ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                            08.06.2006
 
 
     Колегія суддів  Вищого  адміністративного  суду   України   в
складі: головуючого Бутенка В.І.,  суддів Гончар Л.Я., Лиски Т.О.,
Сороки М.О.,  Панченка О.І. при секретарі Липі В.А., розглянувши у
відкритому  судовому  засіданні  в порядку касаційного провадження
адміністративну справу за позовом гр.  К.  до Одеського  обласного
військового  комісаріату  про визнання права на перерахунок раніше
призначеної пенсії та зобов'язання  здійснити  перерахунок  раніше
призначеної пенсії, В С Т А Н О В И Л А:
 
     У січні 2005 році гр. К. звернувся в суд із вказаним позовом.
     В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він був звільнений з
військової служби у травні 1993 року в званні полковника.
 
     Позивач просив визнати за ним  право  на  перерахунок  раніше
призначеної    пенсії   та   зобов'язати   відповідача   виплатити
компенсацію з  урахуванням  щомісячної  надбавки  у  розмірі   90%
грошового забезпечення за безперервну службу,  встановленої Указом
Президента  України  N  389/2003  ( 389/2003  ) (389/2003)
          від  05.05.2003;
щомісячної надбавки   у   розмірі   100%  грошового  забезпечення,
запровадженої Указом Президента України N 173  ( 173/2002  ) (173/2002)
          від
23.02.2002, і  премії  в  розмірі  33,3%,  передбаченої постановою
Кабінету Міністрів України N 829 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
         від 22.05.2000,  а
також щомісячної   надбавки   у  розмірі  40%  посадового  окладу,
передбаченої Указом Президента  України  N  847  ( 847/99  ) (847/99)
          від
14.07.99.
 
     Також просив зобов'язати Одеський ОВК направити розпорядження
до  філіалу  Білгород-Дністровського  відділення  Ощадного   банку
України N 6707 про виплату заборгованості по недоплаченій пенсії.
 
     При цьому  позивач  зазначав,  що йому Одеським ОВК щомісячно
неправильно  нараховується  пенсія  без  урахування   вищевказаних
надбавок та премії.
 
     Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської
області від 24 березня 2005 року позов задоволено.
 
     Ухвалою апеляційного суду Одеської області  від  1  листопада
2005  року  рішення  міськрайонного  суду скасовано і постановлено
нове, яким в задоволенні позову гр. К. відмовлено.
 
     На ухвалу апеляційного суду  представником  позивача  гр.  Н.
була  подана касаційна скарга,  в якій просить дане судове рішення
скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
 
     При цьому  в  скарзі  він  посилається  на  порушення   судом
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
 
     Колегія суддів  вважає,  що  касаційна  скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
 
     Судом апеляційної інстанції  встановлено,  і  даний  висновок
підтверджується  матеріалами  справи,  що при звільненні з дійсної
військової служби гр.  К.  призначена  пенсія  у  відповідності  з
правилами    Закону    України    "Про    пенсійне    забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
        .
 
     Згідно ст.  43  названого Закону ( 2262-12 ) (2262-12)
        ,  пенсії особам,
які мають право на  неї  за  цим  законом,  та  членам  їх  сімей,
обчислюються  з  грошового забезпечення з урахуванням відповідного
окладу за посадою,  спеціального звання,  процентної  надбавки  за
вислугу   років,   надбавки  за  вчене  звання  й  вчену  ступінь,
кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах,  що визначаються
Кабінетом Міністрів України.
 
     Відповідно до  п.  7 постанови Кабінету Міністрів України від
17 липня 1992 р.  N 393  ( 393-92-п  ) (393-92-п)
          "Про  порядок  обчислення
вислуги  років,  призначення  пенсії  і  грошової  допомоги особам
офіцерського складу,  прапорщикам,  мічманам,  військовослужбовцям
надстрокової  служби  та  військової служби за контрактом,  особам
начальницького і  рядового  складу  органів  внутрішніх  справ  та
членам  їх  сімей"  пенсії  обчислюються  з  таких видів грошового
забезпечення:  окладу за останньою штатною посадою, займаною перед
звільненням,  окладу  за військові звання;  процентної надбавки за
вислугу  років,  додаткових  видів  грошового   забезпечення,   що
надаються  щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь,
кваліфікацію та умови служби).
 
     З наведеного вбачається,  що премії,  передбачені  постановою
Кабінету  Міністрів  України  від  22.05.2000 N 829 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
        
"Про   грошове   забезпечення   військовослужбовців",    щомісячні
надбавки, передбачені    Указами    Президента   України   N   173
( 173/2002 ) (173/2002)
         від 23.02.2002 та N 389 ( 389/2003 ) (389/2003)
         від  05.05.2003,
відносяться   до   додаткових   видів   грошового  забезпечення  й
приймаються  в  розрахунок  при  нарахуванні  пенсії  особам,  які
отримували їх під час проходження служби.
 
     Крім того,  Закон  України  "Про  внесення  змін до статті 43
Закону України  "Про  пенсійне  забезпечення  військовослужбовців,
осіб  начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 1769-15 ) (1769-15)
        ,  який набув  чинності  з  1  січня
2005 року,  не  має  зворотної сили,  тому вимоги щодо перерахунку
пенсії з урахуванням  запроваджених  після  звільнення  зі  служби
нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій
за минулий час,  тобто  до  1  січня  2005  року,  задоволенню  не
підлягають.
 
     З матеріалів справи видно, що гр. К. пенсія була призначена у
1993 році в зв'язку із  звільненням  його  в  запас  з  військової
служби у Збройних Силах України.
 
     В період   проходження   військової  служби  гр.  К.  вказані
надбавки не отримував,  а  тому  підстав  для  перерахунку  пенсії
позивачу не вбачається.
 
     Доводи касаційної    скарги   зроблених   апеляційним   судом
висновків не  спростовують,  а  тому  оскаржуване  судове  рішення
повинно залишатися без змін.
 
     Керуючись ст.ст.  220, 221, 223, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
колегія суддів У Х В А Л И Л А:
 
     Касаційну скаргу  гр.  Н.,  представника  позивача  гр.   К.,
залишити  без  задоволення,  а  ухвалу  апеляційного суду Одеської
області від 1 листопада 2005 року без змін.
 
     Ухвала набирає  законної  сили  з  моменту   проголошення   і
оскарженню не підлягає.