Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

на постанову Господарського суду Харківської області від 22.01.2007 р.

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 р.

у справі № АС-13/571-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровек"

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання недійсним акту, -

Постановою Господарського суду Харківської області від 22.01.2007 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 р., позов задоволено частково. Визнано нечинною другу податкову вимогу Нововодолазької МДПІ № 2/98 від 28.08.2006 р. в частині включення до податкового боргу з ПДВ 42198751,00 грн. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Агровек"3,40 грн. судового збору.

Нововодолазька МДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами в частині задоволення позову норм матеріального права: п. 1.20 ст. 1, ст. 6, ст.ст. 6- 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

На підставі акту перевірки № 23-104/221-25464309 від 09.12.2005 р. Нововодолазькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000632310/0 від 21.12.2005 р. про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 20078824,00 грн. та фінансових санкцій в сумі 24188428,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження Нововодолазькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000632310/1 від 07.03.2006 р. про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 20078824,00 грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 22133456,00 грн.

В результаті розгляду повторної скарги прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000632310/2 від 15.05.2006 р.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження до вищого контролюючого органу ТОВ "Агровек"звернулося до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000632310/1 від 07.03.2006 р. та № 0000632310/2 від 15.05.2006 р., за яким ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.08.2006 р. відкрито провадження у справі № АС-41/314-06.

Нововодолазькою МДПІ надіслана позивачеві перша податкова вимога №1/92 від 26.07.2006 р. погасити суму податкового боргу з податку на додану вартість станом на 26.07.2006 р. на загальну суму 42198751,64 грн., з яких 20078824,00 грн. основного боргу та 22119927,64 грн. фінансових санкцій.

В подальшому надіслана друга податкова вимога № 2/98 від 28.08.2006 р. погасити податковий борг з податку на додану вартість станом на 26.07.2006 р. на загальну суму 42198751,64 грн., з яких 20078824,00 грн. основного боргу та 22119927,64 грн. фінансових санкцій.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі, яким надали правильну правову оцінку.

Позиція судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу правових підстав направляти податкову вимогу на сплату неузгоджених у встановленому Законом порядку податкових зобов’язань є правильною з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Пункт 1.10 ст. 1 вказаного Закону визначає податкову вимогу як письмову вимогу податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Згідно із п. 1.3 вказаного Закону (2181-14) податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За вимогами п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

З наведених норм Закону вбачається, що податкові вимоги надсилаються податковим органом у разі наявності у платника податків податкового боргу –податкового зобов’язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в адміністративному чи судовому порядку, яке не сплачене у встановлений строк. До закінчення процедури узгодження податкового зобов’язання у визначеному законом порядку, у даному випадку, до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення, податкове зобов’язання не є узгодженим, а відтак, не може бути визнано податковим боргом платника.

У зв’язку з наведеним, у податкового органу не було правових підстав надсилати позивачеві другу податкову вимогу після відкриття судом провадження у справі про визнання недійсними податкових-повідомлень рішень та до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 22.01.2007 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 р. –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.