкового кредиту, зокрема за липень 2011 року.

З приводу викладеного та на підтвердження обґрунтованості своїх вимог позивач стверджує, що вказані висновки ДПІ не ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, оскільки нормами ПК України (2755-17) не передбачено жодних заборон щодо змісту номеру податкової накладної. Відтак, позивач зазначає, що висновки відповідача не спростовують реальності здійснення спірних операцій, факту поставки товару позивачу та реєстрації спірних накладних у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за тим же номером, під яким вони були видані, а відтак на думку позивача він має повне право на віднесення визначених у даних податкових документах грошових сум до сум податкового кредиту.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що висновки в акті перевірки та оскаржуване рішення є законними та обґрунтованими, податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством України.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.02.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Мале приватне комерційно-виробниче підприємство «Шар»зареєстровано в якості юридичної особи Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 01.10.1992, код ЄДРПОУ 19121522. Місцезнаходження позивача: 03039, м. Київ, вул. В.Забіли, 5, офіс 89. До основних видів діяльності підприємства належать: 15.61.0 «Виробництво продуктів борошномельно-крупяної промисловості», 15.81.0 «Виробництво хліба та хлібобулочних виробів»та 51.21.0 «Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин».

Позивача взято на облік в ДПІ у Голосіївському районі міста Києва згідно довідки за формою № 4-ОПП від 11.10.1992 за № 1315/S.

На підставі направлення на перевірку від 27.09.2011 № 3318 ДПІ у Голосіївському районі Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку МПКВП «Шар»по взаємовідносинам з ТОВ «Барі»(код ЄДРПОУ 30171114) за період з 01.07.2011 по 31.07.2011, про що складено Акт перевірки № 483/1-23-30-19121522 від 10.10.2011 (далі-Акт перевірки).

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем ст. 201 Податкового кодексу України та п. 3 Наказу ДПА України "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" № 969 (z1401-10) від 21.12.2010. Зокрема, висновки податкового органу зводяться до того, що виписані позивачу ТОВ «Барі»податкові накладні від 19.07.2011 № 33-1 на суму 345304,94 грн., в т.ч. ПДВ 57550,84 грн. та від 19.07.2011 № 33-2 на суму 330000,00 грн., в т.ч. ПДВ 55000 грн. заповненні всупереч вказаним положенням податкового законодавства, оскільки у номері податкових накладних наявний знак «тире», що на думку відповідача позбавляє позивача права на віднесення визначених у даних деклараціях грошових сум до сум податкового кредиту.

На підставі Акту перевірки та викладених у ньому висновків ДПІ у Голосіївському районі міста Києва прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001402330 від 21.10.2011, яким збільшено позивачу суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 140689,00 грн., з яких 112551,00 грн. за основним платежем та 28138,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а спірне рішення без змін.

В ході розгляду даної справи та в контексті спірних відносин судом встановлено, що на підставі укладеного між МПВКП «Шар»та ТОВ «Барі»договору поставки від 18.07.2011 № 111 позивачем отримано борошно житнє та висівки житні, що підтверджується виписаними ТОВ «Барі»на імя позивача податковими накладними від 19.07.2011 № 33-1 на суму 345304,94 грн., в т.ч. ПДВ 57550,84 грн. та від 19.07.2011 № 33-2 на суму 330000,00 грн., в т.ч. ПДВ 55000, а загалом ПДВ 112550,84 грн. Дані податкові накладні внесені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних під тими ж номерами, під якими вони і були видані. При цьому, факт отримання позивачем вказаного товару від ТОВ «Барі», ціна товару та факт реєстрації податкових документів у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відповідачем не заперечується та визнається.

18.08.2011 до податкового органу позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року в додатку № 5 до якої «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в розділі 2 «Податковий кредит», зокрема на підставі отриманих від ТОВ «Барі»податкових накладних, підприємством в т.ч. задекларовано суму податкового кредиту у розмірі 112550,83 грн. При цьому, вказану суму ПДВ було задекларовано і контрагентом позивача ТОВ «Барі»у додатку № 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в розділі 1 «Податкові зобовязання», що підтверджується залученою до матеріалів справи податкової декларацією контрагента з податку на додану вартість за липень 2011 року, яка прийнята податковим органом 22.08.2011 року. Достовірність задекларованих позивачем та контрагентом сум ПДВ та їх відповідність даним зазначеним у виписаних позивачу податкових накладних відповідачем не заперечується та визнається.

Разом з цим, суть спірних відносин полягає у тому, що на думку ДПІ виписані на адресу МПВКП «Шар»податкові накладні від 19.07.2011 № 33-1 на суму 345304,94 грн., в т.ч. ПДВ 57550,84 грн. та від 19.07.2011 № 33-2 на суму 330000,00 грн., в т.ч. ПДВ 55000 заповненні всупереч вимогам встановлених ст. 201 Податкового кодексу України та п. 3 Наказу ДПА України "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" № 969 (z1401-10) від 21.12.2010, оскільки у номері вказаних податкових накладних наявний знак «тире», що на думку відповідача позбавляє позивача права на віднесення спірних сум ПДВ до сум податкового кредиту.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Зокрема, правовідносини, повязані з формуванням податкового кредиту з ПДВ, починаючи з 01.01.2011 року регулюються з урахуванням наступних норм ПК України (2755-17) (в редакції на час здійснення спірних операцій).

Так, згідно з п/п. 14.1.178 Податкового кодексу України (2755-17) податок на додану вартість, це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з п/п. 14.1.181 ПК України (2755-17) податковий кредит, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ПК України (2755-17) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: (1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; (2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ПК України (2755-17) на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Разом з цим, згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України 201.1. платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)..

При цьому, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2. ст.. 201 ПК України).

У взаємозвязку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до пункту 3 Наказу ДПА України "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" № 969 від 21.12.2010 (z1401-10) (в редакції чинному на час виникнення спірних відносин) порядковий номер податкової накладної присвоюється відповідно до її номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Таким чином, аналізуючи викладені вище положення податкового законодавства, суд зазначає, що нормами ПК України (2755-17) встановлено обовязковість присвоєння та зазначення на податковій накладній її порядкового номеру, який в свою чергу присвоюється відповідно до її номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. При цьому, положення ПК України (2755-17) та Порядок заповнення податкової накладної не містять будь-яких прямих заборон чи застережень щодо неприпустимості зазначення у порядковому номері накладної, зокрема знаку «тире», що в свою чергу мало б наслідком позбавлення платника податків права на податковий кредит.

В ході розгляду даної справи встановлено, що виписані на імя позивача податкові накладні від 19.07.2011 № 33-1 на суму 345304,94 грн., в т.ч. ПДВ 57550,84 грн. та від 19.07.2011 № 33-2 на суму 330000,00 грн., в т.ч. ПДВ 55000, а загалом ПДВ 112550,84 грн. щодо поставки контрагентом товарів продовольчого асортименту, внесені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних під тими ж номерами, під якими вони і були видані. При цьому, факт отримання позивачем вказаного товару від ТОВ «Барі», ціна товару та факт реєстрації податкових документів у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відповідачем не заперечується та визнається.

Більш того, як вже зазначено вище, відповідачем не заперечується достовірність задекларованих позивачем та контрагентом сум ПДВ та їх відповідність даним зазначеним у виписаних позивачу податкових накладних.

За таких обставин та в кореспонденції із вказаними положеннями податкового законодавства, суд не вбачає порушень з боку позивача щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, оскільки зазначена в них інформація та суми сплачених грошових зобовязань, у т.ч. з ПДВ, повністю відповідають задекларованим сумам податкового кредиту та податкових зобовязань з ПДВ, а саме по собі зазначення у порядковому номері податкової накладної знаку «тире»не є визначеною ПК України (2755-17) підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит. В даному випадку зазначення у порядковому номері податкової накладної знаку «тире»не спростовує факт здійснення поставки товарів та їх оплату, не змінює розміру сум грошових коштів та реквізити сторін господарської операції, найменування товару тощо, а відтак не змінює суті і призначення документу, який є підставою для виникнення у позивача права на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У взаємозвязку з наведеним суд також зазначає, що відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

В даному випадку оскаржуване рішення прийнято без врахування фактичних обставин та положень наведених вище актів законодавства, відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення, у звязку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову.

При визначенні способу захисту прав позивача суд керується положеннями п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, відповідно до яких у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення. Виходячи з характеру спірних відносин та оскаржуваного акту, суд, з урахуванням положень ст. 11 КАС України, приходить до висновку про визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001402330 від 21.10.2011.