2а-14724/11/0170/3 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - 26.12.2011 Прийняття

Відкрите акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001310700 від 11.07.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 р. у сумі 246 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.11.11 р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на підстави, викладені в позовній заяві, основні з яких такі, що відповідачем зроблені неправомірні висновки щодо непідтвердження правочину за договором з СПД ОСОБА_4 з огляду на перебування останньої у стані 10 (запит на встановлення місцезнаходження), внаслідок чого сформований податковий кредит з ПДВ за квітень 2011 року невизнаний відповідачем та не прийнято вказану суму до бюджетного відшкодування за квітень 2011 року.

Відповідачем надані письмові заперечення проти позову із посиланням на неправомірне сформування позивачем податкового кредиту з ПДВ з огляду на недостовірність даних у податкових накладних по взаємовідносинах з СПД ОСОБА_4

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

Відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Відкрите акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" (ЄДРПОУ 14307251) зареєстровано 28.11.1994 р. Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим за адресою: 98310, АР Крим, м. Керч, вул. Танкістів, буд. 4, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 641764 (а.с.7) та підтверджується довідкою статистики (а.с.8).

20.01.2010 р. позивачем отримано свідоцтво платника ПДВ № 100264073 (НБ № 389788) (а.с.11).

01.07.2011 р. на підставі наказу № 375 від 09.06.11 р. (а.с.12) (№ 385 від 15.06.11 р. - а.с. 13) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки виявлено, що на порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 та абз. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011 року на 246 грн., про що складено акт № 265/07-0/14307251.

Так, зокрема в п. 2.8 акту перевірки вказано, що серед постачальників ВАТ "СБЗ "Залів" встановлено контрагента, який має стан 10 (запит на встановлення місцезнаходження) - СПД ОСОБА_4 До складу податкового кредиту квітня 2011 року включено суму ПДВ в розмірі 246,43 грн. згідно наступних податкових накладних:

- № 49 від 23.03.11 р.,

- № 24 від 08.04.11 р.,

- № 42 від 15.04.11 р.,

- № 46 від 15.04.11 р. - на загальну суму 1478,58 грн., у тому числі ПДВ - 246,43 грн. (а.с.19).

З огляду на вищенаведене відповідачем в акті перевірки зазначено про те, що постачальником внесені недостовірні дані щодо обов'язкового реквізиту, передбаченого п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме - адреси місцезнаходження, внаслідок чого податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту ВАТ "СБЗ "Залів". Отже сума податкового кредиту з ПДВ по СПД ОСОБА_4, що має стан 10 (запит на встановлення місцезнаходження) в розмірі 246,43 грн. вважається неправомірно включеною ВАТ "СБЗ "Залів" до складу податкового кредиту квітня 2011 року, а також не приймається в розрахунок бюджетного відшкодування за квітень 2011 року.

04.07.11 р. ВАТ "СБЗ "Залів" подано заперечення до акту перевірки від 01.07.11 р. № 265/07-0/14307251, згідно з якими ВАТ "СБЗ "Залів" зазначає про відсутність у Податковому кодексу таких підстав для невизнання бюджетного відшкодування, як включення до податкового кредиту податкових накладних підприємства, яке має стан "10". При цьому позивач також зазначає про те, що податкові накладні оформлені без порушень (а.с.23).

11.07.11 р. СДПІ ВП в м. Сімферополі АР Крим вказані вище заперечення визначила як безпідставні, акт перевірки таким, що відповідає діючому законодавству, внаслідок чого позивачем неправомірно віднесена до складу податкового кредиту квітня 2011 року сума ПДВ в розмірі 246 грн., завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2011 року складає 246 грн. (а.с.42).

11.07.2011 р. СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим згідно з п.п.54.3 ст. 54, п.п.58.1 ст. 58, п.п.78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки № 265/07-00/14307251 від 01.07.11 р., за порушення п. 198.6 ст. 198, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням № 0001310700 на адресу ВАТ "СБЗ "Залів" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за податковою декларацією за квітень 2011 року на суму 246,00 грн. (а.с.14).

13.07.11 р. вих.№ 12/321 ВАТ "СБЗ "Залів" подано скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0001310700 від 11.07.11 р. (а.с.43), яка рішенням ДПА в АР Крим вих.№ 2910/10/25-023 від 08.08.11 р. залишена без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін (а.с.48).

16.08.11 р. вих.№ 12/158 ВАТ "СБЗ "Залів" подано повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0001310700 від 11.07.11 р. до ДПС України (а.с.49), яка рішенням вих.№ 3983/6/10/2115 від 20.10.11 р. залишена без задоволення (а.с. 56).

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України вказано, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності наступних обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, то відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відображення суми податкових зобов'язань провадиться платником податку на підставі результатів господарської діяльності.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; здійснюється суб'єктами підприємництва для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто визначальною (обов'язковою) ознакою господарської операції є спричинення реальних змін майнового стану платника податків, що кореспондується з нормами Податкового кодексу України (2755-17) , згідно з п.198.2 ст. 198 якого датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання проводяться певні господарські операції - дії, що викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємств, про що зазначено у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99 р.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції на час виникнення спірних правовідносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до абз. 4 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 7, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010 N 969, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1401/18696 (z1401-10) , який діяв на момент оформлення податкових накладних у квітні 2011 року, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх отримувача. Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку. При цьому дані, наведені в накладній, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, що кореспондується із п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Тобто реальність господарської операції підтверджується даними податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Отже право на нарахування податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування ПДВ виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.

Ознаками останньої є:

1) рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що 12.01.12 р. позивачем та СПД ОСОБА_4 укладений договір № 10 купівлю-продаж товару на умовах EXW згідно з Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів Інкотермс 2000 (а.с.63) (останнє означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення).

За пунктом 2.3 Договору № 10 від 12.01.11 р. одночасно при відпустці товару продавець передає покупцю:

- рахунок фактуру на товар,

- видаткову накладну,

- податкову накладну,

- сертифікат якості на відгружений товар.

Підтвердження здійснення господарської операції проводиться на підставі первинних документів, які складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, про що зазначено у п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 (z0168-95) у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначений перелік обов’язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є:

- назва документу; дата та місце складання документу;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст та об’єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції;

- посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести:

- договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них;

- документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг);

- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);

- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частина 1 ст. 79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі, електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

В матеріалах справи наявні наступні документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійсненого правочину:

- договір № 10 від 12.01.11 р. (а.с.34),

- податкова декларація з ПДВ за квітень 2011 року (а.с.32),

- рахунок № 46 від 09.03.11 р. (звор.бік а.с.36),

- накладна № 96 від 23.03.11 р. (а.с.35),

- платіжне доручення № 1255 від 24.03.11 р. (а.с.73),

- рахунок № 82 від 04.04.11 р. (звор.бік а.с. 36),

- накладна № 113 від 08.04.11 р. (а.с.36),

- платіжне доручення № 1497 від 07.04.11 р. (а.с. 63),

- рахунок № 78 від 01.04.11 р. (звор.бік а.с. 37),

- накладна № 117 від 15.04.11 р. (а.с.37),

- платіжне доручення № 1522 від 11.04.11 р. (а.с.60),

- рахунок № 79 від 01.04.11 р. (звор.бік а.с. 38),

- накладна № 118 від 15.04.11 р. (а.с.38),

- платіжне доручення № 1664 від 15.04.11 р. (а.с.57),

- податкова накладна № 49 від 23.03.11 р. (а.с.39),

- податкова накладна № 24 від 08.04.11 р. (а.с.40),

- податкова накладна № 42 від 15.04.2011 р. (а.с.41),

- податкова накладна № 46 від 15.04.11 р. (а.с.42).

Позивачем в повному обсязі проведена сплата отриманого ним товару від СПД ОСОБА_4 по податкових накладних №№ 42, 46, 24, 49, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень № 1255 від 24.03.11 р. (а.с.73), платіжне доручення № 1497 від 07.04.11 р. (а.с. 63), - платіжне доручення № 1522 від 11.04.11 р. (а.с.60), платіжне доручення № 1664 від 15.04.11 р. (а.с.57).

Тобто матеріалами справи підтверджено фактичне здійснення господарської операції з купівлі-продажу товару за договором № 10, укладеного ВАТ "СБЗ "Залів" та СПД ОСОБА_4, а саме - придбання та сплату позивачем товарів.

2) встановлення податкового статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для нарахування податкового кредиту, а саме реєстрація особи, яка видає податкову накладну, у якості платника ПДВ на момент вчинення господарської операції, з урахуванням можливої обізнаності контрагента у наявності дефектів у правовому статусі останнього як платника ПДВ.

Відповідно до п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідач в акті перевірки посилається на те, що контрагент позивача має стан "10" - запит на встановлення місцезнаходження, що свідчить про недостовірність даних вказаного обов'язкового реквізиту податкової накладної, що свідчить про безпідставність нарахування позивачем податкового кредиту.

Згідно з актом перевірки позивачем в порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ВАТ "СБЗ "Залів" у квітні 2011 року здійснено операції без укладання угоди (договору, контракту) з придбання інвентарю та матеріалів (пензлі, фарби та інш.), що підтверджено видатковими накладними:

- № 96 від 23.03.11 р. на загальну суму 402,78 грн., у т.ч. ПДВ - 67,13 грн.,

- № 113 від 08.04.11 р. на загальну суму 320,40 грн., у т.ч. ПДВ - 53,40 грн.,

- № 117 від 15.04.11 р. на загальну суму 680,40 грн., у т.ч. ПДВ - 113,40 грн.,

- № 118 від 15.04.11 р. на загальну суму 75,00 грн., у т.ч. ПДВ - 12,50 грн. - чим завищено суму податкового кредиту на 246,43 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 246,43 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2011 року на 246 грн. (а.с.20).

З податкових накладних №№ 24, 42, 46 за квітень 2011 року вбачається, що СПД ОСОБА_4 при заповненні останніх вказано власне місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.40-42).

Постачання товару за вказаними накладними було здійснено на виконання умов договору купівлі-продажу (постачання) № 10 від 12.01.11 р.

Відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165 (z0233-97) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037 (z0233-97) , всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (z0168-95) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.06.1995 р. № 168/704 (z0168-95) , первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14)

В матеріали справи відповідачем не надано докази, які підтверджують те, що особа СПД ОСОБА_4, яка видала податкові накладні за квітень 2011 року, не була зареєстрована як платник ПДВ за вказаною нею адресою у накладних на момент вчинення відповідних господарських операцій із контрагентом ВАТ "СБЗ "Залів" у квітні 2011 року.

Отже порушення в частині оформлення податкової накладної за наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються; відсутні докази того, що постачальник товарів, придбання яких було підставою сформування податкового кредиту, не був зареєстрований як платник ПДВ на момент вчинення відповідної господарської операції;

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податку, що підтверджується наявністю певної господарської мети використання придбаного товару в межах господарської діяльності.

Тобто придбання певного виду товару повинно бути характерним для виробничої діяльності такого платника податку.

Види діяльності позивача відповідно до КВЕД: будування та ремонт суден, виробництво інших меблів, що підтверджується довідкою статистики на позивача, не оскаржується відповідачем в акті перевірки позивача (зокрема, відповідачем в акті перевірки зазначено, що основним видом діяльності ВАТ "СБЗ "Залів" є суднобудування, судноремонт, виготовлення продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання, надання послуг населенню, посередницька і торгова діяльність, готельні послуги (а.с.17).

Тобто придбання позивачем товарів лакофарбувальної продукції цілком відповідає напрямому діяльності позивача.

Крім того, в матеріалах справи наявні:

- вимоги щодо внутрішнього переміщення отриманих від СПД ОСОБА_4 товарів у квітні 2011 року, зокрема: №№ 226, 400, 308, 33, 29 (а.с.66-71), що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю з обліку руху матеріалів ТМЦ з 01.03.11 р. по 31.05.11 р. (а.с.72);

- вимоги щодо внутрішнього переміщення №№ 123, 244, 212, 411, 841, 216, 200, 243, 316, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями з обліку руху матеріалів ТМЦ з 01.03.11 р. по 31.11.11 р. (а.с.80, 86), з 01.03.11 р. по 31.05.11 р. (а.с.91).

Оборотно-сальдова відомість в розумінні законодавства про бухгалтерський облік та звітність, стандартів бухгалтерського обліку є засобом узагальнення оборотів і залишків рахунків за звітний період, а також засобом взаємозв’язку між балансом і рахунками, вказана відомість відображує облікові записи по всіх рахунках підприємства. Оборотна-сальдова відомість містить інформацію про залишки на початок та кінець кожного періоду та обороти підприємства (за дебетом та кредитом) у встановлений строк.

Тобто вказані відомості також підтверджують фактичне придбання та використання позивачем товарів у СПД ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже взаємовідносини ВАТ "СБЗ "Залів" та СПД ОСОБА_4 не містить в собі ознак нікчемності правочину та відсутності відповідної господарської мети.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів, що обґрунтовують правомірність оскаржуваного рішення відповідача.

Належних доказів наявності обставин, які можуть вказувати на відсутність відповідної господарської операції, відповідачем - суб'єктом владним повноважень - не надано.

Відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У судовому засіданні 26.12.11 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 30.12.11 р.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160- 163, 167 КАС України, суд

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0001310700 від 11.07.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року у сумі 246 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" (ЄДРПОУ 14307251) 28,23 грн. судових витрат.

постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.