Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

дочірньої компанії

"Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз

України"

до

Сумської міжрайонної державної

податкової інспекції

про

визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення від 08.06.2011

№0000801510

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія "Укргазвидобування"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2011 №0000801510.

Позовні вимоги мотивовано необґрунтованістю висновків акту перевірки та неправомірністю прийняття Сумською міжрайонною державною податковою інспекцією податкового повідомлення-рішення від 08.06.2011 №0000801510, яким до позивача за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні застосовано штрафні санкції у розмірі 40 200,39 грн.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на обґрунтованість висновків акту перевірки від 31.05.2011 щодо порушення позивачем пункту 8 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 №256 (256-2001-п) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №261 (261-2008-п) ), пункту 260.7 статті 260 розділу Х Податкового кодексу України, та, як наслідок, правомірності застосування до дочірньої компанії "Укргазвидобування"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"штрафних санкцій у розмірі 40 200,39 грн.

Розгляд справи 05.12.2011 відкладався через неявку в судове засідання представників сторін та відсутністю клопотання про розгляд справи за їх відсутністю.

В судове засідання 23.01.2012 не з’явився представник відповідача, проте в канцелярії суду зареєстровано клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №2а-16413/11/2670 у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

Сумською міжрайонною державною податковою інспекцією було проведено камеральну перевірку дочірньої компанії "Укргазвидобування"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"з питання несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по рентній платі за видобутий газовий конденсат за період з 30.12.2010 по 29.04.2011. При перевірці використані розрахунки компанії з рентної плати за видобутий газовий конденсат за листопад 2010 року - за лютий 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 8 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 №256 (256-2001-п) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №261 (261-2008-п) ), пункту 260.7 статті 260 розділу Х Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки Сумською міжрайонною державною податковою інспекцією складено акт від 31.05.2010 №146/15/30019775 та прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш"від 08.06.2011 №0000801510, яким позивачеві визначено штраф з рентної плати за видобутий газовий конденсат у сумі 40 200,39 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, штрафні санкції застосовано за порушення позивачем вимог Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 №256 (256-2001-п) та пункту 260.7 статті 260 розділу Х Податкового кодексу України.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Спірні правовідносини виникли як в період дії Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) (листопад-грудень 2010 року), так і в період дії Податкового кодексу України (січень-квітень 2011 року).

Рентні платежі належать до загальнодержавних податків та зборів, а позивач є платником зазначених платежів. На користь такого висновку свідчать і дії позивача по сплаті зазначених платежів.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного на час виникнення спірних відносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 названого Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Механізм обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат (далі - рентна плата) у розмірах, установлених

законом на час виникнення спірних правовідносин був визначений Порядком обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 №256 (256-2001-п) , у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №261 (261-2008-п) (далі за текстом –Порядок).

Згідно із пунктами 5, 6 Порядку платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою ДПА.

Податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного місяця, що настає за місяцем, у якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об'єкта відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 №1631 (1631-2003-п) .

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку платник протягом 20 календарних днів після закінчення звітного (податкового) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби.

Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за звітний (податковий) період, сплачується платником до Державного бюджету України протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Згідно із приписами статті 260 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

Платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби:

за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України;

за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

В своїх запереченнях на адміністративний позов відповідач посилається на картку особового рахунку платника податків, відповідно до якої рахується прострочення сплати узгодженого зобов’язання.

Проте таке твердження відповідача спростовується матеріалами справи.

Так, згідно із податковими розрахунками рентної плати та платіжними дорученнями:

- податковим розрахунком від 16.12.2010 за листопад 2010 року, позивач визначив податкове зобов’язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 2 284 718,24 грн. та сплатив платіжним дорученням від 17.12.2010 №4359на суму 2 284 718,24 грн.;

- податковим розрахунком від 14.01.2010 за грудень 2010 року, позивач визначив податкове зобов’язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 2 552 150,88 грн. та сплатив платіжними дорученнями від 10.01.2011 №11 на суму 761 572,75 грн. та від 28.01.2011 №200 на суму 1 790 578,13 грн.;

- податковим розрахунком від 21.02.2011 за січень 2011 року, позивач визначив податкове зобов’язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 3 578 203,31 грн. та сплатив платіжним дорученням від 25.02.2011 №860 на суму 3 578 203,31 грн.;

- податковим розрахунком від 18.03.2011 за лютий 2011 року, позивач визначив податкове зобов’язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 3 497 411,28 грн. та сплатив платіжним дорученням від 29.03.2011 №431 на суму 3 497 411,28 грн..

За таких обставин твердження відповідача щодо пропущення позивачем строків сплати узгодженого податкового зобов’язання спростовується матеріалами справи і фактично не підтверджується.

При цьому, суд звертає увагу податкового органу на недопустимість самостійно змінювати призначення платежів по податкових зобов’язаннях, і внаслідок змінення призначення платежів нараховувати штрафні санкції.

Так, відповідно до пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976 (z0377-04) , кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками (пункт 3.8 зазначеної Інструкції).

Отже, із наведених правових норм вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства належить виключно платнику. Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , який на час виникнення спірних правовідносин був спеціальним законом з питань оподаткування і який установлював порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, було визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Серед таких заходів відсутній такий, як зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків, а відтак податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначеного платником податків.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 08.06.2011 №0000801510.

постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.