Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Степашка О.І., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому

засіданні

касаційну скаргу Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства

на постанову Київського міжобласного апеляційного адміністративного суду від 11.05.2007

у справі № 09/5323а господарського суду Черкаської області

за позовом Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства

до Державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

Постановою Господарського суду Черкаської області від 28.12.2006 позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Звенигородської ОДПІ від 07.04.2006 № 0000311800/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 550,00 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища з тих підстав, що податковим органом факт порушення позивачем податкового законодавства не оформлено актом перевірки, що унеможливлює встановлення порушення, за яке фактично застосовано штрафні санкції.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.05.2007 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 07.04.2006 № 0000311800/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 350,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції вмотивована посиланням на встановлений в судовому процесі факт сплати позивачем самостійно узгоджених сум податкових зобов’язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища з порушенням граничного строку, встановленого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 № 2181-ІІІ ( Закон № 2181-ІІІ (2181-14) ), та висновком суду про невірне визначення відповідачем суми штрафних (фінансових) санкцій.

В касаційній скарзі Ватутінське виробниче управління житлово-комунального господарства просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.05.2007, залишити в силі постанову Господарського суду Черкаської області від 28.12.2006, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити скаргу без задоволення, вважаючи скаргу необґрунтованою.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звенигородською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.04.2006 № 0000311800/0, відповідно до якого позивач зобов’язаний сплатити 550,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, встановлених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, за затримку на 138 календарних днів сплати самостійно узгоджених сум податкових зобов’язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон № 2181-ІІІ (2181-14) . Пунктом 1.11 ст. 1 зазначеного Закону встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5.1 ст. 5 цього Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування"від 25.06.1991 № 1251-ХІІ зобов'язання юридичної та фізичної особи по сплаті податків та зборів припиняється у зв'язку зі сплатою податку чи збору.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ передбачена відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків у вигляді штрафу, яка поширюється, в тому числі, на платника податків, який не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, а саме: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно витягів з облікової картки позивача зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.01.2003 по 17.06.2003, платіжних доручень про сплату вказаного збору позивачем несвоєчасно сплачувались відповідні платежі згідно поданих розрахунків № 11118 від 23.04.2002, № 494 від 01.08.2002, № 2211 від 05.11.2002, № 3485 від 07.02.2003 (затримано сплату збору на 14 календарних днів в сумі 100,00 грн., на 14 календарних днів - в сумі 100,00 грн., на 51 календарний день - в сумі 200,00 грн., на 51 календарний день - в сумі 100,00 грн., 51 календарний день - в сумі 200,00 грн., на 56 календарних днів - в сумі 200,00 грн., на 56 календарних днів - в сумі 200,00 грн. (а.с. 7, 44-53, 64-69).

З огляду на встановлений факт прострочення позивачем сплати вказаних сум податкових зобов’язань суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 200,00 грн., а відтак обгрунтовано задовольнив позов частково на суму штрафних (фінансових) санкцій 350,00 грн.

Відповідно до ч.1ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного адміністративного суду від 11.05.2007 та постанову Господарського суду Черкаської області від 28.12.2006 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.