Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Мироненка О.В.

Суддів Гашицького О.В.

Сороки М.О.

при секретарі –Рахальському А.В.

за участю представників позивача –ОСОБА_2, відповідача –Басалаєвої А.В. та Охендовського М.В., третьої особи –ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника кандидата на пост Президента України ОСОБА_6 та Центральної виборчої комісії на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року у справі №2-а-89/09/9103 за позовом довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_7 до Центральної виборчої комісії, третя особа –ОСОБА_6 про визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії від 24 грудня 2009 року №550 "Про скаргу кандидата на пост Президента України ОСОБА_6, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 22 грудня 2009 року за №21-36-24661",

У грудні 2009 року представник позивача звернувся в суд із позовом до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії від 24 грудня 2009 року №550 "Про скаргу кандидата на пост Президента України ОСОБА_6, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 22 грудня 2009 року за №21-36-24661".

Свої вимоги представник позивача обгрунтовує тим, що відповідач, ухвалюючи зазначену вище постанову порушив вимоги ч.15 ст. 64 та ст. 97 Закону України "Про вибори Президента України", якими визнано неправомірними дії Прем’єр-міністра України, кандидата на пост Президента України ОСОБА_7 щодо ведення нею передвиборної агітації 17 грудня 2009 року в м. Чернігові та оголошено кандидату на пост Президента України ОСОБА_7 попередження за залучення та використання для проведення передвиборної агітації підлеглих їй осіб, службового транспорту, інших об’єктів та ресурсів за місцем роботи.

Просить визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 24 грудня 2009 року №550 "Про скаргу кандидата на пост Президента України ОСОБА_6, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 22 грудня 2009 року за №21-36-24661".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Центральної виборчої комісії від 24 грудня 2009 року №550 "Про скаргу кандидата на пост Президента України ОСОБА_6, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 22 грудня 2009 року за №21-36-24661".

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, представник кандидата на пост Президента України ОСОБА_6 та Голова Центральної виборчої комісії звернулися із апеляційними скаргами до Вищого адміністративного суду України щодо скасування зазначеного вище рішення, посилаючись на порушення норм матеріального права та неповне з"ясування обставин справи.

У судовому засіданні представники відповідача та третьої особи підтримали викладені в апеляційних скаргах доводи. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити апеляційні скарги без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Зі справи вбачається, що 17 грудня 2009 року Прем’єр-міністр України ОСОБА_7 перебувала з робочою поїздкою в м. Чернігові, під час якої на Красній площі міста відбулася її зустріч з громадянами.

Звертаючись до присутніх на зустрічі громадян ОСОБА_7, зокрема, висловилася: "… Не дайте їм в день виборів, не дай Боже, залишитися вдома. Залишились вдома –відкрили шлях цій банді. Десь там прийшли і поставили пташку ОСОБА_6 –знаєте, там такий кандидат. Це значить –відкрили шлях для цієї банди, і я не хочу, щоб так було …".

Центральна виборча комісія, вважаючи зазначене вище висловлювання ОСОБА_7 таким, що порушує установлені Законом обмеження щодо ведення передвиборної агітації, а також установлений ч.3 ст. 3 Закону України "Про вибори Президента України"принцип рівності прав і можливостей кандидатів на пост Президента України брати участь у виборчому процесі, який, зокрема, забезпечується забороною втручання органів державної влади у виборчий процес, ухвалила постанову, в якій дійшла висновку про те, що діями Прем’єр-міністра України ОСОБА_7 порушено встановлені ч.15 ст. 64 Закону України "Про вибори Президента України", обмеження щодо ведення передвиборної агітації стосовно заборони участі в ній посадових осіб органів виконавчої влади, оскільки кандидат на пост президента України ОСОБА_7, яка займає посаду Прем’єр-міністра України, зустрічаючись з виборцями в місті Чернігові 17 грудня 2009 року, залучала та використовувала для проведення передвиборної агітації підлеглих їй осіб, службовий транспорт та інші об’єкти та ресурси за місцем роботи.

Ухвалюючи рішення по справі, суд вірно керувався ч.15 ст. 64 Закону України "Про вибори Президента України", в якій зазначено, що кандидатам на пост Президента України, які займають посади, у тому числі за сумісництвом, в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, на державних, комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях, військових частинах (формуваннях), забороняється залучати для передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи, пов’язаної з проведенням передвиборної агітації, підлеглих їм осіб (у робочий час), службовий транспорт, зв’язок, устаткування, приміщення, інші об’єкти та ресурси за місцем роботи, а також використовувати службові чи виробничі наради, збори колективу для проведення передвиборної агітації. Рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року №3-рп/2005 (v003p710-05) року по справі № 1-7/2005 за конституційними поданнями Харківської обласної державної адміністрації та Харківської обласної ради надано офіційне тлумачення вказаним нормам ч. 15 ст. 64 Закону України "Про вибори Президента України", згідно з яким:

"Кандидати на пост Президента України, які займають посади, у тому числі за сумісництвом, в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, на державних, комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях, військових частинах (формуваннях), не мають права залучати як у робочий, так і позаробочий час для передвиборної агітації підлеглих посадових і службових осіб, які працюють в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, а в робочий час з цією ж метою –всіх інших підлеглих осіб, як працюють у зазначених органах, та підлеглих осіб, у тому числі посадових і службових, які працюють на державних, комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях, військових частинах (формуваннях).

Кандидати на пост Президента України за місцем своєї роботи не мають права використовувати з метою проведення передвиборної агітації у будь-який час службовий транспорт, засоби зв’язку, устаткування, приміщення, інші об’єкти та ресурси, що є державною або комунальною власністю та перебувають в управлінні (віданні) органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ, закладів, організацій, військових частин (формувань), в яких кандидати на пост Президента України займають посади, в тому числі за сумісництвом.

"Місцем роботи"кандидатів на пост Президента України є конкретний орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, державне, комунальне підприємство, установа, заклад, організація, військова частина (формування), в яких вони займають посаду, у тому числі за сумісництвом.

"Підлеглими особами"кандидатів на пост Президента України за місцем роботи є особи, які виконують службові (трудові) обов’язки в органі виконавчої влади, органі місцевого самоврядування, на державному, комунальному підприємстві, в установі, закладі, організації чи проходять службу у військовій частині (формуванні) і перебувають з цими кандидатами у відносинах підпорядкованості".

Ухвалюючи рішення, Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що в розумінні ч. 15 ст. 64 Закону України "Про вибори Президента України"маються на увазі відносини, які засновані на безпосередній підпорядкованості кандидату підлеглих осіб.

У рішенні суд правильно зазначив, що в постанові Центральної виборчої комісії не вказано, яких саме підлеглих виконавчого органу –Кабінету Міністрів України було використано Позивачем з метою передвиборної агітації та як саме їх було використано, не зазначено доказів такого використання. Також не вказано, який службовий транспорт або інші об’єкти та ресурси, що знаходяться в розпорядженні Кабінету Міністрів України використано позивачем з метою передвиборної агітації під час виступу в м. Чернігові 17 грудня 2009 року та не надано жодного доказу такого використання.

Задовольняючи позов, суд вірно керувався ст. 92 Закону України "Про вибори Президента України", в якій зазначено, що скарги, які стосуються призначення, підготовки і проведення виборів Президента України, можуть бути подані на рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій та їх членів, кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 99 Закону України "Про вибори Президента України", до суду можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, їх посадових та службових осіб.

Визнаючи протиправною та скасовуючи постанову Центральної виборчої комісії від 24 грудня 2009 року №550 "Про скаргу кандидата на пост Президента України ОСОБА_6, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 22 грудня 2009 року за №21-36-24661"суд вірно послався на Рішення Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року №3-рп/2005 (v003p710-05) року та дійшов обґрунтованого висновку, що діючим законодавством не передбачено право Центральної виборчої комісії розглядати скарги на дії посадових осіб органів виконавчої влади. Тому рішення Центральної виборчої комісії про визнання дій Прем’єр-міністра України ОСОБА_7 неправомірними прийняте з перевищенням наданих Законом повноважень.

З огляду на викладене, доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи та дав їм належну правову оцінку.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Керуючись статтями 106-108, 172, 177, 184-205, 207 КАС України (2747-15) , колегія суддів,-

Апеляційні скарги представника кандидата на пост Президента України ОСОБА_6 та Центральної виборчої комісії залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.