Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17 листопада 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Приватне підприємство "Комерційне агентство "Вояж" (далі по тексту –позивач, ПП "Комерційне агентство "Вояж") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва), в якому, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 10 жовтня 2011 року №00137491506/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-17105/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06 грудня 2011 року.

В судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва у зв’язку з необхідністю надання додаткових доказів.

В судовому засіданні 16 січня 2012 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 10 жовтня 2011 року №00137491506/0 згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 та пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України за порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України ПП "Комерційне агентство "Вояж" збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 129 066,00 грн., в тому числі за основним платежем –103 253,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –25 813,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 28 вересня 2011 року №306/1503 (далі по тексту –Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 4 розділу 4, розділу 9 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року №41 (z0197-11) , а саме: методологічну помилку, що вплинула на розрахунки з бюджетом.

ПП "Комерційне агентство "Вояж" до складу податкового кредиту за серпень 2011 року віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 103 253,00 грн. згідно податкової накладної від 30 серпня 2011 року №196, виданої ПАТ "Універмаг "Україна", яка не зареєстрована в Єдиному реєстрів податкових накладних.

Позивач не погоджується зі спірним податковим повідомленням-рішенням та зазначає, що до складу податкового кредиту помилково включено суму податку на додану вартість у розмірі 103 253,00 грн., оскільки ПАТ "Універмаг "Україна" виписано на адресу ПП "Комерційне агентство "Вояж" податкову накладну від 31 серпня 2011 року №196 на суму податку на додану вартість 94 827,58 грн., яка не підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач проти позову заперечив, повністю підтримавши висновки Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає обґрунтованими вимоги ПП "Комерційне агентство "Вояж", виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Абзац перший пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як підтверджують матеріали справи, в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість у розмірі 103 253,00 грн. на підставі податкової накладної від 31 серпня 2011 року №196, виписаної ПАТ "Універмаг "Україна".

Судом встановлено, що податкова накладна від 31 серпня 2011 року №196 виписана на загальну суму 568 965,48 грн., в тому числі податок на додану вартість – 94 827,58 грн.

В свою чергу позивач помилково відобразив в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість у розмірі 103 253,00 грн.

В подальшому така помилка виправлена позивачем шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у жовтні 2011 року шляхом зменшення суми податкового кредиту на 8 425,00 грн., тобто до 94 828,00 грн.

Суд враховує, що відповідно до абзацу дев’ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Разом з тим, звертає увагу, що пункт 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) передбачає, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 01 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 01 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 01 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 01 січня 2012 року .

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 01 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов’язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев’ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Отже, вбачається, що ПАТ "Універмаг "Україна" не повинно було реєструвати податкову накладну від 31 серпня 2011 року №196 в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки станом на дату її виписки не запроваджено обов’язкової реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на те, що сума податку на додану вартість становить до 100 тисяч гривень.

Враховуючи викладене, висновки Акта перевірки про порушення ПП "Комерційне агентство "Вояж" пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та допущення методологічної помилки є помилковими, а збільшення суми грошового зобов’язання –протиправним.

Обґрунтованими є доводи позивача щодо помилкового зазначення у спірному податковому повідомленні-рішенні норм Податкового кодексу України (2755-17) , які регулюють строки подання податкової звітності, однак, згідно пояснень, особи, яка проводила перевірку, при складанні податкового повідомлення-рішення було допущено технічну помилку.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 10 жовтня 2011 року №00137491506/0 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП "Комерційне агентство "Вояж" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Комерційне агентство "Вояж" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 10 жовтня 2011 року №00137491506/0.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов’язаннями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на користь Приватного підприємства "Комерційне агентство "Вояж" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень двадцять три копійки).

постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.