Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Степашка О.І., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому

засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим

на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2007

у справі № 2-27/100-2007А господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим

про скасування рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.02.2007, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2007, позов задоволено, скасовано рішення ДПІ в м. Євпаторії про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.09.2006 № 0058582303.

Рішення судів мотивовані тим, що сума 2600,00 грн., яка в акті перевірки визначена як різниця між сумою грошових коштів на місці проведення розрахунків та сумою коштів, що зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, не є виручкою позивача від продажу нафтопродуктів, а є його особистими грошовими коштами, які були виявлені під час перевірки, здійсненою контролюючим органом, в його особистому сейфі, що не підпадає під визначення місця проведення розрахунків за проданий товар. Суд встановив наявність цінників на пальне, яке реалізувалось на АЗС, з врахуванням обладнання АЗС колонами з електронним таблом, на якому вказане найменування та ціна кожного виду пального, а акт перевірки містить посилання стосовно наявності та зберігання позивачем розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

В касаційній скарзі ДПІ в м. Євпаторії, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Так, відповідач вказує, що в розрахунковій книжці були відсутні розрахункові квитанції, які повинні зберігатись протягом встановленого законодавством строку; лічильник разового відпуску нафтопродуктів, яким обладнана автозаправочна станція не є цінником, а є лише засобом обліку щодо кількості пального; крім того, перевіркою встановлено невідповідність грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі вказаній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій в сумі 2600,00 грн.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПА в АРК проведено перевірку господарської одиниці позивача – АЗС розташованої за адресою: АДРЕСА_1, з питань дотримання законодавства при здійсненні розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового обігу, за результатами якої складено акт від 09.09.2006 № 000619.

За висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем порушено пункти 6, 8, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ), а саме: не забезпечено зберігання розрахункових квитанцій серії ЕААЕ № 534101-594101 в РК № 0105003014/1; відсутні цінники на пальне; не забезпечено відповідність наявності грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, внаслідок чого різниця склала 2600,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.09.2006 № 0058582303, згідно якого до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 13357,00 грн.

Відповідно до пункту 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Згідно із ст. 2 вищезазначеного Закону місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Встановивши, що грошова сума 2600,00 грн., яка була визначена в акті перевірки як різниця між сумою грошових коштів на місці проведення розрахунків та сумою коштів, що зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, під час перевірки була виявлена в особистому сейфі позивача, а не у перевіреній касі реєстратора розрахункових операцій, суди дійшли обґрунтованого висновку, що вказана сума не відноситься до суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, оскільки сейф не охоплюється поняттям місця проведення розрахунків в розумінні Закону № 265/95-ВР (265/95-ВР) .

Листом від 10.11.2006 № 3334/7/с/2683 ДПІ в м. Євпаторія, направленому на адресу позивача, визнається, що грошові кошти в сумі 2600,00 грн., виявлені під час проведення перевірки АЗС в його особистому сейфі та включені в акт перевірки, не є виручкою, що надійшла в касу від реалізації нафтопродуктів (а.с.7).

Статтею 23 Закону № 265/95-ВР встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний не виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях. Зазначені цінники та прейскуранти мають бути розміщені у спосіб, який не дозволятиме покупцям (у тому числі контролюючим особам) вилучати такі цінники та прейскуранти поза контролем осіб, уповноважених таким продавцем здійснювати нагляд за дотриманням норм цього Закону. За умисне вилучення працівником контролюючого органу цінника (прейскуранта) з метою неправомірного накладення на продавця адміністративного або іншого стягнення такий працівник притягається до відповідальності згідно з законом.

Судами встановлено, що АЗС, розташована за адресою: АДРЕСА_1, обладнана колонками, на яких електронним засобом зазначено найменування пального, а також його вартість. З огляду на цю обставину суди дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі ст. 23 Закону № 265/95-ВР.

Пунктом 6 ст. 3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності повинні забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Актом перевірки засвідчено зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок на протязі трьох років (а.с.10).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2007 та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.02.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.