Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2 (довіреність від 01.11.2011р. № 0111/2011), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ "Промсервіс"з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 серпня 2011 року 0007272302, № 0007282302.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки акта перевірки про заниження суми податку на додану вартість та про завищення суми від’ємного значення з податку на додану вартість є протиправними, з огляду на те, що при формуванні податкового кредиту в січні 2011 року ним було дотримано усіх законодавчих для цього вимог.

В судовому засіданні 23 січня 2012 року представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 23 січня 2012 року не з’явився, належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового засідання, письмових заперечень чи будь-яких заяв, клопотань від нього до суду не надходило, а тому суд на підставі ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглянув справу за відсутності представника відповідача та на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ТОВ "Промсервіс"(ідентифікаційний код 32826239) було зареєстровано як юридичну особу 29 січня 2004 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (Серія А00 № 039704)(номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 070 120 0000 016848).

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16 лютого 2004 року № 37647060 (форма № 2-Р) (серія НБ № 242425) ТОВ "Промсервіс"зареєстровано в якості платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 328262326555).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Київського міського управління статистки № АА 1370 від 09 лютого 2004 року до видів діяльності ТОВ "Промсервіс"за КВЕД відноситься, зокрема 51.51.0 Оптова торгівля паливом; 51.70.0 Інші види оптової торгівлі, 50.50.0 Роздрібна торгівля пальним.

ДПІ у Печерському районі м. Києва провела документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Промсервіс"з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Аверс Плюс"(код ЄДРПОУ 36697963) за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. та за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р., за результатами якої було складено Акт від 27 липня 2011 року № 933/23-2/32826239.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ "Промсервіс"(Покупець) укладено договір підряду від 31 січня 2011 року № 01/11 на купівлі-продажу природного газу з ТОВ "Аверс Плюс ЛТД"(Продавець).

Відповідно до умов даного договору Продавець зобов’язується передати Покупцю в січні 2011 року природний газ в обсязі 734, 0 тис. куб. м. Загальна вартість 734,0 тис. куб. м. з урахуванням ПДВ становить 1 908 429, 36 грн.

На виконання умов вищенаведеного договору ТОВ "Аверс Плюс ЛТД"для ТОВ "Промсервіс"було складено акт приймання-передачі природного газу за січень 2011 року № 01/11 від 31 січня 2011 року. Згідно акта приймання-передачі природного газу ТОВ "Промсервіс" одержало для подальшої реалізації споживачам України природний газ в січні 2011 року в обсязі 344, 596 тис. куб. м. за ціною 2 713, 80 грн. за 1 тис. куб. м., в тому числі ПДВ 20% - 452, 30 грн. (цільова надбавка до тарифу на природний газ згідно ст. 316 Податкового кодексу України у розмірі 2 % - 0,00 грн.).

Загальна вартість переданого природного газу становить 935 164, 62 грн., в тому числі податок на додану вартість –155 860, 77 грн.

На виконання умов вищевказаних договорів ТОВ "Аверс Плюс ЛТД"виписало для ТОВ "Промсервіс"на поставку природного газу ресурсу січня податкову накладну від 31 січня 2011 року № 120 на загальну суму 935 164, 62 грн., в тому числі податок на додану вартість - 155 880, 77 грн., які відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та були включені до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Аверс Плюс ЛТД", що відповідають даним додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року.

При цьому, наявність податкових накладних в акті перевірки не заперечувалась.

В акті перевірки також було встановлено, що згідно бази даних "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України"встановлено розбіжність між податковим кредитом ТОВ "Промсервіс"та податковими зобов’язаннями ТОВ "Аверс Плюс ЛТД"в січні 2011 року на загальну суму податку на додану вартість 155 880, 77 грн.

На підставі викладеного та з посиланням на акти перевірки ТОВ "Аверс Плюс ЛТД"та його контрагентів відповідач в акті перевірки робить висновок про те, що віднесення ТОВ "Промсервіс"до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ "Аверс Плюс ЛТД"є безпідставним з огляду на те, що сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість за січень 2011 року не була задекларована та сплачена до Державного бюджету України, а тому податкова накладна, виписана на суму податку на додану вартість, що не був включений до податкового зобов’язання, є заповненою в порушення встановленого порядку та не дає право на формування податкового кредиту.

В акті перевірки було зроблено висновок про порушення ТОВ "Промсервіс"вимог ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а також п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 (z0233-97) , що мало прояв у завищенні від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту на суму - 41 527, 00 грн. та заниженні податку на додану вартість на суму - 114 354, 00 грн.

Позивач подав до податкового органу заперечення на Акт перевірки 02 серпня 2011 року № 196.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 12 серпня 2011 року № 10946/10/23-211, було зазначено про залишення Акта невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Промсервіс"(код за ЄДРПОУ 32826239) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс ЛТД"за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р.та за період з 01.03.2011р. по 31.01.2011р. без змін.

17 серпня 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі Акта перевірки прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення за формою "Р"№ 007272302, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 114 355, 00 грн., у тому числі 114 354, 00 грн. –основний платіж та 1, 00 грн. –штрафні (фінансові) санкції;

- податкове повідомлення-рішення за формою "В4"№ 0007282302, яким згідно з пунктом 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 41 527, 00 грн. за січень 2011 року.

Зазначені податкові повідомлення –рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПА у м. Києві, яка рішенням від 25 жовтня 2011 року № 10467/10/25-111 його скаргу залишила без задоволення, а податкові повідомлення –рішення –без змін.

При вирішенні справи судом також враховується наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов’язаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить посилань на нікчемність укладеної позивачем з ТОВ "Аверс Плюс ЛТД"угоди, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов’язань, винесення вироків посадовим особам підприємств за фактом ухиляння від сплати податків, порушенням кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь –які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Судом встановлено, що за вищезазначеним договором позивачем було придбано природний газ, який згодом був використаний у господарській діяльності, зокрема, реалізовано контрагентам (споживачам) в межах здійснення основної господарської діяльності –торгівлі.

Отримання газу та його передача повністю підтверджується документами, наданими ДК "Укртрансгаз".

Даний товар, придбаний позивачем, не є обмеженим в цивільному обороті, отриманим внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з купівлі продажу також не може бути визначена судом як порушення встановленого публічного порядку.

Згідно з п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кредиту України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку зокрема придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту визнається факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В силу п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Податкового кредиту України).

За змістом вказаних норм правомірність декларування від’ємного значення з податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що Порядком забезпечення споживачів природним газом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729 (1729-2001-п) , закріплено монопольне становище НАК "Нафтогаз України"в сфері постачання газу для населення, бюджетних організацій і підприємств, які виробляють теплову енергію. В силу цього, будь-яке проходження природного газу по території України та його реалізація споживачам здійснюється виключно через НАК "Нафтогаз України", а саме через його дочірню компанію ОДУ ДК "Укртрансгаз"та відображається на його балансі.

Матеріали справи містять докази отримання та продажу позивачем придбаного природного газу, товарність даної угоди відповідачем не заперечувалася.

Таким чином, передача (проходження) природного газу в обсязі 344,596 тис. куб. м. від ТОВ "Аверс Плюс ЛТД"до позивача могла здійснюватись виключно через ОДУ ДК "Укртрансгаз"НАК "Нафтогаз України". Даний факт підтверджується Листом ОДУ ДК "Укртрансгаз"НАК "Нафтогаз України"№ 64-1294/7 від 03 серпня 2011 року про те, що природний газ в обсязі 344, 596 тис. куб. м. дійсно було протранспортовано від ТОВ "Аверс Плюс ЛТД"до позивача, що підтверджується копіями актів прийому-передачі природного газу.

Зокрема, відповідно до п. 4.2 Статуту позивача, предметом діяльності товариства, є зокрема, закупівля, постачання, переробка та реалізація природного газу за нерегульованим тарифом. Для здійснення такого виду діяльності, позивач отримав у встановленому законом порядку від Національної комісії регулювання електроенергетики України ліцензію на постачання природного газу за нерегульованим тарифом від 28 березня 2007 року, копія якої наявна в матеріалах справи. На даний момент ліцензія чинна. Дані обставини свідчать, що позивачем дотримано всіх вимог, що встановлюються Ліцензійними умовами для провадження даного виду господарської діяльності (в тому числі правові, технічні та технологічні можливості для здійснення такого виду господарської операції).

Встановлені по справі обставини свідчать про фактичне здійснення господарської операції з поставки природного газу.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України).

В силу п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696 (z1401-10) , (далі –Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

В силу зазначених норм в будь-якому випадку недекларування продавцем сум податку на додану вартість не свідчить про порушення порядку виписки податкової накиданої та не позбавляють її дійсності.

Отже, податкова накладна від 31 січня 2011 року № 120 на загальну суму 935 164, 62 грн., в тому числі 155 860, 77 грн. - податок на додану вартість, видана позивачу продавцем товару - ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" було зареєстроване у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати податкові накладні.

Також, у Акті перевірки відсутні будь-які відомості щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ даної юридичної особи, також відсутні відомості про визнання недійсними її установчих документів.

При цьому суд виходить з того, що в силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом (2755-17) або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (2755-17) .

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ТОВ "Аверс Плюс ЛТД"не задекларувало і не сплатило суми податку на додану вартість за наслідками спірної господарської операції та не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (покупця) покладена відповідальність за недекларування податкових зобов’язань платником податку (продавцем) шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки, на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення –рішення, на акти податкових перевірок ТОВ "Аверс Плюс ЛТД"та його контрагентів, дані щодо порушення кримінальної справи відносно контрагента ТОВ "Аверс Плюс ЛТД", оскільки вказані документи не можуть бути підставою для донарахування податкового зобов’язання позивачу, не впливають на формування ним податкового кредиту та не звільняють податковий орган від обов’язку доведення факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам, а також враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України викладену в листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 (v0742760-11) "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ", де вказується на те, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

З огляду на те, що по справі було встановлено реальне здійснення господарської операції, сплату позивачем сум податку на додану вартість в ціні товару, наявність належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість і зменшення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями – рішеннями.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних та задовольняє їх в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені позивачем та документально підтверджені витрати у розмірі 1 143, 55 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158- 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс"задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 17 серпня 2011 року № 0007272302, № 0007282302.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Україніки, 21а, кв. 44, ідентифікаційний код 32826239) 1 143 (одна тисяча сто сорок три) грн. 55 коп. судового збору.

постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.