Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я.,

Черпіцької Л.Т.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області на постанову Михайлівського районного суду Запорізької області від 30 квітня 2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2009 року у справі №2а-45/09 за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії, як дитині війни, -

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області, в якому просив зобов'язати нарахувати на його користь недосплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року до дня розгляду справи.

Постановою Михайлівського районного суду Запорізької області від 30 квітня 2009 року, зміненою постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано бездіяльність відповідача неправомірною та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплати позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"та ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 30.04.2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області просить скасувати зазначені судові рішення, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_6 має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 № 2195-IV, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік"від 20.12.2005 року (3235-15) дію ст. 6 зазначеного Закону на 2006 рік було зупинено. "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року № 3367 (3367-15) до статті 110 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік"було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"запроваджені не були. Закони України "Про Державний бюджет на 2006 рік"від 20.12.2005 року (3235-15) та "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року № 3367 (3367-15) неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку про те, що у відповідача в 2006 році не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки її дію було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені. Законами України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність був встановлений відповідно: з 01.01.2007 рік - 380 грн., з 01.04.2007 року - 406 грн., з 01.10.2007 року - 411 грн., з 01.01.2008 року - 470 грн., з 01.04.2008 року - 481 грн., з 01.07.2008 року - 482 грн., з 01.10.2008 року - 498 грн.

Дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"була призупинена п. 12 статті 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"визнані неконституційними.

Відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року (v010p710-08) № 10-рп було визнано неконституційним положення п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , яким було внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином, після прийняття зазначених рішень Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу та здійснити виплати у розмірах, передбачених Законом.

Відповідно до вимог ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік"встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто цей розмір складає 498 грн.

Суд підставно задовольнив також вимоги позивача щодо підвищення пенсії з 01.01.2009 року по 30.04.2009 року, оскільки ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"у 2009 році не була призупинена. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 (530-2008-п) "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян'є підзаконним нормативним актом, який не може вносити зміни до Закону, тому відповідач неправомірно керувався цією постановою при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу у 2008 - 2009 роках.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, суди дійшли правильного висновку, щодо наявності у відповідача обов'язку нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 30.04.2009 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , ці норми втратили чинність, а тому не підлягали застосуванню.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області відхилити, а постанову Михайлівського районного суду Запорізької області від 30 квітня 2009 року, змінену постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.