ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
01.02.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі: головуючого Сіроша М.В., суддів Бим М.Є., Харченко В.В.,
Маринчак Н.Є., Ліпського Д.В., за участю секретаря Єфімової В.В.,
сторони: не з'явились; розглянувши касаційну скаргу Державної
податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова на
ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від
15.06.2005 та на ухвалу апеляційного суду Харківської області від
18.08.2005 у справі за скаргою гр. Б на неправомірні дії Державної
податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова,
В С Т А Н О В И Л А:
В червні 2005 року гр. Б звернувся до суду з скаргою на
неправомірні дії ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова
відносно відмови взяття на облік, як платника податку Громадської
організації "Інститут підтримки культурно-історичних традицій".
Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від
15.06.2005 в задоволені клопотання ДПІ у Комінтернівському районі
міста Харкова про передачу матеріалів справи для розгляду в
господарському суді відмовлено.
Не погоджуючись з даною ухвалою, податкова інспекція
звернулась з апеляційною скаргою.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18.08.2005
зазначену справу знято з судового розгляду і повернуто до суду
першої інстанції для виконання відповідних процесуальних дій.
В касаційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі міста
Харкова ставить питання про скасування зазначених ухвал з
закриттям провадження у справі. В обґрунтування своїх вимог
зазначає, що судами порушено та неправильно застосовано норми
матеріального та процесуального права, а сам спір відноситься до
підвідомчості господарського суду.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування судами попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла
висновку про те, що касаційна скарга ДПІ у Комінтернівському
районі міста Харкова не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що суд касаційної інстанції
перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової
оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
Перевірка правильності застосування судами норм як
матеріального, так і процесуального права відбувається на час дії
відповідного закону в часі.
Відмовляючи в задоволені клопотання податкової інспекції щодо
передачі матеріалів справи до господарського суду у зв'язку з
інстанційною підсудністю, суд першої інстанції виходив з того, що
перешкодою для взяття на податковий облік громадської організації
визнано відсутність у одного з співзасновників, а саме гр. Б,
особового ідентифікаційного номеру, чим порушеного його право, як
фізичної особи.
Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу
України ( 1501-06 ) (1501-06)
(в редакції 1963 року) усяка заінтересована
особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутись до суду
за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного
законом інтересу, а також для вжиття передбачених цим Кодексом
( 1502-06, 1503-06 ) (1502-06, 1503-06)
заходів, спрямованих на запобігання
правопорушенням.
Пунктом 1 частини 1 статті 24 цього Кодексу ( 1501-06 ) (1501-06)
встановлено, що судам підвідомчі справи по спорах, що виникають з
цивільних, сімейних, трудових і кооперативних правовідносин, якщо
хоча б однією з сторін у спорі є громадянин, за винятком випадків,
коли вирішення таких спорів віднесено законом до відання інших
органів.
Як вбачається з ухвали апеляційного суду Харківської області
від 18.08.2005 зазначена справа за апеляційною скаргою ДПІ у
Комінтернівському районі міста Харкова знята з судового розгляду.
Такий висновок зроблено в зв'язку з тим, що судом першої інстанції
не вчинено відповідних процесуальних дій, які є перешкодою для
подальшого розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а тому
розгляд апеляційної скарги податкової інспекції по суті заявлених
в ній вимог не відбувався.
З огляду матеріалів справи висновок суду апеляційної
інстанції є вірним.
Відповідно до частини 2 статті 211 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
ухвали суду першої інстанції після
їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду
апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку,
якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної
скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного
провадження.
Таким чином, оскаржувані ухвали судів першої та апеляційної
інстанції не створюють перешкод щодо подальшого провадження у
справі. Доводи касаційної скарги не спростовують викладені в
судових рішеннях обставини, а тому підстави для їх скасування
відсутні.
Керуючись ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Комінтернівському районі міста Харкова залишити без задоволення.
Ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від
15.06.2005 та ухвалу апеляційного суду Харківської області від
18.08.2005 залишити без змін.
Справу направити до суду першої інстанції для подальшого
розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та
оскарженню не підлягає.